< Копия >
Іменем України
23.08.11Справа №2а-2410/11/2770
Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І.,
при секретарі Маненкової А.І.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 08.08.2011 року); представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 4460/24/4-11 від 20.06.2011 року);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу Дачно-будівельний кооператив «Благополучний»до Севастопольської міської державної адміністрації, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування розпорядження № 780-р від 06.06.2011 року,
встановив:
Обслуговуючий кооператив Дачно-будівельний кооператив «Благополучний»звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Севастопольської міської державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження № 780-р від 06.06.2010 року. Вказує, що на підставі розпоряджень Севастопольської міської державної адміністрації № 80-р від 19.01.2010 року та розпорядження № 678-р від 18.03.2010 року позивачами -членами ОК ДБК «Благополучний»розроблено проект землеустрою по відводу земельної ділянки та у порядку безоплатної приватизації, приватизовано земельні ділянки, та отримані державні акти на право власності на вказані земельні ділянки. Однак, розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 780-р від 06.06.2011 року розпорядження № 80-р від 19.01.2010 року скасовано. Вважає, що дії Севастопольської міської державної адміністрації з прийняття оскаржуваного розпорядження є протиправними та розпорядження № 780-р від 06.06.2011 року підлягає скасуванню.
Позивач просить визнати протиправним та скасувати розпорядження № 780-р від 06.06.2010 року.
Ухвалою від 29 липня 2011 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою від 29 липня 2011 року закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду. Ухвалою від 09 серпня 2011 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить задовольнити. Вказує, що на підставі розпоряджень Севастопольської міської державної адміністрації № 80-р від 19.01.2010 року та розпорядження № 678-р від 18.03.2010 року позивачами -членами ОК ДБК «Благополучний»розроблено проект землеустрою по відводу земельної ділянки та у порядку безоплатної приватизації, приватизовано земельні ділянки, та отримані державні акти на право власності на вказані земельні ділянки. Однак, розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 780-р від 06.06.2011 року розпорядження № 80-р від 19.01.2010 року скасовано. Вважає, що дії Севастопольської міської державної адміністрації з прийняття оскаржуваного розпорядження є протиправними та розпорядження № 780-р від 06.06.2011 року підлягає скасуванню. Також вказує, що у Севастопольській міській державній адміністрації не існувало правової можливості задоволення протесту прокурора м. Севастополя відповідно до ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»
Представник відповідача з позовними вимогами не погодився у повному обсязі, просить відмовити. Але письмовий відзив на позов не надав.
Представник третіх осіб у судове засідання не з'явився, до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.72).
На підставі ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника третіх осіб.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам на підставі пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Судом встановлено наступне: Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 80-р від 19.01.2010 року «Про затвердження матеріалів вибору земельної ділянки і надання згоди обслуговуючому кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Благополучний»на розроблення проекту землеустрою за адресою: Севастопольська зона Південного берега Криму, район урочища «Ласпі»(а.с.48-49) затверджено обслуговуючому кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Благополучний»матеріали вибору земельної ділянки що пропонується для індивідуального дачного будівництва громадян -членам обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Благополучний»площею 15,00 га у Севастопольській зоні Південного берегу Криму, район урочищ «Ласпі»; надано громадянам -членам обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Благополучний»згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва у складі кварталу індивідуальної дачної забудови, розташованих за межами населених пунктів в Севастопольській зоні Південного берегу Криму, район урочища «Ласпі».
Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 678-р від 18.03.2010 року «Про затвердження комплексного проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 15,00 га з встановленням меж в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування кварталу індивідуальної дачної забудови Обслуговуючим кооперативом «Дачно-будівельний кооператив «Благополучний»та про передачу у власність членам цього кооперативу земельних ділянок, розташованих в Севастопольської зоні Південного берегу Криму»(а.с.8-9) затверджено комплексний проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 15,00 га з встановленням меж в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування кварталу індивідуальної дачної забудови ОК «ДБК «Благополучний», що розташовані в Севастопольській зоні Південного берегу Криму, в тому числі 15,00 га для індивідуального дачного будівництва.
