01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
26.12.2011 № 11/129
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Мальченко А.О.
Гаврилюка О.М.
за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 26.12.2011 року
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» на рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2011 року
по справі № 11/129 (головуючий суддя Смирнова Ю.М., судді Ковтун С.А., Літвінова М.Є.)
за позовом публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі філії спеціалізованого електрозв'язку
до Міністерства надзвичайних ситуацій України
треті особа, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1. Державне казначейство України
2. Луганська обласна державна адміністрація
про стягнення 3 067,22 грн.,-
Рішенням господарського суду міста Києва від 06.09.2011 року по справі № 11/129 відмовлено у задоволенні позову відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі філії спеціалізованого електрозв'язку до Міністерства надзвичайних ситуацій України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача державного казначейства України та Луганської обласної державної адміністрації про стягнення 3 067,22 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2011 року та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити. В своїх доводах позивач посилався на те, що при прийнятті рішення судом першої інстанції мало місце невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Луганською обласною державною адміністрацією на підставі ст. 96 ГПК України надано суду відзив на апеляційну скаргу в якому третя особа 2 просить у задоволенні апеляційної скарги ВАТ «Укртелеком» на рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2011 року у справі № 11/129 відмовити, а рішення суду залишити без змін.
В судовому засіданні представник позивача надав свої пояснення й підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
При цьому, у судовому засіданні представником позивача було повідомлено про заміну найменування юридичної особи позивача на: «Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», що підтверджується випискою з ЄДРПОУ серії ААБ №261518 від 17.06.2011 року та довідкою з ЄДРПОУ АБ № 150424 від 14.04.2011 року.
Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не з'явилися, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надали. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка їх представників без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представників відповідача та третіх осіб.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.04.2007 року головою Луганської обласної державної адміністрації затверджено План підготовки до навчально-методичного збору керівного складу цивільного захисту (цивільної оборони) області, міст і районів, спеціалізованих служб цивільної оборони області на тему «Управління заходами цивільного захисту щодо попередження лісових пожеж, загибелі людей на водних об'єктах та недопущення виникнення епідемій серед населення у весняно-літній період 2007 року» (далі - План підготовки навчально-методичного збору).
За умовами пункту 5 вказаного Плану обов'язок забезпечити місце проведення навчально-методичного збору усіма видами зв'язку та озвученням місця проведення збору покладено на позивача.
12.04.2007 року головою Луганської обласної державної адміністрації також затверджено План проведення навчально-методичного збору керівного складу цивільного захисту області, міст і районів, спеціалізованих служб цивільної оборони області на тему «Управління заходами цивільного захисту щодо попередження лісових пожеж, загибелі людей на водних об'єктах та недопущення виникнення епідемій серед населення у весняно-літній період 2007 року» (далі - План проведення навчально-методичного збору).
Вказаним Планом встановлено, що збір буде проведено на Державному підприємстві «Кремінське лісомисливське господарство» 20.04.2007 року у період з 10.00 до 13.30.
Згідно з 7.2 Плану проведення навчально-методичного збору на Головне управління МНС України в Луганській області покладено обов'язок забезпечити роботу польового вузла зв'язку.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання Плану проведення навчально-методичного збору Головне управління МНС України в Луганській області листом від 11.04.2007 року № 04-03/743-1, адресованим першому заступнику Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, просило надати допомогу на залучення двох автомобільних радіорелейних станцій Р-405 МЕ цеху електрозв'язку № 64 центру технічної експлуатації № 6 Філії спеціалізованого електрозв'язку ВАТ «Укртелеком» для проведення 19.04.2007 року - 20.04.2007 року навчально-методичного збору з керівним складом цивільного захисту (цивільної оборони) Луганської області та спеціалізованих служб цивільної оборони.
Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, правонаступником якого є Міністерство надзвичайних ситуацій України, звернулось до позивача з листом № 18-153/05 від 13.04.2007 року, в якому просило у зв'язку з проведенням навчально-методичного збору з керівним складом цивільного захисту (цивільної оборони) Луганської області надати допомогу щодо залучення двох автомобільних радіорелейних станцій Р-405 МЕ цеху електрозв'язку № 64 центру технічної експлуатації № 6 філії централізованого електрозв'язку ВАТ «Укртелеком» для організації радіорелейного каналу за місцем проведення збору.
Судом першої інстанції достовірно було встановлено, що позивач погодився надати допомогу для організації радіорелейного каналу навчально-методичного збору та відрядив дві радіорелейні станції Р-405 МЕ з екіпажем в кількості 11 чоловік.
Крім того, 30.04.2007 року начальником ЦТЕ № 6 ФСЕЗ ВАТ «Укртелеком» був затверджений акт виконаних робіт, який підписаний трьома представниками цеху електрозв'язку №64 і представником Головного управління МНС України в Луганській області - начальником відділу зв'язку і оповіщення АСУ ГУ МНС в Луганській області.
