№ 2-а-14452/11
21 грудня 2011 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого -судді Профатило П.І.,
при секретарях -Денисенко О.Ю., Савчук Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської Ради про визнання рішення незаконним, -
28 липня 2011 року до Слов'янського міськрайонного суду із адміністративним позовом до ОСОБА_2 міської Ради, про визнання рішення незаконним, звернулася ОСОБА_1, яка в обґрунтування своїх вимог зазначила, що їй, на підставі рішення Слов'янського міського суду Донецької області від 15 листопада 2002 року належить 17/25 ідеальних часток житлового будинку під № 7 з відповідною часткою господарських та побутових будівель та споруд по вулиці Сергіївській міста Слов'янська Донецької області. Даним рішенням суду були визнані дійсними та за нею було визнано право власності на 17/25 ідеальних часток вищезазначеного житлового будинку, відповідно до раніше укладених біржових угод купівлі -продажу від 18.01.2001р., про купівлю 10/25 ідеальних часток, 22.01.2001р. про купівлю 4/25 ідеальних часток, та 26.06.2001р. про купівлю 3/25 ідеальних часток житлового будинку під № 7 по вулиці Сергіївській міста Слов'янська Донецької області.
Крім цього, згідно заочного рішення Слов'янського міськрайонного суду № 2-8456/10 від 18 жовтня 2010 року, що набуло законної чинності 29 жовтня 2010 року, вона є власницею 8/25 ідеальних часток житлового будинку під № 7 по вулиці Сергіївській міста Слов'янська.
Таким чином відповідно до рішення Слов'янського міського суду від 15 листопада 2002 року та заочного рішення Слов'янського міськрайонного суду від 18 жовтня 2010 року, вона є власницею всього житлового будинку під № 7 з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд по вулиці Сергіївській міста Слов'янська Донецької області.
Даний житловий будинок, відповідно до договорів купівлі -продажу від 18.01.2001 р. № 969 Н про купівлю 10/25 ідеальних часток, та договору купівлі - продажу від 22.01.2001 р. № 970 Н про купівлю 4/25 ідеальних часток, та згідно матеріалів інвентаризаційної справи, повинен був розташовуватися на неприватизованій земельній ділянці загальною площею 1804, 30 кв.м.
Оскільки в жовтні 2010 року вона стала власницею всього будинку під № 7 по вулиці Сергіївській, то звернулася до КП «БТІ»міста ОСОБА_2 з метою виготовлення технічного паспорту на житловий будинок, у зв'язку із чим здійснювала виклик техніка БТІ, який у тому числі, проводив і обмір фактичних розмірів земельної ділянки.
Отримавши у січні 2011 року технічний паспорт із планом земельної ділянки під № 7 по вулиці Сергіївській міста Слов'янська, нею було з'ясовано, що розмір земельної ділянки на якому знаходиться її житловий будинок під № 7 по вулиці Сергіївській міста Слов'янська, фактично складає 1539 кв.м, а ні 1804,30 кв.м, як було раніше зазначено у матеріалах інвентаризаційної справи та договорах купівлі - продажу. Тобто розмір земельної ділянки був меншим на 265, 3 кв.м.
Для з'ясування цього питання, на початку лютого 2011 року вона звернулася до ОСОБА_2 міської Ради, де їй стало відомо про рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської Ради народних депутатів № 58/12 від 23.02.1994 року про додатковий відвід земельної ділянки.
Згідно даного рішення, до виконкому міської Ради звернулася гр. ОСОБА_3, мешканка будинку № 5 по вулиці Сергіївській міста Слов'янська, із заявою про відвід їй додатково земельної ділянки площею 265 мІ, за рахунок земельної ділянки під № 7 по вулиці Сергіївській, яка на той час належала ніби то померлій ОСОБА_4, що після смерті лишила заповіт на гр. ОСОБА_3
На підставі цієї заяви громадянки ОСОБА_3, виконком міської Ради народних депутатів вирішив відвести громадянці ОСОБА_3, додатково, земельну ділянку площею 265 мІ за рахунок земельної ділянки по вулиці Сергіївській № 7, затвердивши її як норму по вулиці Сергіївській № 5.
