Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа №: 1-н-4/11
07.04.2011 року
Красилівський районний суд Хмельницької області в складі : головуючого - судді Красняка В.І., при секретарі Федченко Л.В., з участю прокурора Войтова С.В., захисника ОСОБА_1, педагога ОСОБА_2, представника служби у справах дітей Красилівської районної державної адміністрації Кравчука О.М., представника відділу кримінальної міліції у справах дітей Красилівського РВ УМВС України в Хмельницькій області Бровчука С.В., законного представника ОСОБА_5, потерпілого ОСОБА_6 і його представника ОСОБА_7, розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красилові постанову про закриття кримінальної справи про вчинення малолітнім ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с.Баглайки Красилівського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з початково загальною освітою, учня 6-го класу Красилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2, суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, і застосування до нього примусових заходів виховного характеру,
21 січня 2011 року близько 15 години малолітній ОСОБА_8, переодягаючись після тренування в приміщенні чоловічої роздягальні №1 дитячо-юнацької спортивної школи, що розташована по вул. Грушевського,187 в м. Красилів Хмельницької області, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, таємно викрав з кишені куртки ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Nokia 5530» з флеш картою на 4 Гб, вартістю 1175 гривень 20 копійок, із стартовим пакетом «Київстар», вартістю 25 гривень, на рахунку якого було 15 гривень, та чохол до нього вартістю 14 гривень.
В судовому засіданні малолітній ОСОБА_8 повністю визнав свою вину у таємному викраденні за вказаних обставин належного ОСОБА_6 мобільного телефону з чохлом до нього, в своїх діях щиро розкаявся, пояснив їх тим, що йому сподобався цей телефон. В крадіжці телефону спочатку не зізнався через страх покарання.
Законний представник ОСОБА_8 ОСОБА_5 пояснила, що її син проживає в повній сім'ї разом з двома братами, має задовільний стан здоров'я, не дуже високий загальний розвиток, навчається на достатньому рівні. Вона з чоловіком приділяють належну увагу вихованню сина, створили йому нормальні побутові умови життя, забезпечили в 2010 році мобільним телефоном. Чому він вчинив крадіжку мобільного телефону, пояснити не може. 21.01.2011 року, повернувшись з тренування додому, син показував їй якийсь мобільний телефон, стверджував, що знайшов його. Вона йому не повірила, намагалася встановити чий це телефон, але не змогла його розблокувати. Коли прийшли працівники міліції, син зізнався у крадіжці телефону, пообіцяв більше не брати чужого. Вона просить передати їй сина під нагляд.
Пояснення малолітнього ОСОБА_8 підтверджуються наступними доказами, що були досліджені в судовому засіданні:
- показаннями потерпілого ОСОБА_6 про те, що 21.01.2011 року з 14 до 16 години, коли він перебував на тренуванні по гандболу в Красилівський ДЮСША, з кишені його куртки, що знаходилася в приміщенні роздягальні, зник разом з чохлом мобільний телефон «Nokia 5530» з флеш картою на 4 Гб та стартовим пакетом «Київстар», на рахунку якого було 15 гривень. Дізнавшись, що в роздягальню заходив ОСОБА_8, він пішов до нього додому, але останній заперечував, що брав телефон;
- показаннями представника потерпілого ОСОБА_7 про те, що 21.01.2011 року від сина ОСОБА_6 вона дізналася про викрадення в останнього в приміщенні Красилівської ДЮСШ мобільного телефону марки «Nokia 5530», який вона йому купила 17.01.2011 року. Про вказане вона повідомила працівників міліції, які на даний час повернули їй вказаний телефон з чохлом, а тому матеріальних претензій до ОСОБА_8 вона не має, просить його суворо не карати;
- показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що малолітній ОСОБА_8 є його пасинком, проживає в повній сім'ї, має задовільний стан здоров'я, не дуже високий загальний розвиток, навчається на достатньому рівні. Він з матір'ю ОСОБА_8 ОСОБА_5 приділяють належну увагу вихованню її сина, створили йому нормальні побутові умови життя. ОСОБА_8 не потребував мобільного телефону, оскільки мав його з 2010 року. Чому ОСОБА_8 вчинив крадіжку, пояснити не може ;
- показаннями свідка ОСОБА_2 про те, що вона є класним керівником 6 Б класу, в якому навчається малолітній ОСОБА_8. Останній зарекомендував себе не дуже здібним та сумлінним учнем, який навчається на початковому та достатньому рівні. Шкідливих звичок не має, захоплюється спортом. Батьки дитини надають належну увагу вихованню сина, цікавляться його поведінкою та навчанням;
- протоколом виїмки від 21.01.2011 року, яким підтверджується, що малолітній ОСОБА_8 добровільно видав працівнику міліції мобільний телефон «Nokia 5530» з флеш картою на 4 Гб , стартовим пакетом «Київстар» та чохлом до нього;
- розпискою ОСОБА_7 про те, що 04.02.2011 року вона отримала від працівників міліції мобільний телефон «Nokia 5530» з чохлом для нього;
- висновком судової товарознавчої експертизи № 92 т від 28.01.2011 року підтверджується, що станом на 21.01.2011 року залишкова вартість мобільного телефону марки «Nokia» моделі 5530 могла становити 1175 гривень 20 копійок, а чохла для мобільного телефону - 14 гривень;
Дослідивши і перевіривши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_8 вчинив суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України.
Постановою слідчого СВ Красилівського РВ УМВС України від 18 березня 2011 року кримінальна справа відносно малолітнього ОСОБА_8 була закрита в зв'язку з тим, що на час скоєння вказаного діяння він не досяг віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
Відповідно до ч.2 ст.97 КК України примусові заходи виховного характеру, передбачені ч.2 ст.105 цього Кодексу, суд застосовує до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_8 на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння не досяг віку, по досягненню якого настає кримінальна відповідальність і справу щодо нього закрито, а тому до нього необхідно застосувати примусові заходи виховного характеру , передбачені ч.2 ст.105 КК України.
При обранні примусових заходів виховного характеру щодо малолітнього суд враховує, що по місцю проживання ОСОБА_8 характеризується позитивно, навчається в 6 класі Красилівської ЗОШ №2, проживає з батьками в повній сім'ї.
Таким чином, враховуючи думку державного обвинувача, захисту, представників служби у справах дітей Красилівської районної державної адміністрації і відділу кримінальної міліції у справах дітей Красилівського РВ УМВС України в Хмельницькій області, законного представника малолітнього і ОСОБА_8, а також наявність даних про те, що мати ОСОБА_8 ОСОБА_5 має реальну можливість позитивно вплинути на його поведінку, дала згоду на передачу дитини їй під нагляд, спроможна здійснювати виховний вплив на сина, постійно й належним чином контролювати його поведінку, суд приходить до висновку про необхідність застосування до малолітнього ОСОБА_8 примусовий захід виховного характеру у виді передачі його під нагляд матері.
Долю речових доказів та судових витрат по справі необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. ст.81, 93 КПК України.
Керуючись ст.ст. 81,93, 447-449 КПК України, ст.ст. 97 ч.2, 105 ч.2 п.3 КК України, суд
постановив :
Застосувати до малолітнього ОСОБА_8 примусовий захід виховного характеру у виді передачі його під нагляд матері ОСОБА_5 строком на 2 (два) роки.
Речові докази: мобільний телефон «Nokia 5530» з флеш картою на 4 Гб, стартовим пакетом «Київстар» та чохлом до нього, які знаходяться на зберіганні в ОСОБА_7, повернути останній.
Судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 92 т від 28.01.2011 р. у розмірі 206 (двісті шість) гривень 40 копійок віднести на рахунок держави.
На постанову може бути подана апеляція до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з дня її винесення.
Суддя В. І. Красняк