2-414/11
16 червня 2011 р. Магдалинівський районний суд
Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді -Новік Д.І.
при секретарі -Дровозюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Магдалинівка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приютської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, третя особа відділ Держкомзему в Магдалинівському районі про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, про визнання права власності на земельну ділянку по праву спадкування за заповітом,-
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, про визнання права власності на земельну ділянку по праву спадкування за заповітом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла його баба - ОСОБА_3. Після її смерті залишилася земельна ділянка площею 4,644 га., яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно з державним актом на право приватної власності на землю серія IV-ДП № 118280 від 22 січня 2003 року, виданий на ім'я ОСОБА_3, зареєстрований в Книзі реєстрації актів на право приватної власності на землю за МД № 11907 від 22 січня 2003 року, кадастровий номер 1222386500:01:001 :0352, яка розташована на території Приютської сільської ради. За життя вона залишила заповіт від 23 травня 2007 року, посвідчений секретарем Приютської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області та зареєстрований в реєстрі за № 67, в якому вказала ОСОБА_1 як єдиного спадкоємця всього її майна.
Для оформлення свідоцтва на спадщину він звернувся до державного нотаріуса Магдалинівської державної нотаріальної контори, де йому постановою № 1301/02-31 від 24 листопада 2010 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на підставі того, що в документах виявлено розбіжність в прізвищі померлої, а саме: в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 від 25 травня 2007 року виданого виконкомом Приютської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, вказано прізвище померлої як ОСОБА_3; в паспорті серії НОМЕР_1 виданому Магдалинівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 21 серпня 2002 року померла значиться як ОСОБА_3; в Державному акті про право приватної власності на землю серії IV-ДП № 118280 від 22 січня 2003 року, виданого на ім'я ОСОБА_3. Тому він вимушений звернутись до суду з даним позовом.
У судове засідання позивач та його представник -ОСОБА_5, яка діє на підставі угоди про представництво клієнта адвокатом від 20 жовтня 2010 року, в судове засідання не з'явились, але представником позивача було надано заяву, в якій просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та розглядати цивільну справу за їх відсутності.
Представник відповідача Приютської сільської ради у судове засідання не з'явився, до суду надано заяву з проханням слухати справу у їх відсутності, проти задоволення позову не заперечують.
Представник третьої особи відділу Держкомзему в Магдалинівському районі не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив. Про день слухання було сповіщено належним чином, про що свідчить повідомлення в матеріалах справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволення за наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла його баба - ОСОБА_3. Після її смерті залишилася земельна ділянка площею 4,644 га., яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно з державним актом на право приватної власності на землю серія IV-ДП № 118280 від 22 січня 2003 року, виданий на ім'я ОСОБА_3, зареєстрований в Книзі реєстрації актів на право приватної власності на землю за МД № 11907 від 22 січня 2003 року, кадастровий номер 1222386500:01:001 :0352, яка розташована на території Приютської сільської ради (а.с. 11). За життя вона залишила заповіт від 23 травня 2007 року, посвідчений секретарем Приютської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області та зареєстрований в реєстрі за № 67, в якому вказала ОСОБА_1 як єдиного спадкоємця всього її майна (а. с. 9).
Для оформлення свідоцтва на спадщину він звернувся до державного нотаріуса Магдалинівської державної нотаріальної контори, де йому постановою № 1301/02-31 від 24 листопада 2010 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на підставі того, що в документах виявлено розбіжність в прізвищі померлої ( а.с. 6), а саме: в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 від 25 травня 2007 року виданого виконкомом Приютської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, вказано прізвище померлої як ОСОБА_3 (а.с 8); в паспорті серії НОМЕР_1 виданому Магдалинівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 21 серпня 2002 року померла значиться як ОСОБА_3 (а.с. 12); в Державному акті про право приватної власності на землю серії IV-ДП № 118280 від 22 січня 2003 року, виданого на ім'я ОСОБА_3 (а. с. 11). Тому він вимушений звернутись до суду з даним позовом.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвища, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народженні або в паспорті.
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, при цьому до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені та яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший розмір не визначений заповітом.
Згідно до ст.ст. 1235, 1236 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, при цьому заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
У відповідності до ст.ст. 1268, 1273, 1274 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, при цьому спадкоємець за законом чи за заповітом може відмовитись від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги протягом строку для прийняття спадщини подавши заяву про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні беззаперечно встановлено той факт, що державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ДП № 118280 від 22 січня 2003 року, виданий на ім'я ОСОБА_3, на земельну ділянку площею 4,644 га., яка розташована на території Приютської сільської ради та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва дійсно належать померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3.
Право позивача на спадщини -земельну ділянку, що знаходилась у власності спадкодавця підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:
- паспортом ОСОБА_1 (а.с. 4);
- копією відповіді відділу Держкомзему у Магдалинівському районі Дніпропетровської області на звернення ОСОБА_1 (а.с. 5);
- копією постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1301/02-31 від 24.112010 року (а.с. 6);
- копією витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с. 7);
- свідоцтво про смерть ОСОБА_3 (а.с. 8);
- копіює заповіту (а.с. 9);
- копія державного акту про право приватної власності на землю серії IV-ДП № 118280 від 22 січня 2003 року виданий на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 11);
- копією паспорта ОСОБА_3 (а.с. 12);
- визнанням позову відповідачем.
Таким чином, з урахуванням визнання позову відповідачем, суд вважає, що є всі законні підстави задовольнити позов і визнати за позивачем право власності на спадкове майно, оскільки згідно ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачами, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Оскільки, законність підстав для ухвалення рішення про задоволення позову відповідає вимогам чинного законодавства і обґрунтована на обставинах справи та доказах про належність земельної ділянки спадкодавцю, суд вважає за необхідним постановити рішення про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, визнання права власності на спадкове майно -земельну ділянку.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 1217, 1223, 1225, 1235, 1236, 1268, 1273-1274 ЦК України, ст.ст. 3, 5-8, 10, 11, 208-210, 212-215, 256 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 -задовольнити.
Встановити факт того, що державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ДП № 118280 від 22 січня 2003 року, виданий на ім'я ОСОБА_3, на земельну ділянку площею 4,644 га., яка розташована на території Приютської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва дійсно належать померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності за заповітом на земельну ділянку загальною площею 4,644 га., яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно з державним актом на право приватної власності на землю серія IV-ДП № 118280 від 22 січня 2003 року, виданий на ім'я ОСОБА_3, зареєстрований в Книзі реєстрації актів на право приватної власності на землю за МД № 11907 від 22 січня 2003 року, кадастровий номер 1222386500:01:001:0352, яка розташована на території Приютської сільської ради в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3
. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Головуючий Д.І. Новік