ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
14 грудня 2011 року № 2а-13494/11/2670
О 14 годині 17 хвилин в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого Бояринцевої М.А.
при секретарі судового засідання Федоріну І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного підприємства «Елюматек Україна»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Приватне підприємство «Елюматек Україна»звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 19 квітня 2011 року № 0002232309.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, Цивільний кодекс України, Закон України «Про податок на додану вартість», Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 та зазначає, що податкове повідомлення-рішення № 0002232309 від 19 квітня 2011 року підлягає скасуванню, оскільки відповідач безпідставно прийшов до висновку про нікчемність правочинів між ПП «Елюматек Україна»та ТОВ «Титан С-2», а з ТОВ «Е-Восток Україна»у позивача взагалі відсутні будь-які господарські правовідносини.
Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, закони України «Про податок на додану вартість», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зазначив, що ПП «Елюматек Україна»перераховувалися кошти ТОВ «Титан С-2»без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до Державного бюджету України на суму 14 700 грн., а тому податкове повідомлення-рішення є таким, що винесене у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Елюматек Україна»щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Титан С-2»за період з 1 серпня 2010 року по 30 вересня 2010 року, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва складено акт від 5 квітня 2011 року № 741/23-09/32494378, яким встановлено порушення ТОВ «Елюматек Україна»при взаємовідносинах з ТОВ «Титан С-2»підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 14 700 грн., в тому числі по періодах: за серпень 2010 року -5 800 грн., за вересень 2010 року -8 900 грн.
На підставі акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва винесене податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2011 року № 0002232309, яким збільшено Приватному підприємству «Елюматек Україна» суму грошового зобов'язання в розмірі 18375 грн., з якої: за основним платежем -14 700 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -3 675 грн. за платежем: податок на додану вартість, код платежу 14010100.
Вказане рішення отримав представник позивача 26 квітня 2011 року, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.
Позивач, не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його в адміністративному порядку, проте рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві про результати розгляду первинної скарги від 5 липня 2011 року № 6988/10/25-114 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 19 квітня 2011 року № 0002232309. Рішення Державної податкової адміністрації у м. Києві залишено без змін рішенням Державної податкової служби України від 12 вересня 2011 року № 33/6/26-0515 про результати розгляду повторної скарги.
Відповідно до Податкового кодексу України органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Так, при проведенні перевірки Приватного підприємства «Елюматек Україна»щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Титан С-2» відповідачем зроблений висновок, що договори є недійсним в силу закону, оскільки правочини не відповідають загальним умовам дійсності правочину.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно рахунку-угоди № 190821 від 19 серпня 2010 року на загальну суму 34 800 грн., в тому числі ПДВ -5 800 грн., рахунку угоди № 070961 від 1 вересня 2010 року на загальну суму 53 400 грн., в тому числі ПДВ -8 900 грн. позивачем отримані товари, зазначені у вищенаведених рахунках-угодах, що підтверджується відповідними видатковими накладними: № 310994 від 31 серпня 2010 року та № 070961 від 7 вересня 2011 року.
Перерахування коштів від ТОВ ПП «Елюматек Україна»підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 169 від 5 жовтня 2010 року на суму 53 400 грн. та № 175 від 19 жовтня 2010 року на суму 34 800 грн.
В акті перевірки відповідач зазначив, що суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до податкового кредиту відповідно періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за серпень, вересень 2010 року, проте договори між товариствами не укладались, тому не можливо встановити як саме транспортувався товар, де передавався та хто саме ніс витрати на транспортування. Також, в акті зазначено, що всі первинні документи підписані з боку ТОВ «Тітан С-2»не встановленою особою.
На виконання умов поставки, відповідно до вищезазначених податкових накладних, підприємством ТОВ «Тітан С-2»на користь позивача були виписані наступні податкові накладні:
- № 310819 від 31 серпня 2010 року на суму ПДВ 5 800 грн.,
- № 070961 від 7 вересня 2010 року на суму ПДВ 8 900 грн.
Суми ПДВ по зазначеним податковим накладним за серпень 2009 року включені до складу податкового кредиту позивача у відповідному періоді.
Як вбачається з матеріалів справи, заступником начальника СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області прийнята постанова від 5 листопада 2010 року про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва за частиною першою статті 25 Кримінального кодексу України шляхом створення зокрема ТОВ «Е-Восток Україна».
Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську 11 листопада 2010 року складено акт № 800/23-709/35554237 про результати невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан С-2»з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 1 червня 2010 року по 31 серпня 2010 року, яким встановлено порушення ТОВ «Тітан С-2»підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за серпень 2010 року в розмірі 2 339 589 грн.
У вказаному акті зазначено, що за результатами зазначеної перевірки встановлено порушення частини п'ятої статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Е-Восток Україна»при придбанні та продажу товарів (послуг).
12 листопада 2010 року за результатами розгляду акту перевірки слідчим СВ ПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську винесена постанова про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Тітан С-2»за ознаками складу злочину, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.
Таким чином, відповідач вважає, що підприємством перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування в зв'язку з чим ПП «Елюматек України»порушено статтю 228 Цивільного кодексу України, а тому є підставою для визнання правочинів недійсними згідно частини першої статті 216 Цивільного кодексу України.
