17 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Патрюка М.В., Пшонки М.П., Романюка Я.М.,
в листопаді 2002 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Донецької залізниці в особі вагонного депо м. Луганська про поновлення на роботі, стягнення втраченого заробітку за час вимушеного прогулу, вважаючи своє звільнення незаконним.
Рішенням Артемівського районного суду від 17 лютого 2004 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Луганської області від 19 травня 2004 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для скасування судового рішення.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувані рішення залишенню без змін.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів
Рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 17 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 19 травня 2004 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Верховного Суду України М.В.Патрюк
М.П.Пшонка
Я.М.Романюк