Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 9-140/11
08.09.2011м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Новака Ю.Д.,
при секретарі - Артюховій Я.В.,
за участю:
прокурора - Герасименко Д.О.,
адвоката - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_2 на постанову від 30.06.2011 року старшого слідчого прокуратури Ленінського району м. Полтави юстиції ОСОБА_3 про відмову в порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції, -
До суду звернувся зі скаргою ОСОБА_2 на постанову від 30.06.2011 року старшого слідчого прокуратури Ленінського району м. Полтави ОСОБА_3 про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно співробітників СБНОН ОСОБА_4 ПМУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та слідчого цього ж райвідділу міліції ОСОБА_7 за ознаками складу злочинів, передбачених ст.ст. 146, 364, 365, 371, 382 КК України.
У скарзі зазначив, що слідчим його скарги на незаконні дії ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_7 розглянуто формально, а в їх задоволенні відмовлено необґрунтовано. Вважає, що слідчим взагалі не перевірялись наведені в його скаргах докази його незаконного утримання працівниками міліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з 0:30 год. до 14:00 год. 22.01.2011 року в каб. № 17 ОСОБА_4 ПМУ УМВС України в Полтавській області, оскільки в постанові про порушення кримінальної справи відсутні відомості, якими спростовуються надані ним покази про дії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під час перебування в райвідділі. Вказував, що слідчим прокуратури також не перевірено наведені ним відомості щодо недопуску працівниками міліції в приміщення райвідділу його захисника ОСОБА_1 та не перевірено і не спростовано покази свідків ОСОБА_8М, ОСОБА_9, ОСОБА_10 Вважає, що відмова в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_7 є необґрунтованою так як в постанові не наведено законних підстав невиконання слідчим судових рішень про зупинення слідчих дій.
Скарга ОСОБА_2 підтримана та доповнена його захисником ОСОБА_1 Захисник стверджував, що його не допустили 22.01.2011 року близько 01:00 години в приміщення ОСОБА_4 ПМУ УМВС України в Полтавській області де на той час перебував його підзахисний ОСОБА_2 Свою відмову працівники міліції мотивували вказівкою начальника райвідділу ОСОБА_11 Захисник на такі дії щодо не допуску до підзахисного поскаржився з мобільного черговому УМВС України в Полтавській області. Після чого через деякий час йому на мобільний зателефонували з чергової частини ОСОБА_4 ПМУ УМВС України в Полтавській області, що підтверджується роздруківкою вхідних-вихідних дзвінків, та повідомили, що він зможе зустрітись з ОСОБА_2 о 08:00 год. Після того як він з'явився до райвідділу йому запропонували чекати так як начальник райвідділу поїхав на нараду до УМВС України в Полтавській області. Разом з ним в приміщенні перед черговою частиною перебувала ОСОБА_10 На його прохання черговий неодноразово телефонував начальнику райвідділу ОСОБА_11 Так як захисника не допускали до зустрічі з підзахисним, то ним було близько 09:00 год. 22.01.2011 року подано скаргу прокурору Ленінського району на незаконні дії працівників міліції. Крім того знаходячись в приміщенні ОСОБА_4 ПМУ УМВС України в Полтавській області близько 11:00 год. повторно зателефонував черговому по УМВС України в Полтавській області та поскаржився на недопуск до підзахисного. Лише після цього дзвінка його прийняв начальник райвідділу ОСОБА_11, якому він подав скаргу на працівників райвідділу. У ході розмови начальником райвідділу ОСОБА_11 не заперечувався та не спростовувався факт перебування ОСОБА_2 в райвідділі. Захиснику було повідомлено, що він зможе побачитись з ОСОБА_2 коли того доставлять до слідчого.
Захисник зазначав, що слідчим не спростовано факт перебування ОСОБА_2 в приміщенні райвідділу весь час з моменту його доставки в райвідділ та до моменту доставки в кабінет слідчого Бутка Ю.О., так як ОСОБА_2 в супроводі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пішов з дому, а потім з ними ж з'явився в кабінеті слідчого. Іншого місця перебування ОСОБА_2 в цей період часу слідчим не встановлено. Сверджував, що з ОСОБА_2 вони не могли розминутись так як за виключенням часу на подання скарги прокурору він та ОСОБА_10 перебували поблизу чергової частини ОСОБА_4 ПМУ УМВС України в Полтавській області.
У судовому засіданні скаржник та його захисник підтримали скаргу та просили постанову від 30.06.2011 року старшого слідчого прокуратури Ленінського району м. Полтави ОСОБА_3 про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно співробітників СБНОН ОСОБА_4 ПМУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та слідчого цього ж райвідділу міліції ОСОБА_7 за ознаками складу злочинів, передбачених ст.ст. 146, 364, 365, 371, 382 КК України, скасувати.
Суд заслухавши доводи скаржника, який підтримав свої вимоги, думку адвоката, який підтримав скаргу в повному обсязі, дослідивши наявні матеріали, думку прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалу №10пр/11 до прокуратури 04.02.2011року, 18.02.2011 року, 24.02.2011 року, надходили заяви від ОСОБА_2, в яких він повідомляв про його незаконне позбавлення волі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та просив порушити стосовно них кримінальну справу за ст. 146 КК України, а також повідомив про невиконання судових рішень слідчим Бутком Ю.О. щодо зупинення слідчих дій по кримінальній справі порушеній щодо ОСОБА_2, та просив порушити щодо нього кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 382 КК України.
У результаті розгляду заяв ОСОБА_2 старшим слідчим прокуратури Ленінського району м. Полтави ОСОБА_3 було винесено постанову від 03.03.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно співробітників СБНОН ОСОБА_4 ПМУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та слідчого цього ж райвідділу міліції ОСОБА_7 за ознаками складу злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 371 КК України, яка була скасована постановою Ленінського районного суду (головуючий суддя Тимчук Р.І. ) від 18.05.2011 року у справі № 9-65/11.
