27.12.2011 року Справа № 13/5005/12444/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),
суддів: Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.
при секретарі: Соловйової О.І.
за участю прокурора: у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 7/11-197 від 22.02.11 р.);
від відповідача: ОСОБА_2 (дов. № б/н від 03.10.11 р.); ОСОБА_3 (дов. б/н від 05.08.11 р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2011 р. у справі № 13/5005/12444/2011
за позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кільчень” м. Дніпропетровськ
про зміну умов договору
Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 08.11.2011 р. у справі № 13/5005/12444/2011 (суддя Первушин Ю.Ю.), яке підписано 16.11.2011 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, відмовлено у позові Дніпропетровському міжрайонному природоохоронному прокурору, пред'явленому в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кільчень” м. Дніпропетровськ про зміну умов договору оренди земельної ділянки державної власності від 12.05.2003 р.
Дніпропетровський міжрайонний природоохоронний прокурор не погодився з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Прокурор вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
Скаржник зазначає у скарзі, що власник землі -держава в особі Дніпропетровської міської ради, не отримала за 2008-2011 р.р. орендну плату в повному обсязі, що викликає необхідність приведення договору, укладеного між позивачем та відповідачем, до вимог чинного законодавства України в частині визначення річної орендної плати за землю.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, так як вважає, що воно повністю відповідає вимогам чинного законодавства, висновки суду логічно пов'язані з матеріалами справи, рішення винесене з дотриманням норм як матеріального так і процесуального права.
В судовому засіданні оголошено перерву до 27.12.2011 р. до 10 год. 30 хвилн.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які були присутні у судовому засіданні, розглянувши та обговоривши доводи, вказані в апеляційній скарзі, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів встановила, що між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кільчень” (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 12.05.2003 р.
Відповідно до умов пункту 1.1 договору орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду на умовах цього договору земельну ділянку площею 0,9262 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, АНД район, вул. Георгія Камінського, 2 для фактичного розміщення виробничо-складської бази, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 1210100000:01:502:0070 згідно з планом земельної ділянки, що додається.
Підставою для передачі земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 26.02.2003 р. № 94/7.
Грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання цього договору складала 4102287,70 грн. (п.1.3).
Пунктом 3.1 договору вказана сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору -615 343 грн. 20 коп.
Договір укладено на термін до 26.02.2018 р.(п.2.1).
Пунктом 3.2 договору встановлено, що орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року.
У пункті 3.3 договору передбачено, що розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку.
Відповідно до п.8.1, 8.2 договору зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо умов договору оренди та інші спори вирішуються у судовому порядку.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішення суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та і інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”№309-VI від 03.06.2008 року в Закон України “Про оренду землі” були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: “Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення -розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”; для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині”. Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування -з 04.06.2008 року.
В зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI) Закон України „Про плату за землю” втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.
Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 15 Закону України “Про оренду землі” однією з істотних умов договору оренди земельної ділянки є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно ч. 2 ст. 21 Закону України “Про оренду землі” розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (ст.ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).
Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
З метою приведення рішень Дніпропетровської міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення № 216/8 від 02.02.2011 р.
Відповідно до ст. 144 Конституції України рішення, прийняті органом місцевого самоврядування, є обов'язковим до виконання на певній території.
Статтею 30 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо зміни п.3.2 договору в редакції позивача не місять однозначного та чіткого розміру орендної плати, певних та конкретних меж для визначення орендної плати, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову.
За таких обставин рішення місцевого господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства і відсутні правові підстави для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2011 р. у справі № 13/5005/12444/2011 залишити без змін.
Головуючий Р.М. Бахмат
Судді: Л.О. Лотоцька
О.С. Євстигнєєв
Постанова виготовлена в повному обсязі 27.12.2011 р.
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко