12 вересня 2006 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді Ткачук Н.В.
суддів Гриновецького Б.М., Іванів О.Й.
з участю прокурора Грищука В.І.
розглянувши 12 вересня 2006 року у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Косівського районного суду від 16 травня 2006 року,-
встановила:
Цим вироком ОСОБА_1, уроженець м. Коломиї, без постійного місця проживання, освіта середня, не одружений має на утриманні неповнолітню дитину, не працює, українець, гр-н України останній раз судимий 20.05.2001 р. за ст.ст. 140 ч.2, 145 ч.1, 81 ч.З, 17 КК України на п"ять років позбавлення волі,-засуджений за ст. 185 ч.З КК України на шість років позбавлення волі, за ст. 263 ч.2 КК України на один рік позбавлення волі.
На підставі ст. 70, 71 КК України остаточно визначено покарання ОСОБА_1 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим-6 років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому залишено попередній - тримання під вартою, а строк покарання рахується з дня затримання, з 30 листопада 2005 року.
Постановлено цивільний позов Рогатинського об"єднання громадського харчування залишити без розгляду.
Цивільний позов ОСОБА_2 задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 в її користь 847 грн. заподіяної шкоди.
Крім того постановлено стягнути з ОСОБА_1 732 грн. 56 коп. витрат за проведення експертиз.
За вироком ОСОБА_1 визнаний винний в тому, що він в 2000 та 2005 р.р. вчинив ряд крадіжок чужого майна з проникненням у приміщення та носив холодну зброю без передбаченого законом дозволу.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 не заперечуючи своєї вини у вчиненому,
Справа №11-432/2006 р. Головуючий у 1 інстанції Бельмега М.В.
Категорія ст.ст. 185 ч.3,263 ч.2 КК України Доповідач: Ткачук Н.В.
просить врахувати, що він сирота, має неповнолітню дитину, щиро розкаюється у вчиненому і пом"якшити покарання.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти апеляції, вважає вирок законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає.
Висновок суду про доведеність вини та кваліфікацію неправомірних дій ОСОБА_1 в апеляції не оспорюється і відповідно до положень ст. 365 КПК України апеляційним судом не перевірявся.
Відповідно до ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, за яких вчинений злочин. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як видно з вироку, судом дотримані дані вимоги закону.
Таким чином апеляційних підстав для зміни вироку та пом"якшення призначеного покарання внаслідок його суворості, про що йдеться в апеляції не встановлено.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Косівського районного суду від 16 травня 2006 року відносно ОСОБА_1-без змін.