Вважає дане рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської Ради народних депутатів № 58/12 від 23.02.1994 року про додатковий відвід земельної ділянки незаконним, та таким що підлягає скасуванню, оскільки виконком ОСОБА_2 міської Ради, приймаючи оскаржуване рішення про додатковий відвід земельної ділянки, площею 265 мІ за рахунок земельної ділянки № 7 по вулиці Сергіївській міста Слов'янська, загальна площа якої складала 1804,30 кв.м, фактично припинив користувачів даної земельної ділянки № 7 по вулиці Сергіївській міста Слов'янська, їх права користуватися землею площею 265 кв.м. Окрім цього вважає, що оскаржуване рішення № 58/12 від 23.02.1994 року, є ще незаконним, і з тих підстав, що в обґрунтування його прийняття йдеться посилання на заповіт, при тому що діючим на той час законодавством, було встановлено інший порядок спадкування із отриманням спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
В судове засідання позивачка не з'явилась, однак до суду надала заяву, в якій просила слухати справу у її відсутності за участю її представника ОСОБА_5, позовні вимоги задовольнити.
У судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_5, діючий на підставі ордеру адвокатського об'єднання виданого 26.08.2011 року та договору на представництво інтересів від 26.08.2011 року, підтримав заявлені вимоги, пославшись на обставини, викладені в адміністративному позові, та додав, що рішення виконкому є незаконним, оскільки при його прийнятті не було отримано згоду усіх землекористувачів земельної ділянки під № 7 по вулиці Сергіївській міста Слов'янська, на відвід за рахунок їх земельної ділянки 265 кв.м.
Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_6, діючий на підставі довіреності № 01.01.-12/1444 виданої 23.08.2011 року ОСОБА_2 міською Радою, позовні вимоги не визнав, зазначивши, що вважає оскаржуване рішення про відвід земельної ділянки законним, оскільки воно було прийняте при попередньому погодженні на це землекористувачів земельної ділянки під № 7 по вулиці Сергіївській міста Слов'янська та мається заповіт складений громадянкою ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_3.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він працює в КП БТІ м. Слов'янська та законодавством, яке діяло у 70 роках, право власності на землю не передбачалося, земля у мешканців будинку знаходилася у їх постійному користуванні. Оскільки земельна ділянка по вул. Сергіївській №5 в м. Слов'янську -є маломірною, то ОСОБА_8 звернувся з заявою до ОСОБА_2 міської ради про визнання права користування фактично зайнятою земельною ділянкою 287 кв.м. Сусідка ОСОБА_4 проти встановлення таких меж не заперечувала, тому рішенням ОСОБА_2 міської ради народних депутатів №612/2 від 7.12.1987 року було визнано право користування занятим земельним участком загальною вартістю 287 кв.м та зобов'язано КБ БТІ внести зміни в архівні матеріали. Після смерті ОСОБА_4, яка склала заповіт на ОСОБА_3, до виконкому звернулася громадянка ОСОБА_3, що мешкала по вул. Сергіївській №5, з заявою про відвід додаткової земельної ділянки площею 265 кв.м за рахунок земельної ділянки №7 по вул. Сергіївській. Рішенням ОСОБА_2 міської ради №58/12 від 23.02.1994 року, громадянці ОСОБА_3 була відведена додатково земельна ділянка площею 265 кв.м за рахунок земель по вул.. Сергіївській №7.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, свідка ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.17 ст. 19 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», що діяв на час виникнення спірних правовідносин, ради народних депутатів правомочні розглядати питання, віднесені законодавством до їх відання.
Виключно на пленарних засіданнях Ради народних депутатів вирішуються зокрема питання регулювання земельних відносин відповідно до законодавства.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 міської Ради народних депутатів № 58/12 від 23.02.1994 року, громадянці ОСОБА_3, що мешкала у будинку під № 5 по вулиці Сергіївській міста Слов'янська, була додатково відведена земельна ділянка площею 265 мІ за рахунок земельної ділянки під № 7 по вулиці Сергіївській міста Слов'янська (а.с 16).
Прийняттю даного рішення виконкому № 58/12 від 23.02.1994 року, передувала заява громадянки ОСОБА_3, подана нею на ім'я головного архітектора міста ОСОБА_2. Із даної заяви слідує, що громадянка ОСОБА_3 просить дозволити їй земельну ділянку за заповітом після смерті громадянки ОСОБА_4, що померла 04.12.1992 року. Також у заяві ОСОБА_3 просить узаконити за нею землю та надвірну будівлю (а.с.63).
Відповідно до ст. 17 Земельного Кодексу України в редакції 1990 року, надання земельних ділянок у володіння або користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі рішення відповідної Ради народних депутатів. У рішенні про надання земельних ділянок у володіння або користування зазначається мета, для якої вони відводяться.
Передача у власність громадян земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні інших громадян чи юридичних осіб, провадиться місцевими Радами народних депутатів після їх вилучення (викупу).
