Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
Справа № 2-962/11/2229/
30 вересня 2011 року
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі :
головуючої -судді Губіш О.А.
секретаря - Березюк Н.А.
з участю прокурора - Бойко Т.М.
представника органу опіки та піклування - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шепетівці цивільну справу за позовом Шепетівського міжрайпрокурора, в інтересах малолітньої ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, -
Шепетівський міжрайпрокурор звернувся до суду з даним позовом в інтересах малолітньої ОСОБА_2, посилаючись на те, що батьками такої є ОСОБА_4 та ОСОБА_3, шлюб яких було розірвано 17.09.2001 року. Поряд з тим, зазначив, що з того часу батько дитиною не опікується, участі у її вихованні не бере, не спілкується з нею, не цікавиться її навчанням, матеріально не утримує, аліменти не сплачує, не проявляє щодо неї батьківської турботи. За час відвідування донькою дошкільного закладу та школи, жодного разу не відвідав батьківські збори, навчанням не цікавився. 21 жовтня 2004 року був засуджений Дзержинським районним судом м. Харкова за скоєння злочину, га даний час відбуває покарання в місцях позбавлення волі. За час проживання на території району зарекомендував себе з негативної сторони, як такий, що зловживає спиртними напоями. Власного житла не має, зареєстрований в домоволодінні своїх батьків. Малолітня ОСОБА_3 проживає в м. Київ разом з своєю матір»ю, яка створила іншу сім»ю. А тому, враховуючи те, що малолітня ОСОБА_2, самостійно захистити свої інтереси не взмозі, просив суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо останньої.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_5 позов підтримала, при цьому суду пояснила, що на даний час малолітня ОСОБА_2 проживає в сім»ї матері, і фактично вражає її чоловіка своїм батьком -такий нею опікується, між ними склались стосунки як дочки та батька, в зв»язку з чим має намір її усиновити та дати своє прізвище.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, в поданій до суду заяві просив розгляд справи провести без його участі, позов не визнав, при цьому зазначив, що майже відразу після розірвання шлюбу виїхав у м. Харків. Коли приїзджав додому зустрічався з дочкою, надавав допомогу. Згодом колишня дружина заборонила зустрічатись з дочкою.
Заслухавши пояснення сторін, представника органу опіки та піклування, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Згідно ст.ст. 150, 164 п.2 Сімейного кодексу України батьки зобов”язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров”я, фізичний, духовний та моральний розвиток, батьки позбавляються батьківських прав, якщо вони ухиляються від своїх обов'язків по вихованню дитини.
Як було встановлено судом, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, яка після повторного одруження змінила прізвище на ОСОБА_4, є батьками малолітньої ОСОБА_2, яка народилася 28 жовтня 2000 року, що, сторонами не оспорювалось, та, зокрема, стверджено копією свідоцтва народження серії І-БВ № 092356, виданого 09.11.2000р. Михайлюцькою сільською Радою Шепетівського району Хмельницької області, свідоцтва про розірвання шлюбу серії І-БВ № 051245 виданого 17.09.2001 р. відділом РАЦС Шепетівського рай управління юстиції Хмельницької області, свідоцтва про шлюб серії 1-БК № 011882 виданого 13.08.2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві.
Відповідач ОСОБА_3 фактично з моменту розірвання шлюбу належним чином вихованням дочки, захистом її інтересів не опікувався, був позбавлений можливості проявляти щодо неї батьківську турботу, через неприязні стосунки, які склалися між ним та колишньою дружиною на момент розірвання шлюбу, та тривають дотепер.
До такого висновку суд приходить на підставі з”ясування обставин у справі. Так, сторони та допитані судом свідки ствердили той факт, що на момент розірвання шлюбу, так і після, між відповідачем ОСОБА_3, його колишньою дружиною ОСОБА_4 існували та продовжують існувати неприязні стосунки. Після розірвання шлюбу між ними, такі спільне проживання припинили, ОСОБА_3 виїхав у м. Харків, ОСОБА_4 разом з малолітньою дочкою -в м. Київ.
Так, допитана судом ОСОБА_4 пояснила, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_3 виїхала в м. Київ, де і проживає на даний час, створила іншу сім»ю. Між її чоловіком ОСОБА_7 та дочкою від першого шлюбу склались позитивні сімейні відносини, як батька та дочки. Чоловік має намір дочку всиновити, дати їй своє прізвище, так як ОСОБА_2 все частіше звертає увагу на те, що інші члени сім»ї мають прізвище не таке як у неї. Відповідача як батька дочка не знає, такий з нею відносин не підтримує, матеріально не утримує. При цьому, показала, що через відносини, які у неї склались з відповідачем, питання щодо стягнення з нього аліментів не вирішувала, від його допомоги відмовилась, з тим, щоб в майбутньому він не мав ніяких притензій до дочки, їй про батька не розповідає, так як відповідач характеризується негативно -є судимим.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що проживає однією сім»єю з малолітньою ОСОБА_2 та її матір»ю як одна сім»я, ОСОБА_2 вважає його своїм батьком. За весь цей час її батько ОСОБА_3 з дитиною не спілкувався її не провідував. При цьому, показав, що особисто з відповідачем не знайомий, знає про нього виключно зі слів дружини. Має намір ОСОБА_2 усиновити.
