"19" грудня 2011 р. Справа № 5023/7769/11
Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя
при секретарі Казаковій О.В.
за участю представників сторін:
при секретарі Казаковій О.В.
за участю представників:
прокурора - Мельник О.А., Гнатущек А.М.
позивача - Хомякова І.І.
першого відповідача - Саутенко С.О.
другого відповідача - Петченка Р.С., Геріх О.І.
третього відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача ( вх. № 4822 Х/3-) на рішення господарського суду Харківської області від 18.10.11 р. у справі № 5023/7769/11
за позовом (заявою) Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, Харківська обл.,
до Державного підприємства "Навчально-дослідницьке господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва, Харківська обл.,
ТОВ Агрофірма " Рассвет", Харківська обл.,
ФОП ОСОБА_5 м. Харків
про визнання недійсними правочинів
У вересні 2011 р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання договору №1 про спільну діяльність від 21.11.2006 р. між ДП "НДГ "Докучаєвське" та ТОВ агрофірма "Рассвет" та Договір №2 про спільну діяльність від 21.11.2006р. між ДП "НДГ "Докучаєвське" та ФОП ОСОБА_5 - недійсними та застосувати правові наслідки недійсності цих правочинів.
Рішенням господарського суду Харківської області від 18.10.2011 р. по справі № 5023/7769/11 (суддя Тихий П.В.) в позові відмовлено, з посиланням на те, що позивач не надав доказів в обґрунтування викладеного у позовній заяві, а саме позивачем не надано доказів того, що спірні договори про сумісну діяльність будь-яким чином порушують права Університету та перешкоджають його діяльності та учбовому процесу.
Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов про визнання договорів про спільну діяльність визнати недійсними та застосувати правові наслідки недійсності цих правочинів.
У апеляційній скарзі зазначив, що арбітражний керуючий або керуючий санацією не має права розпоряджатися майном, яке не належить боржнику на праві власності. Тим більше, що права та обтяження на земельну ділянку, яка є предметом договорів, не зареєстровані згідно ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Позивач вважає, що земельна ділянка не є власністю ДП НДГ «Докучаєвське»і не може вважатися прирівняним до нього іншим речовим правом, ця ділянка перебуває у власності Держави, а Акт на право постійного користування був виданий Харківському НАУ ім. В.В. Докучаєва.
Відповідно п. З ст. 126 ЗКУ Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується тільки державним актом, якого перший відповідач не мав.
Позивач зазначив, що суд першої інстанції не взяв до уваги Постанову Вищого господарського суду від 23.06.10р. по справі № 40/04-09 і Постанову Вищого господарського суду за новим розглядом по справі № 62/214-10 відповідно до рішень яких, Акт на землю та право користування землею не можуть належати ДП НДГ «Докучаєвське». Ці судові рішення ухвалені після отримання першим відповідачем форми 6 Зем., і відповідно до них, перший відповідач відмовився від позовних вимог про визнання його користувачем земельної ділянки. Позивач вважає, що місцевим господарським судом порушено ст. 34 ГПК, згідно якої та відповідно до ст. 126 ЗКУ право користування земельною ділянкою посвідчується тільки Актом, а не формою 6 Зем.., передача особливо цінної державної землі у спільну діяльність не входить до повноважень арбітражного керуючого або керуючого санацією, це право належить Кабінету Міністрів України за погодженням із Міністерством аграрної політики та продовольства України.
У апеляційній скарзі позивач зазначив, що договір не має реєстраційного номеру, печатки Міністерством аграрної політики, та нотаріально не посвідчений, що передбачено умовами договору.
Перший відповідач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва не є стороною договору, про недійсність яких подав позов. У зв'язки з цим, Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва повинен довести наявність порушених прав та законних інтересів.
Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що Державне підприємство «Навчально-дослідне господарство»«Докучаєвське»Харківського національного аграрного університет ім. В.В. Докучаєва є юридичною особою, яка не підпорядкована Харківському національному аграрному університету ім. В. В. Докучаєва та не є його
Відокремленим підрозділом. Державне підприємство «Навчально-дослідне господарство»«Докучаєвське»Харківського національного аграрного університет ім. В.В. Докучаєва підпорядковане лише Міністерству аграрної політики України. Такого ж висновку дійшов Харківський апеляційний господарський суд, який постановою від 29.11.2010 року по справі № Б-39/383-03 встановив, що апеляційна скарга подана особою (Харківським національним аграрним університетом ім. В. В. Докучаєва), яка не являється стороною у справі .
Постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2011 року касаційну скаргу Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва залишено без задоволення. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2010 року та ухвалу господарського суду Харківської* області від 27.09.2010 року по справі № Б-39/383-03 залишено без змін.
