Красилівський районний суд Хмельницької області
вул.Булаєнка,4 м.Красилів, Красилівський р-н, Хмельницька обл., Україна ін.31000
Справа № 1-128/11
22.06.2011м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області в складі: судді Красняка В.І., при секретарі Федченко Л.В., з участю прокурора Шибінського В.Ф., адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красилові кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Великі Зозулинці Красилівського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, працюючого доглядачем свиней в сільськогосподарському кооперативі «Промінь» с. Мала Клітна Красилівського району Хмельницької області, не судимого відповідно до ст.89 КК України , не військовозобов'язаного, в скоєні злочину, передбаченого ст . 122 ч. 1 КК України,
17 січня 2011 року близько 18 години 30 хвилин в с. Кошелівка Красилівського району Хмельницької області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1, під час обопільної сварки з співмешканкою ОСОБА_3, яка перейшла в обопільну бійку, ОСОБА_2 з необережності коліном правої ноги вдарив в праву руку ОСОБА_3, коли остання лежала на ліжку і намагалася ногами і правою рукою відштовхнути його від себе. Внаслідок цих дій ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження , які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад її здоров'я.
В судовому засіданні підсудний повністю визнав себе винним в заподіянні потерпілій середньої тяжкості тілесного ушкодження при вказаних обставинах, пояснив, що вчинив ці дії з необережності.
Крім повного визнання своєї вини підсудним, вина останнього в необережному заподіянні потерпілій середньої тяжкості тілесного ушкодження підтверджується дослідженими в судовому засіданні наступними доказами:
- показаннями потерпілої ОСОБА_3 про те, що за вказаних обставин її співмешканець ОСОБА_2 з необережності, коли намагався прижати своїми ногами її ноги, коліном вдарив в її праву руку, якою вона в цей час намагалася його від себе відштовхнути. Жодних претензій до підсудного вона не має, продовжує проживати з ним однією сім'єю, просить його суворо не карати;
- висновком судово-медичної експертизи за №125 від 14.04.2011 року, згідно якого у потерпілої виявлено тілесні ушкодження у вигляді перелому 1-ї п'ясної кістки в її проксимальному відділі з незначним зміщенням дистального фрагменту дозовні та компресійного перелому човникоподібної кістки, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я;
-висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи №231 від 23.05.2011 року, згідно якої ОСОБА_2 виявляє легку розумову відсталість, виявляв таку і на період інкримінованого йому злочину, проте цей розлад не залишав та не залишає його можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому відносно скоєного і на теперішній час його можна вважати осудним;
- протоколом відтворення обстановки і обставин події скоєного злочину за участю підсудного, згідно якого ОСОБА_2 показав, за яких обставин він наніс удар коліном правої ноги і праву руку потерпілої. Механізм нанесення удару узгоджується з висновком судово-медичної експертизи щодо механізму утворення виявлених в потерпілої тілесних ушкоджень.
Оцінивши покази підсудного і потерпілої, що узгоджуються з матеріалами справи, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 і кваліфікує його дії за ст.128 КК України, як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Разом з тим, суд вважає, що обвинувачення органами досудового слідства дій ОСОБА_2 за ст.122 ч.1 КК України є безпідставним, оскільки воно не ґрунтується на матеріалах справи і не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні. Покази потерпілої і підсудного, протокол відтворення обстановки і обставин події з участю підсудного, висновок судово-медичної експертизи, свідчать про те, що ОСОБА_2 заподіяв своїй співмешканці ОСОБА_3 тілесні ушкодження не умисно, а з необережності.
З наведених підстав суд перекваліфіковує дії підсудного з ст. 122 ч.1 КК України на ст. 128 КК України.
При призначенні підсудному міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного, обставини справи, що обтяжують і пом'якшують його покарання.
ОСОБА_2 щиро розкаявся в скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, по місцю роботи і проживання характеризується позитивно, виявляє легку розумову відсталість, потерпіла просить його суворо не карати, що визнається судом як обставини, які пом'якшують його покарання.
Вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, суд визнає як обставину, що обтяжує покарання підсудного.
Враховуючи наведене, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливо без ізоляції від суспільства, призначає йому покарання у вигляді виправних робіт за місцем роботи.
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд
засудив :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, призначивши покарання у виді виправних робіт на строк 1 (один) рік з відрахуванням щомісячно із суми заробітку в доход держави десяти відсотків.
Строк покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту приведення вироку у виконання.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
На вирок може бути подана апеляція до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя В. І. Красняк