Свідок ОСОБА_8 -голова Михайлюцької сільської ради, суду пояснив, що відповідач та ОСОБА_4 в с. Михайлючка не проживають з моменту розірвання шлюбу, проте є зареєстрованими на її території. При цьому, суду пояснив, що відповідач за місцем реєстрації з»являвся періодично, на нетривалий термін, участі у житті дочки не приймає.
Також, судом встановлено, що малолітня ОСОБА_2 постійно проживає та навчається в м. Київ. Зазначені обставини, сторонами не оспорювалися, крім пояснень таких та свідків, стверджені інформацією управління освіти Деснянської районної у м. Київ державної адміністрації - шкільного навчального закладу № 780 від 17.05.2011р., відповідно до якої ОСОБА_2 відвідувала даний заклад в період з 10.11.2004р. по травень 2007р., адміністрації середньої загальноосвітньої школи № 308, відповідно до якої малолітня ОСОБА_3 навчається у школі з 01.09.2006р. Цією ж інформацією стверджено і той фак., що за вказаний період навчанням та вихованням дівчинки опікувалась її мати та її чоловік ОСОБА_7, батько дитини -ОСОБА_3 навчанням та розвитком такої не цікавився, участі в її житті не приймав.
З акту обстеження житлово-побутових умов від 09.06.2011р. вбачається, що неповнолітня ОСОБА_2 проживає в належних побутових умовах за адресою АДРЕСА_1, де їй створено необхідні умови для її виховання, розвитку та проживання.
Згідно висновку органу опіки і піклування Шепетівської райдержадміністрації від 04 липня 2011 р. визнано за доцільне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_2 віталіївни, ІНФОРМАЦІЯ_1, з тих підстав, що він протягом 10 років з донькою не спілкується, не відвідує її, не цікавиться успіхами та життям дитини, матеріально не допомагає, аліменти не сплачує, листівок не надсилає. За час відвідування нею дошкільного закладу та школи жодного разу не відвідав батьківські збори, не цікавився її навчанням, власного будинку не має, на даний час перебуває в місцях позбавлення волі.
З пояснень представника органу опіки та піклування Шепетівської райдержадміністрації, слідує, що зазначений висновок зроблено виключно на підставі заяви позивача, пояснень ОСОБА_4 та довідок, характеристик поданих нею особисто. Засідання органу опіки та піклування проведено без участі відповідача, без з”ясування його позиції щодо спірного питання.
Поряд з тим, з пояснень позивача слідує, що питання щодо позбавлення ОСОБА_3 вирішено виключно на підставі заяви ОСОБА_4, поданих нею документів.
Наведене суперечить вимогам закону, зокрема ст. 19 Сімейного Кодексу України, відповідно до якої при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських обов”язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв”язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
А тому, за наведених обставин, суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки вважає, що такий є недостатньо обґрунтованим, постановленим без врахування ряду об»активних обставин, без належного вивчення особи та поведінки відповідача, у його відсутності, без з»ясування його позиції щодо спірної проблеми.
Аналізуючи, всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не є обґрунтованими, підставними, і, виходячи з того, що позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом, враховуючи ставлення відповідача до дитини, суд не знаходить достатньо підстав відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України щодо позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо його малолітньої дочки, а тому вважає, що в задоволені позову слід відмовити.
При цьому, суд враховує що як відповідач так і малолітня ОСОБА_3 Верніка, її мати, постійно на території Шепетівського району не проживають, бувають тут періодично -з метою провідати рідних, а тому критично оцінює твердження голови Михайлюцької сільської Ради щодо характеру взаємовідносин між колишнім подружжям, відповідачем та малолітньою ОСОБА_3, приходить до висновку, що надані виконавчим комітетом Михайлюцької сільської Ради довідка про склад сім»ї ОСОБА_4, характеристика на ОСОБА_3 винесені без врахування всіх об»єктивних обставин -так, до складу сім»ї не включені її чоловік та ще одна неповнолітня дитина, характеристика видана без застереження, що відповідач постійно на території сільської ради не проживає.
Крім того, суд враховує ту обставину, що як ОСОБА_4- мати малолітньої, так і її чоловік, ствердили, що позбавлення відповідача батьківських прав дасть можливість ОСОБА_9 всиновити дитину, і це також слугує приводом того, щоб його позбавити батьківських прав.
Враховуючи наведене, на підставі ст.ст.150, 164 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, -
В задоволенні позову Шепетівського міжрайпрокурора, в інтересах малолітньої ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав -відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області через Шепетівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні при його оголошенні -в той же строк, з моменту отримання копії рішення.
Головуюча:
Суддя