Із вказаного вище акта вбачається, що при проведенні навчально-методичних зборів 19.04.2007 року - 20.04.2007 року позивачем був організований радіорелейний зв'язок двома радіорелейними станціями Р-405, в результаті чого пробіг автомобілів склав 436 км, робота бензогенераторів АБ склала 38 годин.
Листом № 364-13 від 15.03.2011 року позивач звернувся до відповідача з проханням відшкодувати витрати в сумі 3 067,22 грн., здійснені позивачем на організацію радіорелейного каналу при проведенні навчань з цивільної оборони в Луганській області в 2007 році.
У відповідь на вимогу позивача листом № 03-4195/181 від 31.03.2011 відповідач повідомив, що міністерство, територіальні органи, підрозділи і спеціальні формування, що залучалися до участі у зазначеному заході та належать до сфери управління МНС, не мають зобов'язань та простроченої кредиторської заборгованості перед підприємствами Філії спеціалізованого електрозв'язку ВАТ «Укртелеком».
При прийнятті оскаржуваного рішення про відмову в позові, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог, враховуючи наступне.
В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частиною 3 статті 11 Цивільного Кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Цивільного Кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Поняття цивільної оборони та її завдань, порядок і умови діяльності та її фінансування визначають, зокрема, Законом України «Про цивільну оборону України», Положенням про Цивільну оборону України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 299 10.05.1994 року. Відповідно до вказаних законодавчих актів до складу системи цивільної оборони входять також системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення.
Нормами статті 8 ЗУ «Про цивільну оборону України» визначено, що керівництво підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами індивідуального та колективного захисту, організовує здійснення евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи з цивільної оборони і несе пов'язані з цим матеріальні та фінансові витрати в порядку та обсягах, передбачених законодавством.
Згідно зі ст. 13 названого вище Закону фінансування заходів з цивільної оборони здійснюється за рахунок відповідно державного та місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування згідно з законодавством України.
З огляду на вказані вище норми ЗУ «Про цивільну оборону України» вбачається, що забезпечення виконання заходів з цивільної оборони є обов'язковим для підприємств, установ, організацій. Фінансування таких заходів може здійснюватися як за рахунок бюджетних коштів, так і за рахунок підприємств, установ, організацій.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї сторони має бути досягнута згода.
Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судовою колегією встановлено та досліджено той факт, що між позивачем та відповідачем жодних погоджень, угод (договорів) щодо обсягу робіт, які необхідно виконати для організації радіорелейного каналу за місцем проведення збору, вартості вказаних робіт, а також щодо обов'язку відповідача оплатити вартість таких робіт, не укладалось.
У відповідності до ч. 1 ст. 904 ЦК України за договором про безоплатне надання послуг замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Як вбачається з матеріалів справи, договір про безоплатне надання допомоги для організації радіорелейного каналу за місцем проведення навчань з цивільної оборони в Луганській області в 2007 році між сторонами також не укладено.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність договірних правовідносини між сторонами, натомість, правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі Закону України «Про цивільну оборону України», положеннями якого передбачена можливість покриття витрат на заходи з цивільної оборони за рахунок підприємств.
Разом з цим, на переконання колегії суддів судом першої інстанції досліджено та враховано той факт, що до правовідносин, які склались між позивачем, Управлінням з питань надзвичайних ситуацій Луганської обласної державної адміністрації та Головним управлінням Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Луганській області, які виникли в силу ЗУ «Про цивільну оборону України» та акта органу державної влади - Плану підготовки до навчально-методичного збору, затвердженого 12.04.2007 року головою Луганської облдержадміністрації, судом уже було надано оцінку в межах розгляду справи № 18/185 (8/231).
Так, рішенням господарського суду Луганської області від 10.08.2010 року у справі № 18/185 (8/231), яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2011 року, у позові відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Філії спеціалізованого електрозв'язку до Управління з питань надзвичайних ситуацій Луганської обласної державної адміністрації відмовлено; провадження у справі в частині позову до Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Луганській області припинено.
З огляду на зазначене вище вбачається, що позивачем не доведено наявності у відповідача обов'язку відшкодувати позивачу понесені ним витрати для участі при проведенні навчань з цивільної оборони, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду місцевий господарський суд, при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 3 067,22 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем - публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі філії спеціалізованого електрозв'язку не надано докази та належним чином не доведено правомірність вимог апеляційної скарги про скасування рішення місцевого господарського суду від 06.09.2011 року та про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 3 067,22 грн.
Щодо інших доводів апеляційної скарги, колегія не бере їх до уваги, оскільки прийшла висновку про їх необґрунтованість. Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, апелянтом не було надано суду апеляційної інстанції.
З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2011 року прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким що відповідає нормам закону.
Зважаючи на те, що доводи позивача законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2011 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі філії спеціалізованого електрозв'язку без задоволення.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі філії спеціалізованого електрозв'язку на рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2011 року у справі № 11/129 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2011 року у справі № 11/129 залишити без змін.
3. Справу № 11/129 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.
Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийнятт.
Головуючий суддя Майданевич А.Г.
Судді Мальченко А.О.
Гаврилюк О.М.
03.01.12 (відправлено)