Справа № 2018/2-2280/11
"09" грудня 2011 р. Київський районний суд м.Харкова у складі
головуючого судді Ніколаєнко І.В.,
при секретарі Газіній О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»про забезпечення позову, -
Позивач АТ «ПроКредит Банк»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором, звернення стягнення за кредитними договорами та виселення.
18 травня 2011 року представником позивача до суду направлена поштою заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту та передачу на відповідальне зберігання заставного майна.
В обґрунтування своїх вимог представник позивача посилається на те, що позовні вимоги полягають у стягненні з Відповідачів заборгованості за Рамковою угодою №6472 від 19.12.2007 р. та Договорами про надання траншу №2.25753/6472 від 07.02.2008 р. та №2.24381/6472 від 19.12.2007 року, яка на дату розрахунку складає 2 959 716,20 грн. Така сума заборгованості для роздрібного банку є значною. До того ж вона продовжує зростати за рахунок передбаченого договором нарахування відсотків за фактичне користування кредитом. В забезпечення виконання зобов'язань, що виникають із вказаних кредитних договорів, між Позивачем та ОСОБА_1 був укладений Договір застави рухомого майна №6472-ДЗ-2 від 07.02.2008 року, відповідно до якого останньою було передано у заставу автомобіль марки SKODA OCTAVIA, 2008 року випуску, шасі №НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, видане ВРЕР №1 ГУМВС Харків, колір бежевий. Відсутність у Відповідача наміру виконувати свої кредитні зобов'язання очевидна. 16.02.2011 року на адресу ОСОБА_1 було направлено письмове повідомлення-вимогу №165-1/7/11 від 09.09.2011 року про погашення заборгованості за зобов'язанням, забезпеченим заставою, прибуття в банк для проведення переговорів, а також про надання доступу до предмету застави. Однак жодних дій щодо виконання вказаної вимоги відповідачем здійснено не було, ОСОБА_1 умисно ухиляється від виконання своїх зобов'язань за кредитними договорами та договором застави, вчиняє дії по приховуванню предмету застави. Тому Позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову у вигляді накладення арешту та передачі на відповідальне зберігання предмета застави, оскільки невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання рішення суду.
Суд, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що клопотання представника позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.
19 грудня 2007 року між АТ «ПроКредит Банк»та ОСОБА_1 було укладено Рамкову угоду №6472 від 19.12.2007 р., на підставі та в межах якої були укладені Договір про надання траншу №2.25753/6472 від 07.02.2008 р. та Договір про надання траншу №2.24381/6472 від 19.12.2007 року. Однак відповідачка ОСОБА_1 свої зобов'язання щодо своєчасного та повного погашення заборгованості не виконала, у зв'язку з чим перед АТ «ПроКредит Банк»утворилась заборгованість, яка на дату розрахунку складає 2 959 716,20 грн. В забезпечення виконання своїх грошових зобов'язань, між Позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений Договір застави рухомого майна №6472-ДЗ-2 від 07.02.2008 року, відповідно до якого останньою було передано у заставу автомобіль марки SKODA OCTAVIA, 2008 року випуску, шасі №НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, видане ВРЕР №1 ГУМВС Харків, колір бежевий.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою ОСОБА_1 своїх кредитних зобов'язань, у неї виникла прострочена заборгованість, яка станом на дату розрахунку складає 2 959 716,20 грн. Відповідачі в добровільному порядку заборгованість перед Позивачем не сплачують, що дає підставу вважати, що вони будуть ухилятись і від виконання рішення суду.
16.02.2011 року на адресу ОСОБА_1 було направлено письмове повідомлення-вимогу №165-1/7/11 від 09.09.2011 року про погашення заборгованості за зобов'язанням, забезпеченим заставою, прибуття в банк для проведення переговорів, а також про надання доступу до предмету застави. Однак вказана вимога відповідачкою виконана не була, що також підтверджує небажання відповідачки виконувати свої зобов'язання, а також дає підстави вважати, що відповідачі будуть ухилятися і від виконання рішення суду.
Відповідно до п.4.2. Договору застави рухомого майна №6472-ДЗ-2 від 07.02.2008 року, у випадку початку процедури звернення стягнення на Предмет застави, порушення Кредитних договорів, Заставодержатель вправі: 4.2.1. обмежити користування Заставодавцем предметом застави. У такому разі Заставодавець зобов'язаний здійснювати користування предметом застави з урахування обмежень, що встановлені у відповідному повідомленні Заставодержателя, з моменту отримання такого повідомлення. 4.2.2. вилучити предмет застави у Заставодавця. У цьому випадку, Заставодавець протягом 5 днів з дати отримання повідомлення Заставодержателя повинен за власний рахунок доставити Предмет застави до місця зберігання визначеного Заставодержателем.
Згідно із п.6.2. Договору застави рухомого майна №6472-ДЗ-2 від 07.02.2008 року якщо Заставодержателем не буде встановлено інше, то з моменту початку процедури звернення стягнення на Предмет застави Заставодавець зобов'язаний належно виконувати умови Договору та вимоги Заставодержателя, пов'язані із забезпеченням звернення стягнення на предмет застави у строк, формі та спосіб, що визначені Заставодержателем, а також всебічно сприяти і не перешкоджати Заставодержателю у здійсненні звернення стягнення на Предмет застави та протягом 5 банківських днів з моменту відправлення Заставодавцю відповідної вимоги Заставодержателя надати Заставодержателю оригінали усіх документів щодо предмета застави, які необхідні для його реалізації.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити, чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно зі статтею 152 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Таким чином, суд приходить до висновку про доцільність забезпечення позову у вигляді накладення арешту та передачі на відповідальне зберігання АТ «ПроКредит Банк».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, Законом України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України»суд -
Заяву Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт та передати на відповідне зберігання Публічному акціонерному товариству «ПроКредит Банк»шляхом вилучення відповідною державною виконавчою службою у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, про проживає за адресою: АДРЕСА_1 належне їй на праві на праві власності заставлене майно -автомобіль марки SKODA OCTAVIA, 2008 року випуску, колір бежевий, шасі №НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, видане ВРЕР №1 ГУМВС Харків.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Харківської області через Київський суд м. Харкова шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Ухвала підлягає негайному виконанню, відповідно до ч.9 ст.153 ЦПК України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя -