ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
20 жовтня 2011 року 11:23 № 2а-6304/11/2670
За позовом ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва
про скасування податкових повідомлень-рішень
Суддя Смолій І.В.
Секретар судових засідань Колесник І.Ю.
представники :
від позивача : ОСОБА_3 -п/к(дов.від 28.04.11р. № ВРЕ 941666);
від відповідача : ОСОБА_4 -п/к (дов.від 10.01.11р. № 11/10-021)
від прокурора: Семененко В.П. -п/к (посвідчення №186 від 20.08.07р.)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 20.10.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою суду від 10.05.11р. відкрито провадження по справі та призначено до розгляду по суті на 20.05.11р.
В судових засіданнях 20.05.11р., 09.06.11р., 15.06.11р., 21.06.11р., 04.08.11р., 06.09.11р., 14.09.11р. та 06.10.11р. оголошувалось перерви для витребування та приєднання до матеріалів справи усіх необхідних доказів, а також забезпечення явки учасників судового розгляду в судове засідання.
Крім того на підставі заяви від 13.07.11р. до участі в справи в інтересах держави вступив Прокурор Святошинського району м. Києва.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки перевірки Відповідача такими, що суперечать приписам чинного законодавства і не підтверджуються матеріалами перевірки, а складені на підставі на підставі таких висновків податкові повідомлення рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене з порушенням Податкового кодексу України, Законів України «Про податок з доходів фізичних осіб», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Постанови НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву. Просить в позові відмовити посилаючись на незаконність та необґрунтованість позовних вимог.
Розглянувши подані представниками позивача і відповідача документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 зареєстрований Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 04.11.2003 р. та присвоєно ідентифікаційний код фізичної особи 2440111333.
ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було проведено документальну позапланову виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків 2440111333 АДРЕСА_1 за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р.
За результатами перевірки складено акт від 15.04.2011 р. №668/17-40/2440111333.
В ході проведення перевірки Відповідачем було встановлені наступні порушення:
- п. п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 та п. п. «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України від 22.05.2003р. №889-ІV “Про податок з доходів фізичних осіб” (із змінами та доповненнями) встановлено не нарахування, неутримання та неперерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб (найманих працівників) в розмірі 8562,90 грн. за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р.;
- вимог Наказу ДПА від 29.09.2003 р. № 451 “Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку”, встановлено не нарахування, неутримання та неперерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб (найманих працівників) за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р. на загальну суму 8562,90 грн.
- В порушення вимог п.п.2.2, п. п. 2.6 п.2 Постанови Національного Банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»№637 від 15.12.2004р., із змінами та доповненнями, СПД-ФО ОСОБА_1 за ІV кв. 2010 р. не оприбуткував готівкові кошти в сумі 31091,00 грн.
- п.12 ст.3 розділу 2 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (із змінами та доповненнями), п.8 «Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку», затвердженого наказом ДПА України від 29.10.1999р. №599 та п.5 «Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат», затвердженого Постановою КМУ від 26.09.2001р. №1269, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р. здійснював діяльність -роздрібна торгівля продуктами харчування (кафе) за місцем їх реалізації (м. Київ, просп. Перемоги, 148/1) за готівкові грошові кошти на загальну суму 673722,00 грн., які не були обліковані у встановленому порядку, а саме: в Книзі обліку доходів і витрат №1616 від 27.10.2004 р. в період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р. взагалі не заповнювалась графа «витрати на виробництво продукції», в якій відображаються документально підтверджені витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням доходу.
На основі вищезазначеного Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва було винесено податкові повідомлення-рішення від 27.04.2011 р. №0002271740/0 в сумі 10703,63 грн. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, від 27.04.2011 р. №0002281740/0 в сумі 510,00 грн. про застосування штрафних санкцій за не подання податкового розрахунку за формою 1ДФ, від 27.04.2011 р. №0002291740/0 в сумі 155455,00 грн. про застосування штрафних (фінансових) санкцій, від 27.04.2011 р. №0002301740/0 в сумі 1347444,00 грн. про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Вищевказані податкові повідомлення-рішення Позивача вважає такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, а тому вони підлягають, на його думку, визнанню протиправними та скасуванню.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
1. Щодо податку з доходів фізичних осіб
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи СПД-ФО ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність з використанням найманої праці згідно довідок про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку від 30.10.2008р. № 884843, від 30.10.2008р. № 884844, від 30.10.2008р. № 884842, від 30.10.2008р. №884841, від 01.01.2009р. № 884871, від 01.01.2009р. № 884870, від 01.01.2009р. №884868, від 01.01.2009р. №884846, від 29.01.2010р. №843277, від 29.01.2010р. №843278, від 29.01.2010р. №843283.
Відповідно до письмового пояснення від 04.04.2011 р. та опису наданих до перевірки документів від 04.04.2011р., фізична особа -підприємець ОСОБА_1 відомості по виплаті заробітної плати та трудові угоди з найманими працівниками до перевірки не надав у зв'язку з їх втратою (письмове пояснення наявне в матеріалах справах).
Згідно Закону України «Про оплату праці»від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР (зі змінами та доповненнями) розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом переговорів, представників професійних спілок, власників або уповноважених ними органів, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, та переглядяється залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється не нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 4 ст. 95 Кодексу законів про працю від 10.12.1971р. № 322-VІІІ).
Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 95 Кодексу законів про працю від 10.12.1971р. № 322-VІІІ (зі змінами та доповненнями) мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Таким чином суд приходить до висновку, про порушення Позивачем вимог п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 та п.п. «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України від 22.05.2003р. №889-ІV “Про податок з доходів фізичних осіб” (із змінами та доповненнями) встановлено не нарахування, не утримання та не перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб (найманих працівників) в розмірі 8562,90 грн. за період з 01.11.2008 р по 31.12.2010 р.
2. Щодо подання податкового розрахунку за формою 1ДФ
Наказом ДПА України від 29.09.2003р. №451 “Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) та Порядком заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку ” регулюється порядок заповнення і подання органам державної податкової служби України податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок) відповідно до вимог підпункту "б" пункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Відповідно до п. п. 2.1 п. 2 вищезазначеного порядку податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.
В ході проведення перевірки було встановлено, що Позивачем, який є податковим агентом та виплачує дохід фізичним особам, в порушення вимог Наказу ДПА від 29.09.2003р. №451 “Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) податкові розрахунки за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010р. не подавались до ДПІ в Святошинському р-н м. Києва.
За таких обставин та на підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій за не подачу податкового розрахунку за формою 1ДФ.
3. Щодо не своєчасного оприбуткування готівки
У ході проведення перевірки Відповідачем встановлено, у звіті СПД-ФО ОСОБА_1 від 04.01.2011р. № 304312, який особисто затверджений підписом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, зазначено, що за IV кв. 2010 р. обсяг виручки від роздрібної торгівлі продуктами харчування (кафе) наростаючим підсумком складає 170637,00 грн. згідно книги обліку доходів і витрат від 27.10.2004 р. № 1616 оприбуткована виручка від реалізації продуктів харчування у розмірі 139546,00 грн. (різниця складає -31091,00 грн.).
Згідно п. п. 2.6 п. 2 Постанови Національного Банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»№637 від 15.12.2004р. (із змінами та доповненнями) -уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
В порушення вимог п.п.2.2, п. п. 2.6 п.2 Постанови Національного Банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»№637 від 15.12.2004р., із змінами та доповненнями, СПД-ФО ОСОБА_1 за ІV кв. 2010 р. не оприбуткував готівкові кошти в сумі 31091,00 грн.
За таких обставин, висновок Відповідача про порушення п. п.2.2, п. п. 2.6 п.2 Постанови Національного Банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»№637 від 15.12.2004 р. (із змінами та доповненнями) є обґрунтованим та правомірним.