Виходячи з положень статті 31 Земельного Кодексу України 1990 року, вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання громадянам, підприємствам, установам і організаціям провадиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих Рад народних депутатів, а припинення права користування землею, відповідно до статті 27 Земельного Кодексу України, припиняється, у тому числі, у разі добровільної відмови від земельної ділянки.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з довідки КП БТІ міста ОСОБА_2 № 3850/0.904/СЛ від 09.11.2011 року (а.с. 42), власниками житлового будинку під № 7 по вулиці Сергіївській міста Слов'янська, розташованого на земельній ділянці ОСОБА_2 міської ради площею 1804,30 кв.м, станом на 23 лютого 1994 року, тобто за станом на час прийняття спірного рішення виконкому, були громадяни ОСОБА_9 -10/25 ідеальних часток житлового будинку, на підставі договору дарування від 02.06.1987 року, ОСОБА_10 -8/25 ідеальних часток, на підставі договору про уточнення ідеальних часток спільної власності на житловий будинок від 20.02.1978 року, ОСОБА_11 -4/25 ідеальні частки, на підставі договору про уточнення ідеальних часток спільної власності на житловий будинок від 20.02.1978 року, ОСОБА_12 -3/25 ідеальні частки, на підставі договору купівлі -продажу від 15.05.1978 року.
Представником відповідача, у обґрунтування своєї позиції, про невизнання позовних вимог, до матеріалів справи була долучена заява громадянки ОСОБА_12 подана 10.06.1993 року на ім'я головного архітектора міста ОСОБА_2 (а.с.60), у якій вона не заперечує виділити ОСОБА_3 земельну ділянку, за заповітом, що належала у минулому ОСОБА_4, а також заява громадянки ОСОБА_11 (а.с.61), про згоду останньої на те, щоб будинок та земельна ділянка, у порядку спадкування належала ОСОБА_3, заява громадянина ОСОБА_13 (а.с.62), якою він просить узаконити ОСОБА_3 земельну ділянку та будинок ОСОБА_4
При цьому, як встановлено під час розгляду справи, громадянка ОСОБА_4, за час життя не набула права власності на житловий будинок під № 7 по вулиці Сергіївській міста Слов'янська Донецької області, тому будь яка спадкова маса після її смерті відсутня.
Окрім цього, із чотирьох землекористувачів земельної ділянки під № 7 по вулиці Сергіївській міста Слов'янська, за станом на час прийняття виконкомом спірного рішення 23.02.1994 року, а це громадяни ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, добровільна відмова від земельної ділянки мається не від усіх землекористувачів, а лише від ОСОБА_11 та ОСОБА_12 При цьому у заявах даних громадян відсутні посилання на розмір земельної ділянки, від якої вони добровільно відмовляються.
Таким чином, виконавчий комітет ОСОБА_2 міської Ради не мав права приймати рішення про відвід громадянці ОСОБА_3 додатково земельної ділянки площею 265 кв.м за рахунок земельної ділянки по вулиці Сергіївській, № 7, оскільки воно суперечить чинно діючому на той час земельному законодавству, у зв'язку із чим є протиправним.
При цьому, суд не приймає до уваги заповіт громадянки ОСОБА_4, долучений до матеріалів справи представником відповідача (а.с.71) та складений на ім'я ОСОБА_3 08 квітня 1992 року, оскільки як було встановлено у судовому засіданні, будь яка спадкова маса після смерті громадянки ОСОБА_4, була відсутня, та діючим законодавством передбачений інший порядок прийняття спадщини із зверненням до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, та отриманням свідоцтва про право на спадщину.
На час розгляду даної справи, відповідно до ч.4 статті 25 Цивільного Кодексу України, цивільна правоздатність громадянки ОСОБА_4 припинилася, у зв'язку із її смертю, що настала 03 грудня 1992 року (а.с. 72,73).
Інтереси позивача ОСОБА_1, як землекористувача земельної ділянки під № 7 по вулиці Сергіївській міста Слов'янська Донецької області, порушені рішенням виконкому ОСОБА_2 міської ради № 58/12 від 23.02.1994 року.
Про порушення свого права позивач дізнався у лютому 2011 року, тому строк звернення до суду за захистом порушеного права, передбачений ст. 99 Кодексу Адміністративного судочинства України, позивачем не пропущено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 17,71,99, 158-163 КАС України, ст.ст. 17,27,31 Земельного Кодексу в редакції 1990 року, п.17 ст.19 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 -задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської Ради народних депутатів № 58/12 від 23.02.1994 року про відвід земельної ділянки площею 265 кв.м за рахунок земельної ділянки №7 по вулиці Сергіївській міста Слов'янська Донецькрї області.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання постанови.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області ОСОБА_14