73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
07 грудня 2011 р. Справа № 2-а-6713/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління у справах захисту прав споживачів у Херсонській області про скасування постанови про накладення стягнень та припису про тимчасове припинення реалізації продажу товарів,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просить скасувати припис від 11.10.2010 року та постанову № 458 від 12.11.2010 року про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", що були винесені управлінням у справах захисту прав споживачів у Херсонській області (далі - управління).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає оскаржуваний припис та постанову № 458 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" такими що були винесені відповідачем з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.
У судове засідання позивач не з'явилася, проте надала заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судове засідання не з'явилась, просила розглянути справу в порядку письмового провадження. До суду представник відповідача надала заперечення, згідно яких стверджує, що перевірка здійснювалась згідно вимог законодавства України про захист прав споживачів, а до позивача застосовувалися санкції відповідно до положень п.п.7, 8 ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів".
Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 11 жовтня 2010 року спеціалістами управління Покушаловою Т.А. та Паращук Н.А., на підставі направлення № 627 від 11.10.2010 року, наказу управління про проведення позапланових перевірок № 67 від 08.10.2010 року, Згоди Держспоживстандарту України на проведення позапланової перевірки від 30.09.2010 року № 02/18-9871-2010 проведено перевірку у магазині непродовольчих товарів „Секонд-Хенд" фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по АДРЕСА_1.
Під час перевірки було встановлено, що на фасаді приміщення було розміщено інформацію про режим роботи, але відсутня інформація про рекламно-відомчу належність та суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність. У „куточку споживача" відсутня інформація про адресу, номера телефону органу, що здійснює захист прав споживачів, чим порушено п. 10, 12 Порядку проведення торгівельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення.
Вибірковою перевіркою якості товарів, що реалізувались і знаходилися у торгівельному залі та відображені у таблиці № 000299(П 1-6) встановлено порушення пункту 17 Постанови Кабінету Міністрів від 15.06.2006 року № 833 „Про затвердження Порядку провадження торгівельної діяльності та правила торгівельного обслуговування населення" (далі - Порядок) та ст. 15 Закону України „Про захист прав споживачів" (далі - Закон), а саме: на товарах що реалізовувалися не була зазначена інформація про назву та адресу виробника, дату виготовлення, термін придатності та інше.
За результатами перевірки було складено акт № 000504, копію якого вручено представникові приватного підприємця - старшому продавцеві ОСОБА_4, про що свідчить її підпис.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено припис про усунення порушень прав споживачів, яким було зобов'язано ОСОБА_1 до 11.11.2010 року усунути порушення, зазначені у акті перевірки, надати інформацію про товари зазначені у таблицях № 000299 (п. 1-6), дозвіл на розміщення та експлуатацію об'єкта торгівлі. Інформацію про виконання припису надати до управління. Однак у вказаний термін письмова інформація про стан виконання припису від позивача не надійшла. У зв'язку з цим управлінням у справах захисту прав споживачів у Херсонській області прийнято постанову № 458 від 12.11.2010 р. про накладення стягнень передбачених ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів", в якій зазначено, що при проведенні перевірки встановлено факт порушення ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів", а саме: відсутня необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація про продукцію, зазначену у п.п.1-6 таблиці №000299.
Вказаною постановою до позивача застосовано штраф у розмірі 33 228,00 грн.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.5 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 № 1023-XII захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.
Згідно п.1 Положення про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики затвердженого Указом Президента України від 18.03.2003 р. №225/2003 (який діяв на час спірних правовідносин) Держспоживстандарт України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності.
Разом з тим, п.1.1 Положення про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 23.06.2009 р. №229, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 15.07.2009 р. №636/16652, територіальними органами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики є управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління), які підпорядковуються Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
Положеннями ст.26 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі мають право давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів.
Відповідно до п.1.3 Порядку проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності державними органами у сфері захисту прав споживачів, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.10.2006 р. №311, зареєстрованого в Мін'юсті України 21.11.2006 р., перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Органи у справах захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Позапланові перевірки суб'єктів господарювання проводяться посадовими особами з таких підстав: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу у справах захисту прав споживачів про здійснення перевірки на його бажання; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірки виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових перевірок органом у справах захисту прав споживачів; звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позапланова перевірка у цьому разі здійснюється за наявності згоди Держспоживстандарту України на її проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.
З матеріалів справи вбачається, що перевірка була здійснена на підставі звернення управління СБУ в Херсонській області від 22.09.2010 року про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Згода на проведення такої перевірки від Держспоживстандарту України отримана була.
Таким чином, відповідачем дотримано вимоги нормативних актів щодо організації проведення позапланової перевірки.
Положеннями ст.26 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що управління має право: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.
Як вбачається з акту перевірки від 11 жовтня 2010 р. №000504, відповідачем виявлено порушення п. 10, 12, 17 Порядку проведення торгівельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення та ст. 15 Закону, а саме: у „куточку споживача" була відсутня інформація про адресу, номера телефону органу, що здійснює захист прав споживачів та на товарах що реалізовувалися не була зазначена інформація про назву та адресу виробника, дату виготовлення, термін придатності та інше.
Статтею 4 Закону визначено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування, безпеку продукції, необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).
Відповідно до ст. 6 Закону продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
Згідно з вимогами ст.14 Закону споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров'я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну. Продукція, на яку актами законодавства або іншими нормативними документами встановлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки для життя, здоров'я споживачів, їх майна, навколишнього природного середовища і передбачено нанесення національного знака відповідності, повинна пройти встановлену процедуру оцінки відповідності. Виробник має право маркувати продукцію національним знаком відповідності за наявності декларації про відповідність та/або сертифіката відповідності, виданих згідно із законодавством. Реалізація продукції (у тому числі імпортних товарів) без маркування національним знаком відповідності та/або без сертифіката відповідності чи декларації про відповідність забороняється.
Стосовно продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію.
Інформація доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.
Продавець не звільняється від відповідальності у разі неодержання ним від виробника (імпортера) відповідної інформації про товар.
Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.
Аналогічні вимоги відносно інформації про продукцію передбачені також п. 16 Порядку.
Пунктом 10 Порядку передбачено, що суб'єкти господарювання повинні забезпечити наявність на видному та доступному місці куточка покупця, в якому розміщується інформація про найменування власника або уповноваженого ним органу, книга відгуків та пропозицій, адреси і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів.
Крім цього, факт відсутності вказаної інформації не заперечувався і представником позивача ОСОБА_4 у поясненнях до акту перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення.
Розрахунок розміру штрафу зроблено у відповідності до ч. 1 ст. 23 Закону.
Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону, відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію передбачена у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, з наданих позивачем документів, управлінням була розрахована сума штрафних санкцій, яка становить 33 228,00 грн.
З аналізу вищезазначених норм законодавства, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про накладення на позивача штрафу відповідає вимогам законодавства.
Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Василенко Г.Ю.