Відповідно до п. 2.2. Статуту підприємства одним із основних напрямків діяльності навчально-дослідного господарства Державне підприємство «Навчально-дослідне господарство»«Докучаєвське»Харківського національного аграрного університет ім. В.В. Докучаєва має право займатись господарською діяльністю за для отримання прибутку. Відмовляючи Харківському національному аграрному університету ім. В.В. Докучаєва у задоволені позову, місцевий господарський суд дійшов цілком обґрунтованих висновків, що в користуванні ДП «НДГ «Докучаєвське»ХНАУ ім. В.В. Докучаєва постійно перебувала земельна ділянка площею 2 351,8172 га з метою реалізації поставлених перед ним цілей його діяльності, у зв'язку з цим не має місця порушення прав та законних інтересів Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, адже ДП «НДГ «Докучаєвське»ХНАУ ім. В.В. Докучаєва»є юридичною особою, яка не підпорядкована Харківському національному аграрному університету ім. В.В. Докучаєва та не є його відокремленим підрозділом, а отже не порушую законні права Харківського національного аграрного університет ім. В.В. Докучаєва.
Другий відповідач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм матеріального та процесуального права, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що місцевий господарський суд дійшов цілком обґрунтованих висновків, що в користуванні ДП «НДГ «Докучаєвське»ХНАУ ім. В.В. Докучаєва постійно перебувала земельна ділянка площею 2 351,8172 га з метою реалізації поставлених перед ним цілей його діяльності, у зв'язку з цим не має місця порушення прав та законних інтересів Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, адже ДП «НДГ «Докучаєвське»ХНАУ ім. В.В. Докучаєва»є юридичною особою, яка не підпорядкована Харківському національному аграрному університету ім. В.В. Докучаєва та не є його відокремленим підрозділом, а отже не порушую законні права Харківського національного аграрного університет ім. В.В. Докучаєва.
Представник третього відповідача у призначене судове засідання не з'явився, ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження від 11.10.2011 р. по справі № 5023/7769/11 та про відкладення розгляду справи направлені на адресу зазначену у позовній заяві та апеляційній скарзі і повернулася з позначкою за закінченням терміну зберігання.
Прокуратура Харківської області повідомила про вступ прокурора у розгляд справи з метою захисту інтересів держави, просить рішення суду скасувати, та прийняти рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм діючого законодавства при укладанні договорів про спільну діяльність, зокрема передачу у користування землі, право на користування якою належить Харківському національному аграрному університету ім. В.В. Докучаєва.
Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що 21.11.2006 року між Державним підприємством «Навчально-дослідне господарство»«Докучаєвське»Харківського національного аграрного університет ім. В.В. Докучаева та товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма «Рассвет» та ФОП ОСОБА_5 укладені договори №1,№2 від 21.11.2006р. про спільну діяльність, предметом яких є об'єднання зусиль сторін, без створення юридичної особи, та діяльність в сфері сільськогосподарського виробництва для досягнення мети, яка не суперечить чинному законодавству, зокрема отримання прибутку учасників для погашення кредиторської заборгованості підприємства.
Пунктом 3.3.2 договору №1 передбачено, що учасник -1/підприємство/ передає в спільну діяльність можливість користування землею у розмірі 2553,51 га в границях згідно з планом землекористування, яка знаходиться в постійному користування учасника -1/першого відповідача/ згідно державного акту на право постійного користування землею, а п.3.3.2 договору № 2 передана в спільну діяльність можливість користування землею, на якій знаходиться тваринницький комплекс, в границях згідно з планом землекористування, яка знаходиться в постійному користування учасника -1/першого відповідача/ згідно державного акту на право постійного користування землею
Строк дії договорів встановлений на 25 років з моменту затвердження господарським судом мирової угоди по справі № 39/383-03.
Договори з боку першого відповідача укладені арбітражним керуючим, керуючим санацією Полтєвою Л.О., яка ухвалою суду призначена на цю посаду та у відповідності до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мала повноваження на укладання договорів про спільну діяльність.
Як свідчать матеріали справи предметом договорів про спільну діяльність є передача права користування земельною ділянкою.
Відповідно до ч.3 ст.126 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Як свідчать матеріали справи державний акт на право постійного користування землею І-ХР №006300 виданий Харківському національному аграрному університету ім. В. В. Докучаєва на землекористування учбово-дослідного господарства "Комуніст", за яким у постійне користування надано земельну ділянку площею 2533,5 гектарів, землю надано для проведення навчальної, технологічної і виробничної практики студентів, забезпечення проведення науково - дослідних робіт, тощо.
Державне підприємство "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету їм. В. В. Докучаева" створене згідно з наказом Головного управління вузів і технікумів Наркомзему CPСP від 22 березня 1944 року № 100, яким радгосп "Комуніст" було передано Харківському ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарською інституту їм. В. В. Докучаева для організації навчально-дослідного господарства
Згідно з наказом Державної комісії Ради Міністрів СРСР по продовольству і закупках від 11 січня 1991 року № 5-к ""Про організацію державних аграрних університетів" було створено Харківський державний аграрний університет ім. В. В. Докучаева на базі Харківського ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарського інституту ім. В. В. Докучаева, що ліквідувався.
