Справа № 1-39
2008 р.
3 червня 2008 року Заліщицький районний суд Тернопільської області
в складі головуючої Яковець Н.В.
при секретарі Фаринник Г.В.
з участю прокурора Лобура В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Заліщики справу про обвинувачення
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1
народження, уродженця с. Слобода-Комарівці, Сторожинецького
району, Чернівецької області, жителя с. Дзвиняч, Заліщицького
району, Тернопільської обл., громадянина України, українця,
з середньо освітою, ніде не працює, військовозобов'язаного,
одруженого, має на утриманні 1 неповнолітню дитину раніше не
судимого,
у скоєнні злочину передбаченого ст. 296 ч.1 КК України,
Підсудний ОСОБА_1. 23 квітня 2008 року біля 22 години вечора, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння з хуліганських мотивів зайшов в господарство ОСОБА_2, що в с. Дзвиняч, Заліщицького району, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, та з особливою зухвалістю, почав безпричинно викрикувати нецензурні слова. Внаслідок чого порушив спокій сім'ї ОСОБА_3. та ОСОБА_4., розбудив та налякав самих господарів та їхніх неповнолітніх дітей. На прохання ОСОБА_4., заспокоїтися та покинути господарство, ОСОБА_1. не реагував, а витягнув ОСОБА_4. за руку з будинку чим спричинив ОСОБА_4. фізичного болю, та на подвір'ї далі викрикував нецензурні слова. Через деякий час на подвір'я зайшов ОСОБА_5. який також намагався заспокоїти ОСОБА_1., зловивши його за рукав, підсудний на зауваження не реагував, а підбіг до вікна будинку та рукою розбив дві шиби вікна, чим спричинив ОСОБА_3. та ОСОБА_4. матеріальних збитків на суму сто гривень.
В судовому засіданні ОСОБА_1. вину свою у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив, що він 23 квітня 2008 року біля 22 години вечора повертаючись із роботи до дому вирішив зайти в магазин “ТЕКО» в с. Дзвиняч, і придбати горілки. Прийшовши до себе до - дому він побачив, що нікого немає в дома, випив 400 грам горілки і пішов шукати свого брата ОСОБА_6. Шукаючи брата підсудний вирішив зайти в будинок де проживає ОСОБА_3. та ОСОБА_4., оскільки там часто буває його брат. Запитавши у господарів чи вони не знають де знаходиться брат підсудного, ті відповіли, що вони не знають де він може бути, ОСОБА_1. не повіривши відповіді ОСОБА_4 почав голосно викрикувати та обзивати потерпілих нецензурними словами та, голосно кричати в кімнаті. Після чого підсудний витягнув за руку потерпілого ОСОБА_4. із будинку на подвір'я, де дальше продовжував сперечатись, під час сварки підсудний розбив дві віконні шибки в будинку потерпілої ОСОБА_3. після чого на подвір'я зайшов ОСОБА_5., який і вивів підсудного на вулицю.
Крім власного визнання вини, підсудний повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового слідства і підтверджували його винність у вчиненні злочину згідно пред'явленого обвинувачення.
Таким чином, за даних обставин суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_1. у вчиненні злочину, та кваліфікує його дії за ознаками ст. 296 ч.1 КК України як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю .
При призначенні покарання ОСОБА_1., суд, відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та вважає, що йому слід призначити покарання у межах санкції ст.296 ч.1 КК України.
Разом з тим, суд враховує в якості обставин, що пом'якшують відповідальність підсудного те, що він повністю визнав свою вину; щиро розкаявся у вчиненому; сприяв органам слідства та суду у розкритті злочину, позитивно характеризується за місцем свого проживання і в нього на утриманні є неповнолітня дитина.
Приймаючи до уваги вказані обставини, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без його ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у вигляді штрафу, застосувавши ст.69 КК України нижче від найнижчої межі, а саме у вигляді 600 гривень штрафу в дохід держави.
А також, суд вважає, що підсудному слід обрати міру запобіжного заходу- підписку про невиїзд з постійного місця проживання, до вступу вироку в законну силу.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_1визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.296 ч.1 КК України із застосуванням ст.69 КК України та обрати йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 600 гривень.
Обрати ОСОБА_1. міру запобіжного заходу- підписку про невиїзд з постійного місця проживання, до вступу вироку в законну силу.
На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб в апеляційний суд Тернопільської області через Заліщицький районний суд.
Головуюча: підпис
Копія вірна:
Суддя Заліщицького
районного суду Н.В.Яковець