Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа №: 1-24/11
01.02.2011 року
Красилівський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Красняка В.І., при секретарі Федченко Л.В., з участю прокурора Розізнаної О.В., захисника ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Красилові постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Баглайки Красилівського району, жительки АДРЕСА_1, громадянки України, українки, не судимої, з неповною середньою освітою, на утриманні якої знаходиться одна малолітня донька, не працюючої, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене ст.166 ч.1 КК України,
встановив:
ОСОБА_3 під час проживання в фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 в будинковолодінні останнього в с. Кульчинки Красилівського району Хмельницької області ІНФОРМАЦІЯ_5 народила сина ОСОБА_4. Будучи неодноразово попередженою як медичним працівником, так і близькими родичами про необхідність постійного піклування та забезпечення безпечних умов перебування дитини. Незважаючи на це, всупереч вимогам ст.150 СК України, відповідно до якої батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини та її фізичний розвиток, ІНФОРМАЦІЯ_6 , по місцю свого проживання в будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_3 не забезпечила безпечних умов перебування свого малолітнього сина ОСОБА_4, близько 18 години залишила останнього спати на відкритому ліжку, яке стояло поряд з іншим ліжком, після чого пішла з приміщення будинку на подвір'я, де безперервно перебувала до 20 годину. Перебуваючи один в будинку, малолітній ОСОБА_4 скотився в проміжок поміж ліжками, де через стикання органів грудної клітки внаслідок механічної асфіксії помер. Близько 20 години того ж дня труп малолітнього ОСОБА_4 був виявлений його батьком ОСОБА_2, який повернувся додому з роботи.
Вчинення ОСОБА_3 суспільно небезпечного діяння - злісного невиконання батьками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки, підтверджується:
- показаннями потерпілого ОСОБА_2 про те, що він з травня 2007 року проживає разом з ОСОБА_3 в цивільному шлюбі в будинку АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_5 у них народилася друга дитина - син ОСОБА_4. 07.02.2010 року, коли він провідував свою дружину в лікарні, вона йому сказала, що хоче залишити дитину в пологовому будинку. Він категорично був проти цього і вговорив дружину цього не робити. ОСОБА_3 належним чином за сином не доглядала. Вночі до нього не вставала. До дитини вставав він або його мати. Він постійно робив жінці зауваження про те, що вона не встає до дитини, вчасно не переодягає, внаслідок чого дитина запріває, а також з приводу того, що вона кладе дитину на відкрите ліжко, а не в дитяче ліжечко. Дружина не хотіла дитину купати, переодягати, говорила, що в неї постійно немає часу. Дитину постійно відвідувала фельдшер, яка робила ОСОБА_3 зауваження з приводу того, щоб та не залишала дитину саму на ліжку, постійно дивилася за нею. Але на його слова та поради фельдшера дружина не реагувала. Фактично догляд за дитиною здійснював він та його мати. Дружина відносилася байдуже до дитини. ІНФОРМАЦІЯ_6 він цілий день вивозив бур'ян з городу. Близько 20 години він зайшов до кімнати будинку, де спав син. Він побачив, що син лежав в проміжку поміж двома ліжками, ніжками до низу. Коли він почав виймати дитину з поміж ліжок, відчув, що тіло сина холодне. Фельдшер ОСОБА_5, яка прибігла на його виклик, оглянувши дитину, повідомила, що його син мертвий. Після цього вони повідомили лікарню і міліцію. В тому що сталося винуватить ОСОБА_3, оскільки вона не повинна була залишати дитину на ліжку без догляду. Після похорону ОСОБА_3 взяла мотузку і пішла за хату, він це побачив, забрав мотузку і заспокоїв її. Чи дійсно вона хотіла щось з собою зробити він не знає. Алкоголю в їх сім'ї ніхто не вживає;
- показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що як фельдшер в с.Кульчинки, вона проводила патронаж дітей віком до 1-го року. При відвідуванні малолітнього ОСОБА_4 вона бачила, що дитини була охайною, чистою, нагодованою, знаходилася в ліжечку. При систематичних оглядах захворювань у дитини вона не виявляла. Доглядати дітей ОСОБА_3 завжди допомагала мати ОСОБА_2 ОСОБА_6, яка купала і годувала дитину, так як ОСОБА_3 цього робити не хотіла. Сама ОСОБА_3 не дотримувалася особистої гігієни, не прибирала, не прала. Під час відвідувань дитини, вона не бачила, щоб ОСОБА_3 чи ОСОБА_2 були п'яні. Від сусідів вона також ніколи не чула, щоб вони випивали. Запаху алкоголю від дітей вона не чула. ІНФОРМАЦІЯ_6 близько 20 години надійшов виклик від сім'ї ОСОБА_2 з приводу того, що дитина не дихає. Коли