22 грудня 2011 року Справа № 11/5026/2632/2011
Господарський суд Черкаської області в складі колегії: головуючого - судді Довганя К.І., Дорошенка М.В., Швидкого В.А., при секретарі Бойко Т.В. за участю прокурора - Синецької О.Ю. представників сторін: позивача -ОСОБА_1 -за довіреністю, першого відповідача -ОСОБА_2, ОСОБА_3 за довіреностями, другого відповідача -ОСОБА_4, ОСОБА_5 за довіреностями, третьої особи -ОСОБА_6 -за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Управління культури Черкаської обласної державної адміністрації до публічного акціонерного товариства "Уманський завод "Мегомметр" та Уманської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Асоціація єврейських організацій та общин України про визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення земельної ділянки, визнання незаконними рішень Уманської міської ради,-
Заступник Прокурора Черкаської області звернувся до господарського суду із позовом в інтересах держави в особі Управління культури Черкаської обласної державної адміністрації до відповідачів із позовом у якому просить:
- визнати незаконним п. 1 рішення Уманської міської ради № 2.9-22/5 від 17.07.2007 “Про перелік земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які підлягають приватизації" в частині приватизації шляхом викупу земельної ділянки площею 5,9602 га (по вул. Радянській, 49) ВАТ “Уманський завод “Мегомметр”.
- визнати незаконним рішення Уманської міської ради № 5.19-25/5 від 30.11.2007 “Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення по вул. Радянській, 49”.
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 06.12.2007, реєстровий № 1-4903, укладений між Уманською міською радою та ВАТ “Уманський завод “Мегомметр”, щодо земельної ділянки вартістю 1 881 039 грн., розташованої в адміністративних межах м. Умань Черкаської області площею 5, 9602 га.
- зобов'язати публічне акціонерне товариство “Уманський завод “Мегомметр" повернути Уманській міській раді земельну ділянку, що розташована в м. Умань по вул. Радянській. 49, загальною площею 5,9602 га вартістю 1 881 039 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор послався на те, що земельна ділянка, що була предметом спірного договору купівлі-продажу від 06.12.2007, реєстровий № 1-4903 , укладеного відповідачами на виконання оспорюваних рішень другого відповідача знаходиться в межах пам'ятки археології «Територія пізньосередньовічного міста (Уманська фортеця та прилеглий до неї посад)», а тому у відповідності до приписів ст.. 54 Земельного кодексу України та ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» можуть перебувати лише у державній власності. За таких обставин, на думку прокурора, оспорювані рішення та договір купівлі продажу суперечать чинному законодавству, а тому підлягають визнанню недійсними, а сама земельна ділянка поверненю.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали з підстав, викладених у ньому.
Перший відповідач у письмовому відзиві на позов проти його задоволення заперечив. Заперечення вмотивовано тим, що:
- вимоги про визнання незаконними рішень Уманської міської ради не підвідомчі господарському суду;
- прокурором не надано доказів, що на земельній ділянці, яка була предметом спірного договору, розташовані пам'ятки культурної спадщини, її межі не встановлені в натурі, вона не переведена із земель промисловості у землі історико-культурного призначення та не внесена до державного реєстру;
- прокурором без поважних причин пропущено строк позовної давності.
Другий відповідач письмового відзиву на позов не подавав, а його представники у судовому засіданні позовні вимоги визнали.
Представник третьої особи підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Суд, заслухавши прокурора, представників сторін, третьої особи, встановив наступне.
ПАТ «Уманський завод «Мегомметр»(перший відповідач) володіє на праві колективної власності комплексом виробничих будівель в м. Умань по вул. Радянській, 49, про що свідчить свідоцтво про право власності на комплекс виробничих будівель від 23.05.2001 за № 593.
11.10.2001 Уманська міська рада (другий відповідач) прийняла рішення № 538 «Про розгляд звернень підприємств, установ та громадян міста з питань землекористування», яким надано в тимчасове користування на умовах оренди першому відповідачу земельну ділянку площею 5,9602 га, в т.ч. 1,7804 кв.м. охоронної зони пам'яток історії та культури по вул. Радянській, 49 для виробничих потреб за рахунок міських земель строком на 10 років.
На підставі вищевказаного рішення 12.11.2003 між відповідачами укладено договір оренди земельної ділянки, на підставі якого Уманська міська рада надала, а ВАТ «Уманський завод «Мегомметр»прийняв земельну ділянку на умовах оренди для виробничих потреб, передбачених статутом, площею 5,9602, га, в тому числі 1,7804 кв.м. - охоронна зона пам'яток історії та культури по вулиці Радянській, 49 за рахунок міських земель строком на 10 років.
17.07.2007 Уманська рада прийняла рішення № 2.9-22/5 «Про перелік земельних ділянок несільськогосподарського призначення для приватизації», яким затвердила перелік земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які підлягають приватизації шляхом викупу. До вказаного переліку увійшла земельна ділянка площею 5,9602 га (по вул. Радянській, 49), надана в оренду ВАТ «Уманський завод «Мегомметр»для виробничих потреб.