За результатами додаткової перевірки старшим слідчим прокуратури Ленінського району м. Полтави ОСОБА_3 було винесено постанову від 30.06.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно співробітників СБНОН ОСОБА_4 ПМУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та слідчого цього ж райвідділу міліції ОСОБА_7 за ознаками складу злочинів, передбачених ст.ст. 146, 364, 365, 371, 382 КК України.
Відповідно до ст. 4 КПК України суд, прокурор, слідчий і орган дізнання зобов'язані в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину, вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочину, і до їх покарання.
Заяви та повідомлення про злочини є обов'язковими до прийняття та підлягають розгляду в порядку визначеному ст. 97 КПК України. Відповідно до ст. 99 КПК України рішення про відмову в порушенні кримінальної справи повинно бути належним чином мотивоване.
Відмовляючи в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_7 слідчий Легеньковський А.О. не навів мотивів відмови ним в порушенні кримінальних справ щодо зазначених осіб по кожному із складів злочину, передбачених ст.ст. 146, 364, 365, 371, 382 КК України.
Суд вважає, що не спростувавши належними доказами, наведені скаржником відомості щодо його перебування з 0:30 год. до 14:00 год. 22.01.2011 року в каб. № 17 ОСОБА_4 ПМУ УМВС України в Полтавській області, та не встановивши іншого можливого місця перебування ОСОБА_2 в цей час, а також не провівши перевірку показів скаржника щодо конкретних дій ОСОБА_5, ОСОБА_6, які вчинялись ними за час його перебування в райвідділі, слідчий безпідставно дійшов висновку про недостовірність таких показів скаржника, розцінивши їх як спробу захисту скаржника щодо пред'явленого йому обвинувачення у вчиненні злочинів в сфері незаконного обігу наркотичних засобів.
При цьому слідчим Легеньковським А.О. належним чином не перевірено, та не спростовано покази адвоката ОСОБА_1 щодо його недопуску до підзахисного ОСОБА_2, та щодо оскарження ним незаконних дій співробітників ОСОБА_4 до прокуратури, начальника райвідділу та УМВС України в Полтавській області, в час коли відповідно до записів у журналі відвідувачів ОСОБА_2 повинен був знаходитись поза межами ОСОБА_4
Достовірність показів співробітників ОСОБА_4, та даних внесених ними до журналу відвідувачів слідчим належним чином не перевірено. Правдивість свідчень співробітників ОСОБА_4 ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, які здійснювали чергування в ніч з 21 на 22 січня 2011 року та вдень 22 січня 2011 року щодо обставин входу та виходу ОСОБА_2 до/з ОСОБА_4 на думку суду потребує додаткової перевірки. Так як почерк особи, що вносила записи до журналу реєстрації відвідувачів щодо ОСОБА_2 частково відмінний від записів зроблених черговими щодо інших відвідувачів, то не виключається, що частина записів робилась невстановленою особою за відсутності цих осіб. Не встановлено хто, та з якою метою 22 січня 2011 року о 01:03 год. з чергової частини (тел. 57-17-07) телефонував на мобільний адвоката ОСОБА_1 коли з його слів він знаходився біля ОСОБА_4, при тому, що особами, які перебували на чергуванні заперечується факт спілкування з адвокатом. Пояснення ОСОБА_15 на які посилається слідчий у постанові стосуються подій 29.01.2011 року, а не 22.01.2011 року. Виходячи з відомостей отриманих адвокатом ОСОБА_1 в ІТТ ПМУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_15 не міг зустрічатись з ОСОБА_2 29.01.2011 року в приміщенні ОСОБА_4, так як останній в цей час утримувався в ІТТ, тому достовірність його показів також потребує перевірки. Так само ОСОБА_2 з цих же підстав не міг бути присутнім в приміщенні ОСОБА_4 близько 22:00 22.01.2011 року коли робилась відмітка в журналі відвідувачів про відсутність у нього претензій до працівників міліції.
Наявні в матеріалах пояснення ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відмову ОСОБА_2 в наданні ним пояснень стосовно себе на підставі ст.63 Конституції України не підтверджуються документально так як в матеріалах відсутній відповідний процесуальний документ складений за участю ОСОБА_2, тому на думку суду факт такої відмови є сумнівним.
Відмовляючи в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_7 за ст. 382 КК України слідчий Легеньковський А.О. взагалі не витребував постанов суду про зупинення слідчих дій та не відібрав пояснень ОСОБА_7 щодо причин невиконання ним цих судових рішень.
За таких обставин прийняте старшим слідчим прокуратури Ленінського району м. Полтави ОСОБА_3 рішення суперечить вимогам ст. ст. 97, 99, 130 КПК України, перевірка заяв про злочини проведена поверхово, що дає підстави зробити висновок про передчасну відмову в порушені кримінальної справи.
Тому суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, постанова слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи від 30.06.2011 року -скасуванню.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 236-1, 236-2 КПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_2 -задовольнити.
Скасувати постанову від 30.06.2011 року старшого слідчого прокуратури Ленінського району м. Полтави молодшoго радника юстиції ОСОБА_3 про відмову в порушенні кримінальної справи щодо співробітників СБНОН ОСОБА_4 ПМУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та слідчого цього ж райвідділу міліції ОСОБА_7 за ознаками складу злочинів, передбачених ст.ст. 146, 364, 365, 371, 382 КК України.
Повернути матеріали перевірки по даному факту прокурору Ленінського району м. Полтави для проведення додаткової перевірки.
На постанову протягом 7 діб може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Полтавської області.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави
ОСОБА_16