вона оглянула ОСОБА_4, який лежав між ліжками, пульс вже не прощупувався, зіниці були розширені, ціаноз шкіри. Нею був поставлений діагноз - асфіксія. Причиною асфіксії стало те, що дитина сповзла до краю ліжка і впала між двома ліжками в щілину, де зачепилася голівкою, а ніжками висіла до низу. Внаслідок цього, під дією тиску від ваги тіла, до легень не надходив кисень, дитині стало важко дихати і дитина задихнулася. Описане сталося внаслідок того, що батьки не доглянули дитину, не дотрималися правил безпеки по догляду за дитиною, які вона давала при патронажі, а саме, що дитину не можна залишати саму на ліжку, а потрібно класти до колиски, оскільки дитина стає рухливою, через що може скотитися і впасти;
- показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що вона проживає в одному будинку разом з сином ОСОБА_2, невісткою ОСОБА_3 та їх дітьми. Після народження сина ОСОБА_4 ОСОБА_3 спочатку не хотіла забирати дитину з пологового будинку, але вони з сином вмовили її забрати дитину додому. Спочатку вона доглядала за дитиною, але з часом перестала до нього вставати вночі, потім перестала годувати груддю. Коли її хтось робив зауваження з приводу дитини, то вона вчиняла сварку. ОСОБА_3 часто залишала дитину саму, погано ставилася до сина, мало приділяла йому уваги, залишала самого, вночі не хотіла вставати до нього. Фельдшер ОСОБА_5 говорила, що ОСОБА_3 не добре ставиться до дитини, робила їй попередження та роз'яснювала, як потрібно доглядати за дитиною. ІНФОРМАЦІЯ_6 близько 20 години ОСОБА_2 після роботи зайшов до будинку і виявив, що його син ОСОБА_4 мертвий. Після смерті дитини ОСОБА_3 одразу злякалася, ні з ким не спілкувалася. Після дев'яти днів за дитиною ОСОБА_3 намагалася покінчити життя самогубством;
- лікарським свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 11.09.2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, помер ІНФОРМАЦІЯ_6 через механічну асфіксію шляхом стиснення органів грудної клітки;
- висновком експерта №53 від 03.11.2010 року про те, що смерть ОСОБА_4 настала від механічної асфіксії шляхом стиснення органів грудної клітки, що підтверджується виявленими при розтині загально-асфіктичними ознаками (рідкий стан крові в порожнинах серця та судинах, ціаноз обличчя, дрібно-точкові крововиливи в оболонки очей, під плевру та епікард), а також даними судово-гістологічного дослідження: в легенях поширені ділянки гострої емфіземи, які межують із ділянками дистелектазів, спазм окремих дрібних бронхів та бронхіол, десквамація бронхіального епітелію, поодинокі дрібні субплевральні крововиливи, дрібні периваскулярні крововиливи в м'яких мозкових оболонках головного мозку, повнокров'я внутрішніх органів, вогнищева білкова дистрофія нирок та печінки, ділянки фрагментації міокарду. При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_4 будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено. При судово-токсикологічному досліджені крові з трупа ОСОБА_4 виявлено наявність етилового (винного), алкоголю в кількості 1,7 %(проміле), що може відповідати середній степені сп'яніння стосовно живих осіб;
- протоколом огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_6, згідно якого в кімнаті будинку АДРЕСА_1 було виявлено тіло мертвого ОСОБА_4 , яке лежало на ліжку. В тій же кімнаті знаходилося два великих ліжка і дитяче ліжко.
Таким чином, суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.166 КК України, з приводу якого було порушено кримінальну справу та проводилось розслідування, мало місце в дійсності і це діяння вчинене ОСОБА_3.
Відповідно до акту стаціонарної судово-психіатричної експертизи №238 від 08.12.2010 року ОСОБА_3 виявляє легку розумову відсталість зі значними поведінковими розладами, виявляла таку і на період інкримінованого їй злочину, внаслідок чого не могла та не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тобто відносно скоєного і на теперішній час її можна вважати неосудною. ОСОБА_3 виявляє легку розумову відсталість зі значними поведінковими розладами, потребує примусового лікування в психіатричній лікарні зі звичайним режимом нагляду.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.19, 93 п.1, 94 ч.1 п.2 КК України, ст..ст.416-421 КПК України, суд,-
постановив:
ОСОБА_3 звільнити від покарання за вчинене нею суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.166 КК України.
Застосувати до ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру, госпіталізувати її в Хмельницьку обласну психіатричну лікарню №1 зі звичайним режимом нагляду.
На постанову може бути подана апеляційна скарга або внесене апеляційне подання протягом 7 діб з моменту її проголошення.
Суддя В. І. Красняк