Проте суд не погоджується з доводами, наведеними відповідачем, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, товар, який був придбаний 19 серпня 2010 року ПП «Елюматек Україна»у ТОВ «Тітан С-2»на загальну суму 34 800 грн. (з урахуванням ПДВ), частково реалізований протягом серпня-вересня 2010 року позивачем, зокрема: 1) ТОВ «Варіанти»(ЄДРПОУ 31594098), свідоцтво платника ПДВ 100295518 за загальною ціною 400 грн. (з ПДВ), ТОВ «АВА 1»(ЄДРПОУ 34325290), свідоцтво платника ПДВ 100067629 за загальною ціною 315 грн. (з ПДВ). 3) ТОВ «Фабрика вікон «Океан»(ЄДРПОУ 34216852) за загальною ціною 3 800 грн. (з ПДВ).
Товар, який був придбаний 1 вересня 2010 року ПП «Елюматек Україна»у ТОВ «Тітан-С-2»на загальну суму 53 400 грн. (з урахуванням ПДВ), реалізований протягом вересня-листопада 2010 року позивачем, зокрема: 1) ТОВ «ТЕД-МАСТЕР»(ЄДРПОУ 31882470) за загальною ціною 3 481,60 грн. (з ПДВ), ТОВ «Світ Комфорту Львів»(ЄДРПОУ 32711938) за загальною ціною 4 103,53 грн. (з ПДВ), ТОВ «АВА 1»(ЄДРПОУ 34325290), свідоцтво платника ПДВ 100067629 за загальною ціною 44 723,90 грн. (з ПДВ), ТОВ «ВК МАРК»(ЄДРПОУ 33802271) за загальною ціною 8 166,50 (з ПДВ), ТОВ «Акварель»(ЄДРПОУ 32299400) за загальною ціною 2 713,39 грн. (з ПДВ), ТОВ «Алсвіт»(ЄДРПОУ 34300035) за загальною ціною 2 761,56 грн. (з ПДВ), ТОВ «Тінхет»(ЄДРПОУ 31510243) за загальною ціною 2 069,08 грн. (з ПДВ), ТОВ «ВКП Миргородський завод термозберігаючих конструкцій»(ЄДРПОУ 32038166) за загальною ціною 649,99 грн. (з ПДВ).
Доставка товару здійснювалася шляхом використання послуг ПП «Нічний Експрес».
Як вбачається з матеріалів справи, 23 березня 2009 року між ПП «Нічний Експрес»та ПП «Елюматек Україна»укладений договір № 7606 про забезпечення перевезення на території України вантажні, кількісні та якісні характеристики яких, а також маршрут доставки, відомості про одержувача та інше, вказуються у заявках (вантажних деклараціях) на кожне перевезення.
Зазначені обставини підтверджуються доказами, наданими позивачем та залученими до матеріалів справи, а саме: копії вантажно-транспортних накладних, копії довіреностей на отримання товару, копії видаткових накладних № 205 від 20 серпня 2010 року, № 209 від 2 вересня 2010 року, № 213 від 6 вересня 2010 року, 214 від 10 вересня 2010 року, № 215 від 10 вересня 2010 року, № 216 від 10 вересня 2010 року, № 217 від 10 вересня 2010 року, № 218 від 10 вересня 2010 року, № 219 від 10 вересня 2010 року, № 220 від 15 вересня 2010 року, № 221 від 16 вересня 2010 року, № 225 від 27 вересня 2010 року, 226 від 28 вересня 2010 року, № 227 від 1 жовтня 2010 року, № 241 від 19 жовтня 2010 року, № 245 від 22 жовтня 2010 року, № 254 від 5 листопада 2010 року та № 268 від 26 листопада 2010 року.
Таким чином, судом визнається наявність причинного зв'язку між придбанням позивачем товару у ТОВ «Тітан С-2»та його подальшого продажу з метою отримання прибутку.
Крім того, в матеріалах справи міститься свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Тітан С-2»від 25 березня 2010 року та рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 11 серпня 2011 року № 463 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Тітан С-2». Тобто, на час здійснення позивачем правочинів із ТОВ «Тітан С-2», товариство було платником податку на додану вартість, а тому нарахування податків та зборів ТОВ «Тітан С-2»відбувалося.
Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, регулюються статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість», які були чинними на час виникнення спірних правовідносин.
Так, підпунктами 7.4.1 і 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»у редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»у редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 -5.8 цієї статті.
Отже, правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивач вчиняв дії, направлені на отримання прибутку шляхом купівлі-продажу товару. Вина позивача в тому, що контрагентом за правочинами виступило товариство, яке створено особою, яка не займалася фактичною господарською діяльністю, відсутня. Доказів визнання недійсними податкових накладних позивача чи вчинення ним завідомо свідомої діяльності, направленої на ухилення від сплати податків та зазначення відомостей у податкових накладних щодо фіктивних правочинів, суду не пред'явлено.
Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку про визнання позову обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов Приватного підприємства «Елюматек Україна»задовольнити повністю.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0002232309 від 19 квітня 2011 року.
3. Відшкодувати Приватному підприємству «Елюматек Україна»за рахунок Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя М.А.Бояринцева
Повний текст постанови складений 20 грудня 2011 року.