Відповідно до Указу Президента України від 27 березня 2002 року № 303 Харківському державному аграрному університету ім. В. В. Докучаева надано статус національного.
Згідно з наказом Міністерства аграрної політики України від 16 липня 2002 року № 201 "Про перейменування навчально-дослідних господарств" державне підприємство "Навчально-дослідне господарство «Комуніст»Харківського державного аграрного університету їм. В. В. Докучаева було перейменовано в державне підприємство "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаева".
Як свідчать матеріали справи та встановлено Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.10р. по справі № 40/04-09 перший відповідач не є самостійним закладом освіти і не здійснює навчання власних студентів, а є лише дослідним господарством навчального закладу Харківського національного аграрного університету ім. В. В.Докучаева", якому виданий державний акт на право постійного користування землею. Підстави припинення права користування земельною ділянкою визначені ст..141 Земельного кодексу України, а ст.149 Земельного кодексу України встановлений порядок вилучення земельних ділянок,які можуть вилучатись для суспільних та інших потреб лише за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Будь -яких рішень щодо вилучення, передачі, зміни користувача земельною ділянкою з Харківського національного аграрного університету ім. В. В.Докучаева" на державне підприємство "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" в матеріалах справи немає.
Всупереч матеріалам справи та встановленим постановою Вищого господарського суду України фактам суд першої інстанції зробив безпідставний висновок, що в користуванні ДП «НДГ «Докучаєвське»ХНАУ ім. В. В. Докучаева постійно перебувала земельна ділянка з метою реалізації поставлених перед ним цілей його діяльності, та що договори про спільну діяльність пройшли погодження з Міністерством аграрної політики України.
Як свідчать матеріали справи у зазначених договорах відсутнє погодження з Міністерством аграрної політики України та дані про їх реєстрацію. Листи, на які посилається господарський суд, не є належними доказами відповідного погодження.
Отже, перший відповідач не надав доказів, підтверджуючих його право постійного користування землею, землекористувачем, який має державний акт на право постійного користування земельною ділянкою є Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаева, договори про спільну діяльність укладені з порушенням його прав користування земельною ділянкою та без погодження з Міністерством аграрної політики України.
Суд першої інстанції, посилаючись на загальні норми Статуту підприємства, необґрунтовано вважав, що перший відповідач мав право та правомірно уклав договори по спільну діяльність предметом, яких є передача права користування земельними ділянками.
При цьому не враховано, що перший відповідач не має державного акту на право користування землею та безпідставно передав в користування другому та третьому відповідачам земельні ділянки право на користування якими має позивач.
Господарський суд також не звернув уваги на порушення цільового призначення земель, в акті на право постійного користування землею зазначено, що землю надано для проведення навчальної, технологічної і виробничної практики студентів, забезпечення проведення науково -дослідних робіт, тощо.
В договорах про спільну діяльність вказується мета діяльності отримання прибутку та не передбачено проведення навчальної, технологічної і виробничної практики студентів, забезпечення проведення науково -дослідних робіт, тобто сторони у договорах змінили цільове призначення земель.
Відповідно до ч. 1 п. «б»ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.
Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до п. п. 1, 4, 5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Суд першої інстанції необгрунтовано, посилаючись на недоведеність порушення прав позивача, відмовив у задоволенні позову про визнання договорів про спільну діяльність недійсними.
В зв'язку з зазначеними порушеннями норм цивільного та земельного законодавства при укладанні договорів про спільну діяльність є підстави для скасування рішення суду та задоволення позовної заяви в частині визнання договорів № 1, № 2 про спільну діяльність недійсними.
Судова колегія вважає, що вимога про застосування правових наслідків недійсності цих правочинів не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних
наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Як свідчать матеріали справи одержане відповідачами полягає в користуванні земельною ділянкою, що неможливо повернути, а відповідачі повинні відшкодувати вартість того, що одержано, що позивачем не враховано та в позові не зазначена вартість одержаного відповідачами та не вимагається її відшкодування.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачами не виконано.
Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви позивача можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, ст. ст. 21,126 Земельного кодексу України, ст. ст. 101-105 ГПК України колегія суддів
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 18.10.2011р. у справі № 5023/7769/11 скасувати та прийняти нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Визнати договір № 1 про спільну діяльність від 21.11.2006р. між ДП "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" та ТОВ агрофірма «Рассвет»і договір №2 про спільну діяльність від 21.11.2006р. між ДП "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" та ФОП ОСОБА_5 недійсними.
В інший частині позову відмовити.
Стягнути з Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім. В. В.Докучаева" (62483, Харківська обл., Харківський район, сщ. Комуніст, вул. Докучаєва, 2-а, код ЄДРПОУ 00487522) на користь Харківського національного аграрного університету ім. В. В.Докучаева" ( 62483, Харківська область, Харківський район, п/в " Комуніст -1", код ОКПО 00487522) 85 грн. держмита, 236 грн. судових витрат, 42,5 грн. держмита по скарзі.
Наказ доручити надати господарському суду Харківської області.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Повний текст постанови підписаний 26.12.2011 р.