Україна
12 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/22076/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11-25 год.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Чекменьова Г.А.
при секретарі Токмаковій Є.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про визнання дій державного виконавця неправомірними, скасування постанови про зупинення виконавчих проваджень, та зобов'язання вчинити певні дії -
Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про визнання дій державного виконавця неправомірними, скасування постанови про зупинення виконавчих проваджень та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що постановою Донецького окружного адміністративного суду по справі № 2а/0570/6765/2011 були задоволені позовні вимоги про стягнення на користь позивача з Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” заборгованості зі страхових внесків на суму 3 425 412, 46 грн. Відповідачу був направлений виданий судом виконавчий лист, за яким було відкрито виконавче провадження, яке постановою державного виконавця від 20.10.2011 р. зупинено на підставі Закону “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” у зв'язку з включенням боржника до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу. Дії відповідача щодо зупинення виконавчого провадження позивач вважає неправомірними, посилається на те, що заборгованість перед Пенсійним фондом не є боргом в розумінні вищезазначеного Закону, не включаються до складу податків, на цю заборгованість не поширюється податкове законодавство, а позивач не входить до учасників розрахунків, передбачених вказаним Законом. З наведених підстав позивач просив визнати неправомірними дії відповідача щодо зупинення виконавчого провадження, скасувати постанову від 20.10.2011 р. про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню вказаних виконавчих листів, вжити заходів щодо поновлення виконавчого провадження та примусового виконання судового рішення.
У судове засіданні позивач свого представника не направив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, направив до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. Враховуючи, що відповідач є суб'єктом владних повноважень, на підставі ч.4 ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області є органом, який здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „“Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV), Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.
Судом встановлено, що в провадженні відповідача знаходиться виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2а/0570/6765/2011 (а.с.9) про стягнення на користь позивача з Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” заборгованості зі страхових внесків на суму 3 425 412,46 грн.
Постановою від 20.10.2011 р. (а.с.7) головного державного виконавця Буханцова О.В. за вказаним виконавчим документом зупинено виконавче провадження в зв'язку з тим, що ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005 року № 2711-IV.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 року № 606-XIV в діючий редакції (надалі за текстом Закон № 606-XIV) постанова про зупинення виконавчого провадження може бути оскаржена у десятиденний строк в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
З матеріалів справи вбачається, що постанова відповідача про зупинення виконавчого провадження від 20.10.2011 р. отримана позивачем 10.11.2011 р., оскільки вказана дата міститься на відмітці на копії зазначеної постанови. Зазначені обставини з боку відповідача не спростовані. До суду позивач звернувся 18.11.2011 р. згідно поштовому штемпелю на конверті з позовною заявою. З наведених обставин суд дійшов висновку про те, що встановлений частиною 3 ст. 39 Закону № 606-XIV та статтею 181 КАС України десятиденний строк для звернення до суду із зазначеним позовом позивачем не пропущений.
Нормою ч. 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Зі змісту оскарженої постанови про зупинення виконавчого провадження від 20.10.2011 р. випливає, що згідно виписки ДП “Енергоринок” боржник ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” включене у реєстр підприємств паливно-енергетичного комплексу. З цього приводу позивачем у позові зазначено, що ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” бере участь у процедурі погашення заборгованості згідно із Законом України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” від 23.06.2005 року № 2711-IV (надалі за текстом Закон № 2711-IV).
Відповідно до п. 15 частини першої статті 37 Закону № 606-XIV виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". Згідно частині третій статті 37 Закону № 606-XIV виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 15 частини першої цієї статті, не зупиняється за рішеннями про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону № 606-XIV державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Частина 2 зазначеної статті передбачає, що виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених пунктом 15 статті 37 цього Закону, - до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Водночас, застосовуючи вказані норми Закону № 606-XIV, в яких міститься посилання на Закон № 2711-IV, слід враховувати також норми і цього Закону з огляду на характер заборгованості, яка стягується за виконавчим документом.
Зокрема, згідно абзацу шостому пункту 3.7 статті 3 Закону № 2711-IV в діючий редакції із змінами, внесеними згідно із Законами N 1701-VI від 05.11.2009, N 2940-VI від 13.01.2011, N 3385-VI від 19.05.2011, на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів, та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.
Таким чином, прямою нормою абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону № 2711-IV, на який міститься посилання у п. 15 частини першої статті 37 Закону № 606-XIV, передбачено виключення для рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України, при стягненні за якими виконавче провадження не підлягає зупиненню. Вказані норма закріплена змінами до Закону № 2711-IV, внесеними Законом України № 3385-VI від 19.05.2011 р.
За таких умов зупинення виконавчого провадження за виконавчим документом про стягнення страхових внесків до Пенсійного фонду України суперечить приписам законодавства і є неправомірним.
Зазначений висновок підтверджується характером правового регулювання спірних відносин у системному зв'язку відповідних правових норм. Отже, позовні вимоги стосуються скасування постанови про зупинення виконавчого провадження стосовно виконання виконавчого документу про примусове стягнення заборгованості зі страхових внесків. Тому до спірних відносин застосовується відповідне законодавство.
Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 року № 16/98-ВР відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні, що зазначено в їх преамбулі.
Відповідно ст. 2 зазначених Основ законодавство України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування складається з цих Основ та прийнятих відповідно до них законів, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно преамбулі Закону № 1058-IV цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Крім того, преамбулою Закону № 1058-IV прямо встановлено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Натомість, відповідно до преамбули Закону № 2711-IV, цей Закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу.
Статтею 2 Закону № 2711-IV визначена сфера дії цього Закону, вказано, що цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
Згідно приписам статті 1 Закону № 2711-IV у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1.3. Учасники розрахунків - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.
1.4. Заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка:
1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;
2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;
3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;
4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;
5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.
Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що Закон № 1058-IV та Закон № 2711-IV мають різні сфери дії, отже регулюють різні правовідносини і не можуть впливати на дію один одного стосовно однієї й тієї ж особи.
Крім того, з норми ст. 2 Закону № 2711-IV випливає, що дія цього Закону не може поширюватися на діяльність Пенсійного фонду України, оскільки цей фонд не є підприємством паливно-енергетичного комплексу, не є учасником розрахунків щодо заборгованості, яка виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії. Це підтверджується і визначенням термінів у ст. 1 Закону № 2711-IV, в розумінні якого позивач не є учасником розрахунків, а погашення заборгованості не стосується стягнення заборгованості з виплати та доставки пільгових пенсій.
Таким чином, з урахуванням відсутності дії абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону № 2711-IV на відносини зі стягнення заборгованості за внесками до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України, постанова про зупинення виконавчого провадження підлягає скасуванню, що передбачає з боку державного виконавця поновлення виконавчого провадження та вжиття передбачених Законом № 606-XIV заходів з виконання судового рішення згідно виконавчому документу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд
Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанови про зупинення виконавчих проваджень - задовольнити.
Визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області стосовно зупинення виконавчого провадження за виконавчим листом Донецького окружного адміністративного суду № 2а/0570/6765/2011.
Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області від 20.10.2011 р. ВП № 29115597 про зупинення виконавчого провадження за виконавчим листом Донецького окружного адміністративного суду № 2а/0570/6765/2011.
Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області поновити виконавче провадження ВП № 29115597 за виконавчим листом Донецького окружного адміністративного суду № 2а/0570/6765/2011.
Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 12 грудня 2011 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 16 грудня 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Чекменьов Г.А.