30.11.2007 Уманською міською радою прийнято рішення № 5.19-25/5 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення по вул. Радянській, 49». Вказаним рішенням вирішено продати ВАТ «Уманський завод «Мегомметр»земельну ділянку по вул. Радянській, 49 площею 5,9602 га для виробничих потреб.
06.12.2007 між відповідачами було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, зареєстрований за № 1-4903, відповідно до якого Уманська міська рада на підставі рішення останньої від 30.11.2007 за № 5.19-25/5 передала, а ВАТ «Уманський завод «Мегомметр»прийняв у власність земельну ділянку з усіма обтяженнями і сервітутами в м. Умань по вул. Радянській, 49 загальною площею 5,9602 га. Ціна продажу земельної ділянки за цим договором склала 1 881 039 грн.
У подальшому на підставі вищевказаного договору 29.02.2008 Управлінням земельних ресурсів у м. Умань Черкаської області видано ВАТ «Уманський завод «Мегомметр» державний акт на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 7110800000:02:005:0085. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020877900005.
На виконання цього договору перший відповідач сплатив другому відповідачу 1881039 грн.
З матеріалів справи також вбачається, що розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації № 129 від 12.03.1996 «Про доповнення списку пам'яток історії та культури області, що перебувають під охороною держави», відповідно до ст.ст. 7, 8 Закону УРСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», підп. а, підр. 6, п. 18 Положення про обласну, Київську, Севастопольську міську державну адміністрацію, затвердженого Указом Президента України від 21.08.1995 за № 760/95, затверджено перелік нововиявлених пам'яток історії та культури в кількості 370, у тому числі, пам'ятку археології -Територія пізньосередньовічного міста (Уманська фортеця та прилеглий до неї посад) охоронний № 3969.
У лютому 1997 року на виконання цього розпорядження було виготовлено Паспорт пам'ятки археології - назва пам'ятки «Територія пізньосередньовічного міста (Уманська фортеця та прилеглий до неї посад)». Відповідно до схематичного плану до даного паспорту «Територія пізньосередньовічного міста (Уманська фортеця та прилеглий до неї посад) знаходиться в межах вулиць: Тищика, Залізняка, Заводська, Косовського, Чехова, Шолом Алейхема, Радянська, Челюскінців, Карла Маркса, Пушкіна.
Відповідно до ст. 4 Земельного кодексу України від 18.12.1990р.(чинний на час прийняття розпорядження №129 від 12.03.1996 р.) не можуть передаватись у колективну та приватну власність землі історико-культурного призначення.
Згідно зі ст. 75 Земельного кодексу України від 18.12.1990 до земель історико-культурного призначення належать землі історико-культурних заповідників, меморіальних парків, поховань, археологічних і архітектурних пам'яток та архітектурно-ландшафтних комплексів.
Згідно з п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про охорону культурної спадщини»об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури»визнаються пам'ятками відповідно до вказаного Закону.
Відповідно до ст.ст. 53, 54 Земельного кодексу України від 25.10.2001 до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.
Землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам'яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам'яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.
Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини»усі пам'ятки археології, в тому числі і ті, що знаходяться під водою, включаючи пов'язані з ними рухомі предмети, є державною власністю. Землі, на яких розташовані пам'ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку.
Статтями 13, 14 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За змістом ч. 1, 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 373 Цивільного кодексу України право власності на землю (на земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Право власності на земельну ділянку може бути припинено за рішенням суду у випадках, встановлених законом (ст. 378 ЦК України).
Згідно ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.
Згідно із вимогами ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»зазначено, що зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи не відповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
У п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»зазначено, що купівля-продаж, рента, дарування, застава, самовільний обмін земельних ділянок землекористувачами, у тому числі орендарями, а також угоди, укладені власниками землі з порушенням встановленого для них порядку придбання або відчуження земельних ділянок, відповідно до ст. 210 Земельного кодексу України повинні визнаватися недійсними -із наслідками, передбаченими відповідними статтями Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду (ст. 210 Земельного кодексу України).
Відповідно до ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Оцінивши доводи прокурора, позивача, відповідачів та третьої особи, виходячи із приписів наведеного вище законодавства, суд приходить до наступних висновків.
Спірна земельна ділянка по вул. Радянській, 49 в м. Умань знаходиться в межах пам'ятки археології - Територія пізньосередньовічного міста (Уманська фортеця та прилеглий до неї посад), тому її відчудження у власність першому відповідачу суперечить Закону.
Заперечення першого відповідача щодо позовних вимог, спростовуються наступним.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду судами справ у спорах, що виникають із земельних відносин" господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.
За змістом статей 13, 14 Конституції України, статті 11 ЦК України, статей 123, 124, 127, 128 ЗК України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог Земельного кодексу України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності).
Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам.
Безпідставним є твердження першого відповідача про те, що «Територія пізньосередньовічного міста «Уманська фортеця та прилеглих до неї посад»не є пам'яткою археології у зв'язку з відсутністю її у Державному реєстрі нерухомих пам'яток України, розміщеному на офіційному сайті Міністерства культури України.
