20 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :
головуючої:
Григор'євої Л.І.
суддів:
Барсукової В.М. Гуменюка В.І.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
Позивач звернувся до суду із зазначеними вимогами, мотивуючи їх тим, що 10 квітня 2002 року передав відповідачу для ремонту належний йому автомобіль - мікроавтобус марки “Рено-Трафік» державний номер НОМЕР_1. Прийом-передача автомобіля та домовленість про умови ремонту відбулися у дворі будинку за адресою: м. Сімферополь, вулиця АДРЕСА_1. А 6 червня 2002 року відповідач повідомив його, що автомобіль згорів. Посилаючись на те, що відповідачем внаслідок пожежі завдано йому, як власнику автомобіля, матеріальну та моральну шкоду, позивач просив суд, уточнивши заявлені вимоги, стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 29101грн. 80 коп., судові витрати в розмірі 557 грн. та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 23 травня 2003 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 вересня 2003 року, позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто матеріальну шкоду в розмірі 29101грн. 80 коп., моральну шкоду в розмірі 3500 грн., судові витрати за проведення експертизи в розмірі 200 грн., держмито в розмірі 291,02 грн., а всього 33092,82 грн., в решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені в справі рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для їх обов'язкового скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
Касаційну скаргу ОСОБА_2. відхилити. Рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 23 травня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 вересня 2003 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча:
Григор'єва Л.І.
Судді:
Барсукова В.М. Гуменюк В.І.