06 червня 2006 р.
№ 15/119
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С.,
суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор»
на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 03.04.2006р.
у справі № 15/119 Господарського суду Кіровоградської області
за позовом Прокурора Олександрійського району в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор»
про стягнення 94002,49 грн.,
ВстановиВ:
Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор» не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Форма і зміст касаційної скарги визначені ст. 111 ГПК України, частиною 2 якої визначено, що касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником. Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що у випадку підписання касаційної скарги представником особи, яка подає касаційну скаргу, цей представник зобов'язаний надати докази щодо своїх повноважень.
Як випливає з касаційної скарги, її підписано представником Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор» Л.Зайцевою за довіреністю від 27.02.2006р. №27/2, копію якої додано до касаційної скарги.
Разом тим, представлена ксерокопія довіреності від 27.02.2006р. №27/2 не відповідає вимозі ст. 36 ГПК України, згідно імперативу якої письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про нотаріат» з метою надання юридичної вірогідності фактів, що мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій обов'язок посвідчувати дані факти покладено на нотаріат, а в населених пунктах, де немає нотаріусів нотаріальні дії вчиняються іншими посадовими особами, які визначені даним Законом. Відповідно до п. 8 ст. 34 Закону України “Про нотаріат» засвідчення вірності копій документів і виписок з них є нотаріальною дією. Отже, із аналізу вищенаведених правових норм випливає, що вимога ст. 36 ГПК України щодо подачі доказу, який засвідчує юридичну вірогідність документу щодо повноважень, а отже і є належним чином засвідченим, є засвідчення вірності копії документу нотаріусом або, у відповідних випадках, особою визначеною Законом України “Про нотаріат».
Проте, ксерокопія довіреності Л.Зайцевої від 27.02.2006р. №27/2, додана до матеріалів касаційної скарги, засвідчена Л.Зайцевою, а отже не є належним чином засвідчена і не може свідчити факт надання повноважень Л.Зайцевій щодо підпису касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор» і доказами у розумінні ст. 36 ГПК України не є.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга (подання) підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Оскільки до касаційної скарги не додано належного доказу про повноваження Л.Зайцевої щодо підпису касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор», то касаційна скарга підлягає поверненню судом без розгляду з підстав, що вона підписана особою, яка не має права її підписувати.
Крім того, 03.04.2006р. Господарським судом Кіровоградської області винесено ухвалу, яка оскаржується Товариством з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор».
Відповідно до ст. 110 ГПК України касаційна скарга (подання) може бути подана (внесена) протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.
16.05.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор» звернулось з касаційною скаргою (вх.№01-23/81 від 16.05.2006р. Господарського суду Кіровоградської області), оскаржуючи ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 03.04.2006р. при цьому пропустивши встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк для подання касаційної скарги. Клопотання про поновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор» заявлено не було.
Імперативом п. 5 ст. 111-3 ГПК України на касаційну інстанцію покладено обов'язок не приймати касаційну скаргу до розгляду та повернути її у разі, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку. Враховуючи, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор» строк подання касаційної скарги пропущено, а клопотання щодо його відновлення не заявлено, то дана касаційна скарга підлягає поверненню без розгляду.
Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 86, 110, 111, п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий Господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор» на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 03.04.2006р. у справі №15/119 Господарського суду Кіровоградської області повернути без розгляду.
Головуючий - суддя Кривда Д.С.
судді Жаботина Г.В.
Уліцький А.М.