Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши 23 жовтня 2006 року касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду донецької області від 14 серпня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі про стягнення недоплаченої одноразової допомоги,
ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що в листопаді 2005 року при виконанні трудових обов'язків на шахті “Білозерська» з ним стався нещасний випадок, в результаті якого він отримав травму лівої ноги, через що згідно з висновком медико-соціальної експертної комісії від 31 січня 2006 року йому встановлено 20 % втрати професійної працездатності.
Відповідач нарахував одноразову допомогу в розмірі 9 660 грн.
Вважаючи, що відповідач недонарахував і недоплатив йому одноразову допомогу в розмірі 5 436 грн., позивач просив стягнути з відповідача на його користь вказану суму.
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14 червня 2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду донецької області від 14 серпня 2006 року, позов задоволено: постановлено стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі на користь ОСОБА_1. недоплачену одноразову допомогу в розмірі 5 436 грн.
У обгрунтування касаційної скарги зазначене відділення посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та ставить питання про скасування зазначених судових рішень і постановлення нового рішення.
У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції та апеляційний суд, погоджуючись з ним, виходили з того, що відповідач недонарахував і недовиплатив позивачу одноразову допомогу, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з врахуванням згідно з випискою з протоколу комісії по охороні шахти “Білозерська» та наказом зазначеної шахти вини позивача у порушенні ним нормативних актів про охорону праці 10%.
За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.
Із копій оскаржуваних судових рішень випадків неправильного застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права, що відповідно до ч. 4 ст. 328 ЦПК України є підставою для відкриття касаційного провадження незалежно від обгрунтованості касаційної скарги, не вбачається.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення або неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі про стягнення недоплаченої одноразової допомоги за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду донецької області від 14 серпня 2006 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.