4. Щодо порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»
Як встановлено Відповідачем в акті перевірки від 15.04.2011 р. №668/17-40/2440111333 Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р. працював за спрощеною системою оподаткування, здійснював діяльність кафе за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 148/1.
Згідно наданої на перевірку книги обліку доходів та витрат №1616 від 27.10.2004р. та звітів суб'єкта малого підприємництва -фізичної особи -платника єдиного податку від 04.01.2011р. №304312, від 05.01.2010р. №314894, від 05.01.2009р. № 234840 фізична особа - підприємець ОСОБА_1 за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010 р. від здійснення діяльності кафе отримав виручку в готівковій формі в розмірі 673722,00 грн. (відповідно до бази даних розрахунковий рахунок в банках не відкривав).
Діяльність платників єдиного податку -фізичних осіб регламентується Указом «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.98 р. № 727/98 (у редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746/99) та ст. 9 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (у редакції Закону України від 01.06.2000 р. № 1776-III, зі змінами та доповненнями).
Обираючи спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, підприємці насамперед усвідомлюють, що оподаткування їх доходів здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку) за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному, постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат»від 26.09.2001 р. № 1269.
Відповідно до п. 1, п. 5 Постанови КМУ від 26.09.2001р. за №1269 «Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат»книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності -фізичними особами, оподаткування доходів якої здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку).
Відповідно до п.8 «Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку», затвердженого наказом ДПА України від 29.10.1999р. №599 (зі змінами та доповненнями), для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат за формою №10. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи «період обліку», «витрати на виробництво продукції», «сума виручки (доходу)», «чистий доход». У графі «витрати на виробництво продукції»відображаються документально підтверджені витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням доходу, на підставі первинних документів про здійснення витрат. Витратами суб'єкта малого підприємництва -фізичної особи платника єдиного податку вважаються тільки оплачені витрати, тобто документами, які підтверджують понесення витрат, будуть документи про оплату (належним чином оформлені платіжні доручення, касові чеки, розрахункові квитанції та ін.).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час розгляду справи позивачем не заповнювалась графа «витрати на виробництво продукції», в якій відображаються документально підтверджені витрати безпосередньо пов'язані з одержанням доходу.
Згідно п.12 ст.3 розділу 2 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (із змінами та доповненнями) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.
Перевіркою встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р. витрати на закупівлю продукції, яка була реалізована за готівкові кошти протягом періоду з 01.01.2008р. по 31.12.2010р. в книзі обліку доходів та витрат взагалі не відображав. Документи, що підтверджують витрати, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, платником податків до перевірки надані не були.
В порушення вимог п.12 ст.3 розділу 2 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (із змінами та доповненнями), п.8 «Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку», затвердженого наказом ДПА України від 29.10.1999р. №599 та п.5 «Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат», затвердженого Постановою КМУ від 26.09.2001р. №1269, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р. здійснював діяльність -роздрібна торгівля продуктами харчування (кафе) за місцем їх реалізації (м. Київ, просп. Перемоги, 148/1) за готівкові грошові кошти на загальну суму 673722,00 грн., які не були обліковані у встановленому порядку, а саме: в Книзі обліку доходів і витрат №1616 від 27.10.2004 р. в період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р. взагалі не заповнювалась графа «витрати на виробництво продукції», в якій відображаються документально підтверджені витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням доходу (копія книги обліку доходів та витрат додається до акту).
Таким чином, проаналізувавши матеріали адміністративної справи та вимоги чинного станом на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, суд дійшов висновку про те, що представником Позивача не надано жодних належних доказів, які б спростували висновки Відповідача про порушення чинного законодавства.
Відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними, а підстави для визнання їх протиправними та скасування -відсутні.
Відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що з наведених позивачем підстав, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 69, 71, 94, 97, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України.
Суддя Смолій І.В.