Справа № 2-3135-11
Іменем України
23 листопада 2011 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі
головуючий суддя Мінаєв І.М.
при секретарі судового засідання Копійко Г.С., Фіщенко Д.В.
за участю представників позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2
позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання №2 Слов'янського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 міської ради, за участю третіх осіб -інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Донецькій області, ОСОБА_6, про визнання права власності, за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 міської ради про визнання права власності, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 міської ради, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області, про визнання права власності,
У вересні 2011р. до суду з позовом до виконкому ОСОБА_5 міської ради звернувся ОСОБА_4, посилаючись на те, що 31.08.2010р. помер його батько ОСОБА_7.
Рішенням виконкому ОСОБА_5 міської ради від 14.04.1993р. батьку ОСОБА_7 було виділено земельну ділянку для будівництва індивідуального жилого будинку по вул..Рязанська,65 в м.Слов'янську, площею 600 кв.м, проект та план забудови був узгоджений з усіма контролюючими організаціями, будівництво жилого будинку проводилося з дотриманням будівельних норм та правил ОСОБА_7 за його власний рахунок.
Оформити правовстановлюючі документи на будинок батько при житті не встиг.
Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_7 є позивач, який в установлений законом строк звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через те, що відсутні правовстановлюючі документи на жилий будинок.
Вважає, що спадкодавець ОСОБА_7 на підставі ст..328 ЦК України набув право власності на зазначене майно, а тому прохав визнати за ОСОБА_4 право власності на жилий будинок №65, загальною площею 88,5 кв.м, з побутовими будівлями і спорудами, розташований на земельній ділянці площею 600 кв.м по вул..Рязанській в м.Слов'янську Донецької області, як на майно, отримане в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7, померлого 31.08.2010р.
Ухвалою суду від 17.10.2011р. замінено відповідача виконавчий комітет ОСОБА_5 міської ради на належного відповідача ОСОБА_5 міську раду.
У жовтні 2011р. до суду звернулася ОСОБА_6 з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 міської ради, посилаючись на те, що вона є спадкоємцем першої черги за законом після смерті свого сина ОСОБА_7. Померлому сину при житті 14.04.1993р. було відведено земельну ділянку площею 600 кв.м по вул..Рязанській,65 в м.Слов'янську для будівництва жилого будинку. Нею та сином ОСОБА_7 за власні кошти та спільною працею був збудований жилий будинок по вул..Рязанській,65 в м.Слов'янську, будівництво будинку було закінчено до серпня 2010р., але до теперішнього часу будинок не зданий до експлуатації, на будинок відсутні правовстановлюючі документи. Оскільки вона приймала участь у будівництві жилого будинку, то її має належати 1\2 частка цього будинку.
31.08.2010р. її син ОСОБА_7 помер і після його смерті залишилася спадкова маса, яка складається з 1\2 частки жилого будинку по вул..Рязанській в м.Слов'янську. Спадкоємцями є вона та відповідач ОСОБА_4 -син спадкодавця. Після смерті спадкодавця вона подала до нотаріуса заяву про відмову від спадщини, але ця заява була подана нею помилково. Фактично вона прийняла спадщину, оскільки на час смерті ОСОБА_7 проживала з ним разом постійно в будинку №12 по вул..Тамбовській в м.Слов'янську, здійснювала догляд та придбання необхідних ліків сину, за свої кошти вона організувала похорони та помини, вступила в управління та користування спадковим майном.
Просить суд :
- визнати за ОСОБА_6 право власності на 1\2 частку жилого будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами по вул..Рязанській,65 в м.Слов'янську, а також право власності в порядку спадкування за законом на 1\4 частку даного домоволодіння вартістю 61175 грн.;
- призвести поділ жилого будинку з господарчо-побутовими будівлями і спорудами №65 по вул..Рязанській в м.Слов'янську, виділити її в натурі 3\4 частки за наявності технічної можливості, а при її відсутності визначити порядок користування ним відповідно до розміру часток;
- визначити порядок користування земельною ділянкою №65 по вул..Рязанській в м.Слов'янську відповідно до розміру часток в спірному домоволодінні.
Ухвалою суду від 23.11.2011р. позовні вимоги ОСОБА_6 в частині поділу будинку,
виділення частки будинку в натурі, визначення порядку користування земельною ділянкою залишені без розгляду.
У листопаді 2011р. до суду звернулася ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 міської ради, інспекції ДАБК в Донецькій області, посилаючись на те, що з 15.02.1992р. по 23.06.1999р. вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7. Рішенням виконкому міської ради від 14.03.1993р. померлому колишньому чоловіку було виділено земельну ділянку площею 600 кв.м по вул..Рязанська,65 в м.Слов'янську, вона була співзабудовником.
