Красилівський районний суд Хмельницької області
вул.Булаєнка,4 м.Красилів, Красилівський р-н, Хмельницька обл., Україна ін.31000
Справа № 1-203/11
07.11.2011м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області в складі: судді Красняка В.І., при секретарі Федченко Л.В., з участю прокурора Розізнаної О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Красилові кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Радісне Красилівського району Хмельницької області , зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, громадянина України, українця, не одруженого, військовозобов'язаного, тимчасово не працюючого, судимого 22.02.2010 року Красилівським районним судом Хмельницької області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень, покарання відбув, судимість не знято і не погашено, з неповною середньою освітою, у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України,
встановив:
14 квітня 2011 року близько 11 години ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого постійного проживання в будинку АДРЕСА_2, скориставшись відсутністю інших жильців даного будинку, таємно викрав з цукровниці від сервізу належні ОСОБА_2 золоті вироби: каблучку з каменем, вартістю 400 грн., дві каблучки вартістю по 500 грн. кожна, каблучку вартістю 600 грн., каблучку вартістю 1200 грн., каблучку вартістю 700 грн., ланцюжок вартістю 900 грн. з золотим кулоном у вигляді прямокутника, на якому зображена «Божа матір з малям» вартістю 700 грн., сережки вартістю 400 грн., а всього майна на загальну суму 5900 гривень.
В судовому засіданні підсудній повністю визнав себе винним у викраденні при вказаних обставинах золотих виробів ОСОБА_2, щиро розкаявся в своїх діях, показав, що в такий спосіб хотів покращити своє матеріальне становище, дав покази, що відповідають вищенаведеному та заявив клопотання про недоцільність дослідження фактичних обставин справи, з чим погодився і прокурор.
Суд, переконавшись в тому, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини по справі, у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини по справі в апеляційному порядку, обмежує судове слідство по справі допитом підсудного і потерпілої.
Потерпіла ОСОБА_3 підтвердила в судовому засіданні, що вечором 13.04.2011 року вона зняла належні їй золоті вироби і склала їх в цукровниці одного з сервізів в кімнаті будинку АДРЕСА_2, де також проживає підсудний, який є співмешканцем її сестри ОСОБА_4. 20 квітня 20011 року вона виявила, що вказані золоті вироби з цукровниці пропали. На даний час підсудний повністю відшкодував їй завдану крадіжкою шкоди, через що майнових претензій до нього вона не має, просить його суворо не карати.
Оцінивши покази підсудних, що узгоджуються з матеріалами справи, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 і кваліфікує їх дії за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.
При призначенні підсудному міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Рецидив злочинів суд визнає як обставину, що обтяжує покарання підсудного.
Підсудний в скоєному щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину , повністю відшкодував потерпілій завдану щкоду, що визнається судом як обставини, які пом'якшують його покарання.
Враховуючи наведене, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливо без ізоляції від суспільства, призначає йому покарання у виді позбавлення волі і визнає необхідним ухвалити про звільнення його від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.
Відповідно до ст.76 КК України суд вважає за необхідне покласти на підсудного обов'язок: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Цукровниця, яка є речовим доказом, підлягає поверненню її власниці ОСОБА_3.
Судові витрати з проведення дактилоскопічної експертизи підлягають стягненню з підсудного.
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд
засудив :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
На підстав ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком два роки та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язку: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишити попередній у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по справі за проведення судової дактилоскопічної експертизи (одержувач платежу - НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області, р/р 31258272210321, МФО 815013, банк Управління Державного казначейства України у Хмельницькій області, код 25575309, призначення платежу - «за дослідження 2») в сумі 337 (триста тридцять сім) гривень 68 копійок.
Речовий доказ: цукровницю, що зберігається в камері зберігання речових доказів Красилівського РВУ МВС України в Хмельницькій області, повернути потерпілій ОСОБА_3.
На вирок може бути подана апеляція до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя В. І. Красняк