26.12.11р.Справа № 13/5005/15131/2011
За позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія" Дніпрообленерго" м. Дніпропетровськ в особі Структурної одиниці "Дніпропетровських міських електричних мереж", м. Дніпропетровськ
до Комунального виробничого житлового ремонтно - експлуатаційного підприємства Самарського району м. Дніпропетровськ
про стягнення 811, 19 грн.
Суддя Первушин Ю.Ю.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", в особі Структурної одиниці "Дніпропетровських міських електричних мереж", м. Дніпропетровськ (далі-позивач) до Комунального виробничого житлового ремонтно - експлуатаційного підприємства Самарського району, м. Дніпропетровськ (далі -відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача вартості недоврахованої електричної енергії у розмірі 811, 19 грн.
Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 102,00 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою господарського суду від 02.11.2011р. порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 24.11.2011р.
24.11.2011р. суд оголосив перерву до 30.11.2011р.
30.11.2011р. представником позивача надано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
У судовому засіданні працівник Комунального виробничого житлового ремонтно - експлуатаційного підприємства Самарського району м. Дніпропетровськ - ОСОБА_1. надав письмове пояснення по справі.
Ухвалою суду від 30.11.2011р. розгляд справи відкладено на 15.12.2011р., зобов'язано позивачу - докази з приводу твердження відповідача щодо працевлаштування членів комісії на час складання Протоколу № 9-3 від 02.09.2011р.; відповідачу - пояснення з приводу розрахунку позову.
У судовому засідання 15.12.2011 р. оголошено перерву до 26.12.2011р.
26.12.2011р. у судове засідання представники сторін не з'явились, витребуаних документів не подали.
Згідно ст. 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 26.12.2011 року прийнято рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
31.10.2011р. позивач звернувся до суду з позовною заявою у якій зазначив, що при проведенні планових перевірок співробітниками позивача 30.08.2010р., було виявлено факт бездоговірного користування електричною енергією за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.Бєхтерева, 3, у зв'язку з чим працівниками позивача було складено Акт № В 002688 від 30.08.2010р. про порушення споживачем ПКЕЕ (а.с. 8).
Дане порушення Відповідача було розглянуто на засіданні комі місії Позивача, про що складено протокол № 9-3 від 02.09.2011р. (а.с. 9), за результатами розгляду відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕЕ від 04.05.2006р. № 562, було здійснено розрахунок недорахованої електроенергії на суму 811, 19 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою.
Як убачається з матеріалів справи, Акт № В 002688 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією було складено 30.08.2010р. (а.с. 8). В акті вказано на порушення встановлене пунктом 6.41 ППЕЕ. Також в акті зазначено про неврахування засобом обліку електричної енергії при подачі навантаження.
Згідно протоколу № 9-3 засідання комісії від 02.09.2011р. (а.с.9) про розгляд акту встановлено, що остання технічна перевірка проведена була 17.02.2010р., вказано також на порушення споживачем п. 6.40 ПКЕЕ, вказано, також що розглянуто акт від 30.08.2011р. та акт про проведення експертизи лічильника від 26.07.2010р. На запитання суду представник Позивача пояснив, що вказаний 2011 рік у даті акту перевірки помилково замість 2010р., що підтверджується вказівкою на номер акту.
Згідно акту про проведення експертизи лічильника № 379174 електроенергії від 26.07.2010р. (а.с.36) в електролічильнику виявлено заводський брак лічильного пристрою.
Таким чином, перевірка, в процесі якої було виявлено непрацездатність лічильника, була проведена 30.08.2010р., але акт проведення експертизи лічильника № 379174 типу ЕМТ 133.10.6 датовано 26.07.2010р. Оскільки, фактично провести експертизу до проведення перевірки неможливо, суд вважає акт проведення лічильника неналежним доказом.
В протоколі № 9-3 засідання комісії від 02.09.2011р. зазначено про прийняте рішення згідно якого необхідно провести нарахування за період з 04.01.10р. по 17.02.10р., а також визначено про необхідність нарахувати по середньодобовому після поновлення прибору обліку від дати зупинки розрахункового обліку.
Розрахунок (а.с. 10) здійснено за період з 04.01.10 по 17.02.10р. тобто за 44 дні на загальну суму 811,19 гривень. Таким чином рішення комісії має неоднозначні висновки, а розрахунок донарахування здійснено невірно.
Відповідно до пункту 6.20 ППЕЕ визначено: У разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду.З справи вбачається, що позивач не надав
Таким чином, посилання Позивача на виявлення ним порушення з боку Відповідача п. 6.40 та 6.41 є безпідставними, розрахунок суми донарахування є необґрунтованим, рішення комісії по розгляду акту про порушення правил користування електричної енергією є незаконними.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
З огляду на вказане суд не знаходить підстав для задоволення позову та відмовляє Позивачу у задоволення його вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 33, 34, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Ю.Ю. Первушин
Повне рішення складено
28.12.2011р.