21 жовтня 2011 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Палінчака О.М.
при секретарі Антосєві В.П.
з участю заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду,
встановив:
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 31 березня 2011 року зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради виплатити ОСОБА_1 суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, передбачену абз. 2 ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року за виключенням суми фактично проведених виплат.
6 вересня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду, а саме просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради на свою користь недоплачену суму матеріальної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі 4 300 грн.
В судовому засіданні заявниця вимоги заяви підтримала.
Представник Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце слухання повідомлявся належним чином.
Судом встановлено, що постановою Хмельницького міськрайонного суду від 31 березня 2011 року зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради виплатити ОСОБА_1 суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, передбачену абз. 2 ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року за виключенням суми фактично проведених виплат.
Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Хмельницькій області відкрито виконавче провадження. Постановою державного виконавця від 15 серпня 2011 року з примусового виконання виконавчого листа №2а-2218/2386/11, виданого 2 червня 2011 року закінчено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення ( відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо),
державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження -із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Тобто зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
Слід також зазначити, що підставою для застосування правил вказаної статті Кодексу є обставини, що перешкоджають належними чином виконати судове рішення в адміністративній справі -ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Зі змісту заяви вбачається, що заявник просить змінити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом стягнення коштів з Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради із зазначенням конкретного розміру.
На думку суду, викладені заявником вимоги стосуються в цілому вчинення відповідних дій, які у випадку їх задоволення, можуть істотно змінити зміст резолютивної частини судового рішення, що у відповідності з діючим законодавством є недопустимим.
Крім того, за приписом ч.2 ст. 263 КАС України, суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.
Тому, суд вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду слід відмовити.
При цьому, заявниця не позбавлена права оскаржити постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, оскільки як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 8 листопада 2005 року у справі Кечко проти України, заява №63134/00, в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення). Згідно з п. 26 даного Рішення суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Керуючись ст. 263 КАС України, суд -
ухвалив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення -відмовити.
На ухвалу, через суд першої інстанції, суддя якого її ухвалив, може бути подана апеляційна скарга протягом 5 днів до Вінницького апеляційного адміністративного суду.
Суддя: О.М. Палінчак