ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
місто Київ
08 листопада 2011 року 14:49 справа № 2а-9072/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., при секретарі Крушеніцькому В.М., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом публічного акціонерного товариства «Укрнафта»
до Державної податкової адміністрації у Запорізькій області
про визнання дій протиправними
за участю представників сторін:
від позивача: Олексієнко М.Г.,
від відповідача: Ярмак М.М.
ПАТ «Укрнафта»звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової адміністрації у Запорізькій області про визнання дій протиправними.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно та безпідставно відмовлено в задоволенні запиту на інформацію ПАТ «Укрнафта»щодо надання інформації про лист від 11.01.2011р. №184/7/26-32.
Представником відповідача в судовому засіданні надано усні та письмові заперечення проти позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно дослідивши докази, суд приходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
ПАТ «Укрнафта»на адресу ДПА у Запорізькій області надіслано запит від 19.05.2011р. №юр-1043 про надання письмової інформації у відповідності до ст. 32 Закону України «Про інформацію»щодо підстав проведення фактичної перевірки автозаправної станції, а також надання копії документа, який став підставою для проведення даної перевірки.
ДПА в Запорізькій області листом від 27.05.2011р. №2407/10/31-113 повідомлено позивача, що ДПА не в змозі надати лист, на якому наполягає позивач, оскільки в даному листі міститься інформація про інших платників податків то у відповідності до п.63.12 ст.63 Податкового кодексу України, є інформацією з обмеженим доступом, а відтак, вказаний лист не може бути надано.
Представник позивача вважає дії відмови відповідача щодо у наданні запитуваного листа протиправною та просить суд зобов'язати відповідача надати вказаний лист.
Суд не може погодитися з доводами представника позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»від 13.01.2011р. №2939-VI (надалі по тексту Закон №2939) до інформації з обмеженим доступом відноситься: конфіденційна інформація, таємна інформація та службова інформація.
Частиною 1 ст. 9 Закону №2939 визначено, що до службової інформації належить інформація: що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень.
Згідно п.1 ст.13 Закону України №2939 розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Відповідно п.1. ст.14 Закону України №2939, розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення, перелік якої вказано в ст.15 цього Закону, до якої відноситься, зокрема, нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності та іншу інформацію про діяльність суб'єктів владних повноважень, порядок обов'язкового оприлюднення якої встановлений законом.
Тобто, обов'язку щодо оприлюднення внутрішньої службової кореспонденції та податкової інформації Законом №2939 не встановлено.
Суд вертає увагу на те, що позивачем не враховано норми Закону України «Про інформацію»від 02.10.1992р. №2657-ХІІ (надалі по тексту Закон №2657) та Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі по тексту ПК України) щодо надання запитуваної інформації, а саме: п. 1 ст. 7 Закон України від 02.10.1992р. №2657 «Про інформацію»зазначено, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.
Відповідно до ст.16 Закону України № 2657 податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України (надалі ПК України). Правовий режим податкової інформації визначається ПК України та іншими законами.
Згідно до положень ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
Крім того, відповідно до п.63.12 ст.63 Податкового кодексу України інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.
В листах ДПА України від 06.01.2011р. №351/7/23-3217 та ДПА в Запорізькій області від 11.05.2011р. №184/7/26-32 міститься перелік підприємств щодо яких, з метою недопущення втрат бюджету у вигляді несплати податків від незаконного обігу пального, забезпечення неухильного дотримання вимог законодавства операторами ринку нафтопродуктів, різкого скачку цін на нафтопродукти відповідно до інформації Антимонопольного комітету України.
Отже, суд приходить до висновку, що інформація, яка міститься у листах ДПА в Запорізькій області від 11.05.2011р. №184/7/26-32 та ДПА України від 06.01.2011р. №351/7/23-3217, відображено інформацію також про інших платників податків, що є податковою інформацією з обмеженим доступом та не підлягає розголошенню.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись статтями 2, 9, 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Н.М. Клименчук
Повний текст постанови складено та підписано в повному обсязі 11 листопада 2011 року.