На підставі вказаного розпорядження членами ОК «ДБК «Благополучний»були отримані державні акти на право власності на земельні ділянки, а саме: ОСОБА_4 отримав державний акт Серії ЯИ №079104 від 21.04.2010 року на право власності на земельну ділянку площею 10,00 га, що розташована в м. Севастополі, Севастопольська зона ПБК, № 61/139 (а.с.18); ОСОБА_5 отримала державний акт Серії ЯИ №079102 від 28.04.2010 року на право власності на земельну ділянку площею 10,00 га, що розташована в м. Севастополі, Севастопольська зона ПБК, № 61/138 (а.с.21).
08.04.2011 року за вих. № 05/3-531 вих-11 Прокуратурою міста Севастополя на адресу Голови Севастопольської міської державної адміністрації внесений протест в порядку нагляду з вимогою скасувати розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від № 678-р від 18.03.2010 року «Про затвердження комплексного проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 15,00 га з встановленням меж в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування кварталу індивідуальної дачної забудови Обслуговуючим кооперативом «Дачно-будівельний кооператив «Благополучний»та про передачу у власність членам цього кооперативу земельних ділянок, розташованих в Севастопольської зоні Південного берегу Криму» (а.с.47). Протест обґрунтований тим, що всупереч вимогам ст. ст. 118 Земельного кодексу України Севастопольська міська державна адміністрація надала дозвіл на розроблення проекту землеустрою ОК «Дачно-будівельний кооператив «Благополучний», а не окремим громадянам.
На підставі вказаного протесту прокурора головою Севастопольської міської державної адміністрації 06 червня 2011 року було видано розпорядження № 780-р «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 19.01.2010 року № 80-р»(а.с.46).
Відповідно до матеріалів перевірки, на підставі яких було внесено протест (а.с.50-53) підставою внесення протесту стало передання Севастопольською міською державною адміністрацією земельної ділянки, яка знаходиться в проектованої зоні дачної рекреації, саме кооперативу, а не окремим громадянам.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
Оскільки на даний час окремий закон, який регулює здійснення виконавчої влади у місті Севастополі, не прийнятий, то суд під час розгляду цієї справи керувався загальними нормами права, що регулюють діяльність місцевих державних адміністрацій. Такими нормами є Конституція України та Закон України «Про місцеві державні адміністрації»від 09.04.1999 р. № 586-XIV (далі по тексту Закон України № 586)
Відповідно до ст. 6 Закону України № 586 на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Частинами 1 та 3 ст. 43 Закону України № 586 встановлено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Відповідно до ч. 8 ст. 118 Конституції України рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.
На підставі викладених вище нормативно-правових норм, судом робиться висновок, що голова місцевої державної адміністрації має право видавати розпорядження лише в межах своїх повноважень. При цьому, у нього відсутні будь-які повноваження щодо скасування власних розпоряджень. Отже розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 780-р «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 19.01.2010 року № 80-р»підлягає скасуванню.
З урахуванням зазначеного суд вважає, що розпорядження від 06 червня 2011 року № 780-р «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 19.01.2010 року № 80-р»прийнято посадовою особою відповідача з перевищенням наданих законом повноважень.
В Конституції України закріплено принцип, за яким людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. 3 Конституції України).
Відповідно до ст. 3 Закону України № 586, яка закріплює принципи діяльності місцевих державних адміністрацій, вони діють, у тому числі, на засадах: відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенства права; законності та пріоритетності прав людини.
Враховуючи зазначені норми права суд вважає, що місцеві державні адміністрації, у тому числі відповідач, не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин»між органами влади і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
Відповідно до пояснень представника відповідача, підставою щодо скасування розпорядження слугувало також проведення перевірки відповідачем обґрунтованості протесту прокурора. Матеріали перевірки знаходяться в матеріалах справи з а.с.46 по а.с. 53. Судом встановлено, що вказані документи не містять жодного висновку або будь яких інших доказів обґрунтованості протесту прокурора та проведення вказаної перевірки відповідно до процедури та повноважень відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд дійшов до висновку, що розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 780-р від 06 червня 2010 року прийняте з перевищенням повноважень та необґрунтовано, та відповідачем Севастопольською міською державною адміністрацією не доведено правомірності його видання.
Постанову складено у повному обсязі 26 серпня 2011 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 780-р від 06.06.2011 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя < підпис > О.І. Майсак
< Суддя >: < підпис > < Суддя >
< З оригіналом згідно >
< Суддя > < підпис > < Суддя >
< Суддя >: < підпис > < Суддя >