Відповідно до вимог п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про охорону культурної спадщини»об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.
Пам'ятка «Територія пізньосередньовічного міста «Уманська фортеця та прилеглих до неї посад»взята на державний облік розпорядженням голови облдержадміністрації № 129 від 12.03.1996 (охоронний № 3969) відповідно до вимог Закону УРСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури»вважається пам'яткою відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини»від 08.06.2000 з відповідними змінами.
Щодо посилання першого відповідача на пропуск прокурором строку позовної давності, то суд вважає його не обґрунтованим, виходячи із наступного.
Загальна позовна давність ст. 257 ЦК України встановлена в три роки. Перебіг позовної давності (ст. 261 ЦК України) починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Заступник прокурора Черкаської області звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом за захистом інтересів держави в особі Управління культури Черкаської обласної державної адміністрації 11.11.2011р. Позивач не був стороною договору купівлі-продажу від 06.12.2007 р. та йому не було відомо про прийняття оспорюваних рішень. Про порушення інтересів держави позивачу стало відомо з матеріалів перевірки, проведеної УБОЗ УМВС України в Черкаській області, щодо зловживання службовим становищем службовими особами Уманської міської ради, за результатами якої 12.09.2011 прокуратурою Черкаської області порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Уманської міської ради, що спричинило тяжкі наслідки за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Таким чином оспорюване рішення Уманської міської ради № 2.9-22/5 від 17.07.2007 “Про перелік земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які підлягають приватизації" в частині приватизації шляхом викупу земельної ділянки площею 5,9602 га (по вул. Радянській, 49) ВАТ “Уманський завод “Мегомметр” та рішення Уманської міської ради № 5.19-25/5 від 30.11.2007 “Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення по вул. Радянській, 49” прийняті з порушенням ст.ст. 53, 54 Земельного кодексу України від 25.10.2001, ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини», а тому вони підлягають визнанню судом незаконними.
Оскільки договір купівлі-продажу земельної ділянки від 06.12.2007, реєстровий № 1-4903, укладений між Уманською міською радою та ВАТ “Уманський завод “Мегомметр”, щодо земельної ділянки вартістю 1 881 039 грн., розташованої в адміністративних межах м. Умань Черкаської області площею 5, 9602 га. суперечить приписам названого вище законодавства, то він підлягає визнанню не дійсним.
Відповідно до приписів ст..216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Приймаючи рішення у даній справі суд вважає за необхідне застосувати передбачені названою вище статтею ЦК України наслідки недійсності правочину.
Крім того з відповідачів на користь Державного бюджету України підлягає до стягнення судовий збір пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати незаконним п. 1 рішення Уманської міської ради № 2.9-22/5 від 17.07.2007 “Про перелік земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які підлягають приватизації" в частині приватизації шляхом викупу земельної ділянки площею 5,9602 га (по вул. Радянській, 49) ВАТ “Уманський завод “Мегомметр”.
Визнати незаконним рішення Уманської міської ради № 5.19-25/5 від 30.11.2007 “Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення по вул. Радянській, 49”.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 06.12.2007, реєстровий № 1-4903, укладений між Уманською міською радою та ВАТ “Уманський завод “Мегомметр”, щодо земельної ділянки вартістю 1 881 039 грн., розташованої в адміністративних межах м. Умань Черкаської області площею 5, 9602 га.
Зобов'язати публічне акціонерне товариство “Уманський завод “Мегомметр" ( вул.. Радянська, буд.. 49, м. Умань, Черкаська область, 20300) повернути Уманській міській раді ( пл.. Леніна, буд. 1, м. Умань, Черкаська область, 20300) земельну ділянку, що розташована в м. Умань по вул. Радянській. 49, загальною площею 5,9602 га.
Стягнути з Уманської міської ради ( пл.. Леніна, буд. 1, м. Умань, Черкаська область, 20300) на користь публічного акціонерного товариства “Уманський завод “Мегомметр" ( вул.. Радянська, буд.. 49, м. Умань, Черкаська область, 20300) 1881039 грн. в якості повернення сплачених за спірним договором коштів.
Стягнути з публічного акціонерного товариства “Уманський завод “Мегомметр" ( вул.. Радянська, буд.. 49, м. Умань, Черкаська область, 20300) через Уманську об'єднану державну податкову інспекцію в доход державного бюджету на рахунок 31218206700002, банк ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації -22030001, отримувач -УДК м. Черкаси, код 22809222 - судовий збір в сумі 19 280 грн. 89 коп.
Стягнути з Уманської міської ради ( пл.. Леніна, буд. 1, м. Умань, Черкаська область, 20300) через Уманську об'єднану державну податкову інспекцію в доход державного бюджету на рахунок 31218206700002, банк ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації -22030001, отримувач -УДК м. Черкаси, код 22809222 - судовий збір в сумі 19 280 грн. 89 коп.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.
Головуючий К.І. Довгань
Судді М.В.Дорошенко
В.А.Швидкий
Повний текст рішення підписаний 27.12.2011