31.08.2010р. ОСОБА_7 помер, але при житті з 1993р. по 1997р. будинок по вул..Рязанська,65 м.Слов'янська був збудований за спільні кошти її та померлого чоловіка, при житті чоловік право власності на будинок не оформив та не зареєстрував. Вона до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не зверталася, оскільки при житті чоловіка була домовленість про те. Що спірний будинок залишиться їх сину ОСОБА_4 Вважає, що її на підставі ст..60 СК України належить 1\2 частка спірного жилого будинку по вул..Рязанській,65 в м.Слов'янську.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав уточнені позовні вимоги, навів доводи, тотожні з доводами, викладеними у позовній заяві. Заперечував проти задоволення позову ОСОБА_6, позов ОСОБА_3 прохав вирішити на розсуд суду. Додатково пояснив, що будинок був збудований його померлим батьком та матір'ю у строк до 1997р. Після смерті батька похоронами займалася бабуся ОСОБА_6, ОСОБА_4 допомагав морально, оскільки на той час не мав доходів, був студентом.
Представник позивача та третьої особи та позивача ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_2 прохав позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнити, навів доводи, тотожні з викладеними у позовній заяві, в задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_3 прохав відмовити. Додатково пояснив, що будинок був збудований у 2007р. ОСОБА_6 матеріально приймала участь у будівництві будинку, купувала матеріали. У нотаріальній конторі її вели в оману та вона помилково подала заяву про відмову від спадщини.
Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала, прохала задовольнити позов ОСОБА_4, у позові ОСОБА_6 відмовити. Пояснила додатково, що з 1993р. по 1996р. будувався будинок, його будівництво не завершено і на теперішній час, не виконані внутрішні роботи, будинок до експлуатації не зданий. ОСОБА_6 не приймала участі у будівництві будинку, вона лише доглядала за дітьми, а безпосередньо будували будинок вона та її колишній померлий чоловік.
Відповідач ОСОБА_5 міська рада була повідомлена про час та місце розгляду справи, подала заяву про розгляд за відсутності свого представника, в якій прохала винести рішення на розсуд суду.
Представник відповідача та третьої особи -Державної інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області був сповіщений належним чином про час та місце розгляду справи, до суду не з'явився та суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності, що відповідає вимогам ст.169 ЦПК України.
Вислухавши сторони, представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позови не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до ст..3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Стаття 10 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Суд на підставі ст.ст.10,11,27,60 ЦПК України розглядає справу у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами. Особа, яка бере участь у справі, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виник спір.
Відповідно до рішення ОСОБА_5 міської ради №7.4-х11-21 від 14.04.1993р., ОСОБА_7 відведено земельну ділянку для будівництва жилого будинку площею 600 кв.м по вул..Рязанській в м.Слов'янську (а.с.12).
ОСОБА_7 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 15.02.1992р. по 23.06.1999р.(а.с.59,84).
На зазначеній земельній ділянці ОСОБА_7 при житті був самовільно без затвердженої проектної документації збудований жилий будинок з господарчими та побутовими будівлями і спорудами, будинок при житті ОСОБА_7 в установленому законом порядку прийнятий до експлуатації не був, право власності не оформлено (а.с.13-19).
31.08.2010р. помер ОСОБА_7, що підтверджено свідоцтвом про смерть ОСОБА_8 1-НО №487661, виданим 02.09.2010р. відділом РАЦС по м.Слов'янську Слов'янського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області (а.с.10).
Після смерті ОСОБА_7 до державного нотаріуса Першої ОСОБА_5 ДНК звернувся син померлого -позивач ОСОБА_4, який є спадкоємцем першої черги, а також мати ОСОБА_7 -ОСОБА_6 з заявою про відмову від прийняття спадщини на користь сина померлого ОСОБА_4 (а.с.9-11,37-39).
Постановою державного нотаріуса ОСОБА_9 від 26.09.2011р. ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину по закону на житловий будинок було відмовлено з тих підстав, що право власності на будинок за спадкодавцем не зареєстровано (а.с.8).
Згідно акту №175 от 14.11.2011р., ОСОБА_6 ніколи не проживала у ІНФОРМАЦІЯ_1 та не приймала участі у його будівництві (а.с.80).
З пояснень свідка ОСОБА_10 вбачається. Що вона проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, знає родину ОСОБА_6. ОСОБА_7 отримав у 1992р. земельну ділянку по вуд.Рязанська,65 м.Слов'янська, на якій батьки ОСОБА_7 збудували за власні кошти та власною працею жилий будинок. ОСОБА_3 участі у будівництві будинку не приймала, хоча в цей час перебувала з ОСОБА_7 у шлюбі.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що родину ОСОБА_7 знає з 1970х років. Йому відомо, що на земельній ділянці по вул..Рязанська,65 м.Слов'янська будинок будували ОСОБА_7 з дружиною ОСОБА_3 за свої власні кошти. Мати померлого ОСОБА_7 інколи приходила до будинку, але за станом здоров'я вона не могла допомагати у будівництві. Будинок був збудований до 1996р., потім ОСОБА_7 та ОСОБА_3 в ньому стали проживати до 1999р. до розлучення. Останні роки ОСОБА_7 жив разом з матір'ю на вул..Тамбовська,12, там і помер від пияцтва. Будинок був придатний для проживання, але в ньому не були виконані усі внутрішні роботи. До експлуатації будинок зданий не був.
Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, знає родину ОСОБА_7. На початку 1990х років ОСОБА_7 отримав земельну ділянку по вул..Рязанська,65 та разом з дружиною ОСОБА_3 збудував до 1996р. будинок, в якому стали проживати. Мати померлого ОСОБА_6 участі у будівництві будинку не приймала. Але займалася городом. Будинок до експлуатації зданий не був.
Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він є двоюрідним братом померлого ОСОБА_7 Йому відомо, що у 1992р. батько ОСОБА_7 -ОСОБА_14 отримав земельну ділянку по вул..Рязанська,65 м.Слов'янська, на нього був оформлений будинок. Сам будинок будували батьки померлого ОСОБА_7, його дружина ОСОБА_3 участі у будівництві не приймала, він її бачив лише коли вони стали в будинку проживати.
Відповідно до ч.3,4 ст.105 ЦК України 1963р. громадянин, який збудував господарські та побутові будівлі і споруди без встановленого дозволу або без належно затвердженого проекту, або з суттєвим відступом від проекту, чи з грубим порушенням основних будівельних норм та правил, не вправі розпоряджатися ними та зносяться громадянином за рішенням виконавчого комітету, отримані під час зносу споруд будівельні матеріали залишаються у власності громадянина.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів.
На підставі ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Частиною 1 ст.182 ЦК України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ст..1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в момент його смерті.
Як вбачається з матеріалів справи, збудований житловий будинок з господарчими та побутовими будівлями і спорудами по вул..Рязанській,65 в м.Слов'янську до експлуатації прийнятий не був, за життя спадкодавець ОСОБА_7 не отримав акту прийому в експлуатацію, не зареєстрував право власності на вищевказане нерухоме майно і помер, тому до складу спадщини після смерті ОСОБА_7 зазначений будинок з будівлями та спорудами не ввійшов, а також не є спільною сумісною власністю подружжя, в зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про визнання права власності на цей будинок задоволенню не підлягають.
З цих підстав і не мають правового значення в даному випадку пояснення свідків, надані сторонами письмові докази щодо придбання будівельних матеріалів та акти про придбання цих матеріалів, догляд за померлим ОСОБА_7
Відповідно до ч.1,2,3 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Рішення про прийняття будинку в експлуатацію та акт технічної комісії, на підставі яких здійснюється реєстрація будинку та видача забудовнику технічного паспорту для подальшого оформлення права приватної власності, спадкодавцем не отримано при житті.
Відповідно до п.5 ч.4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію виключно до компетенції Інспекції віднесено видача та реєстрація у встановленому порядку дозволу на виконання робіт з нового будівництва, реконструкції, впорядкування об'єктів містобудування.
Враховуючи, що загальною процедурою вирішення справ про самочинне будівництво є адміністративна процедура, а компетентними органами для її здійснення є органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, чинним законодавством України передбачений певний порядок будівництва, суд не вправі вирішувати питання, які належать до виключної компетенції органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, спадкодавцем не дотриманий порядок відповідних етапів будівництва, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Оскільки спадкодавець, з вищенаведених підстав, не мав права розпоряджатися самочинно побудованим будинком, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті; спадкодавець не набуває права власності на самочинно збудоване нерухоме майно і права на таке нерухоме майно не входять до складу спадщини. Технічний паспорт, виготовлений КП БТІ м.Слов'янська на ім'я спадкодавця -не є правовстановлюючим документом.
Позивачі не мають будь-яких документів, які б підтверджували право власності спадкодавця на час його смерті на капітальну будівлю -житловий будинок з господарчими та побутовими будівлями і спорудами, розташовану в м.Слов'янську по вул.Рязанській,65 і тому підстави для задоволення позову відсутні і підстав для визнання за позивачами права власності у суду немає.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи слід покласти на позивачів, оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають. Витрати по сплаті судового збору за позовом ОСОБА_6 слід віднести на рахунок держави, оскільки ОСОБА_6 є інвалідом 2 групи та від сплати судового збору звільнена за законом. Витрати позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 слід віднести на їх рахунок, оскільки позови задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10,11,60,62,63,64,209,212-215,225-226 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 міської ради, за участю третіх осіб -інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Донецькій області, ОСОБА_6, про визнання права власності, - відмовити.
Судові витрати позивача ОСОБА_4 по сплаті судового збору 1224 грн. та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи покласти на позивача ОСОБА_4
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 міської ради про визнання права власності,-відмовити.
Судові витрати позивача ОСОБА_6. по сплаті 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи покласти на позивача ОСОБА_6
Витрати по сплаті судового збору за позовом ОСОБА_6 віднести на рахунок держави.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 міської ради, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області, про визнання права власності, - відмовити.
Витрати ОСОБА_3 по сплаті судового збору 188,20 грн. покласти на ОСОБА_3
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня отримання копії рішення.
Суддя І.М. Мінаєв