Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 2-а-1998/11
18.07.2011м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі :
головуючого судді - Крючко Н.І.
при секретарі - Артюховій Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ ГУ МВС України в Харківської області ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ленінський відділ державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про визнання дії інспектора батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ ГУ МВС України в Харківської області ОСОБА_2 стосовно притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 незаконними та скасування постанови серії АХ № 263602 від 13.03.2011 року ,-
У травні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ ГУ МВС України в Харківської області ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ленінський відділ державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про визнання дії інспектора батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ ГУ МВС України в Харківської області ОСОБА_2 стосовно притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 незаконними та скасування постанови серії АХ № 263602 від 13.03.2011 року. На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 13 березня 2011 року, він рухаючись на власному автомобілі НОМЕР_1 в місті Харкові по вулиці академіка Павлова, був зупинений інспектором батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Харкова та ATI ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_2 Інспектор не привітався, відрекомендувався нечітко та нерозбірливо, без дотримання необхідних формальностей, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 5 Закону України «Про міліцію» та пункту 15.5 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо патрульної служби Державтоінспекції МВС. Причиною зупинки, зі слів інспектора, було начеб-то порушення ним пункту 18.1 ПДР, а саме проїзд нерегульованого пішохідного переходу і при цьому не надання дороги пішоходам, які на ньому знаходилися. На його пояснення та зауваження проте, що жодних пішоходів на пішохідному переході не було і жодного порушення він не вчинив, інспектор не звернув жодної уваги. Оскільки він є юридично необізнаною особою в даному питанні, поставив свої підписи в тих місцях, де йому зазначив інспектор, але копії протоколу та постанови він не отримав, хоча і поставив відповідний підпис про це. Під час винесення постанови інспектором не було дотримало вимоги ст. 7, 9. 23, 33, 245, 247, 280 КупАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є скоєння адміністративного правопорушення, а підставою для закриття провадження є відсутність події і складу адміністративного правопорушення. При розгляді інспектором даної адміністративної справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки правопорушення, за яке законом встановлено адміністративну відповідальність.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1, позовні вимоги підтримав в повному об'ємі.
Відповідач інспектор батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ ГУ МВС України в Харківської області ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, не попередивши суд про причини своєї неявки, хоча про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Ленінського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції в судове засідання не з'явився, але від нього надійшла заява, в якій він просить розглядати справу у його відсутність.
Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
У відповідності до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При цьому суд повинен трактувати усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень на користь особи-позивача. Для позивача достатньо вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для цього недоступні. У свою чергу відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов'язку адміністративний суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, на які вказував позивач. Єдиною умовою для цього є повідомлення позивачем мінімально достатньої інформації про такі рішення чи дії (Постанова Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2006 р. у справі № К-7375/06// Єдиний державний реєстр судових рішень № - 263872).
Суд вислухавши пояснення позивача, дослідивши докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно постанови в справі про адміністративне правопорушення АХ № 263602, ОСОБА_1 13 березня 2011 року керував автомобілем НОМЕР_2 по вул. Ак. Павлова, не пропустив пішоходів, що переходили проїзну частину на пішохідному переході, чим порушив п. 18.1 ПДР. Відповідно до зазначеної постанови його було визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 грн.
В своїх поясненнях позивач зазначив, що протокол та постанова в справі про адміністративне правопорушення, постановлені з грубим порушенням норм права. Причиною зупинки, зі слів інспектора, було начеб-то порушення ним пункту 18.1 ПДР, а саме: проїзд нерегульованого пішохідного переходу і при цьому не надання дороги пішоходам, які на ньому знаходилися. На його пояснення та зауваження про те, що жодних пішоходів на пішохідному переході не було і жодного порушення він не вчинив, інспектор не звернув жодної уваги. Оскільки він є юридично необізнаною особою в даному питанні, поставив свої підписи в тих місцях, де йому зазначив інспектор, але копії протоколу та постанови він не отримав, хоча і поставив відповідний підпис про це. Під час винесення постанови інспектором не було дотримало вимоги ст. 7, 9. 23, 33, 245, 247, 280 КупАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є скоєння адміністративного правопорушення, а підставою для закриття провадження є відсутність події і складу адміністративного правопорушення. При розгляді інспектором даної адміністративної справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки правопорушення, за яке законом встановлено адміністративну відповідальність.
Суд приймає до уваги доводи позивача з вказаних приводів, оскільки, будь-яких інших об'єктивних даних, щодо фіксування даного правопорушення за допомогою спеціальних технічних засобів в автоматичному режимі, вищевказана постанова у справі про адміністративне правопорушення не містить.
Відповідно до ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність події і складу правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КпАП України, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, що в свою чергу свідчить про відсутність у інспектор батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ ГУ МВС України в Харківської області ОСОБА_2 правових підстав для винесення постанови серії АХ № 263602 від 13 березня 2011 року про адміністративне правопорушення відносно останнього та їх незаконність.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 кодексу України про адміністративні правопорушення постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що постанова серії АХ № 263602 від 13 березня 2011 року про адміністративне правопорушення є незаконною і підлягає скасуванню, а дії інспектора батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ ГУ МВС України в Харківської області ОСОБА_2 є незаконними.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст.287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 14, 18, 122, 128, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У травні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ ГУ МВС України в Харківської області ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ленінський відділ державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про визнання дії інспектора батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ ГУ МВС України в Харківської області ОСОБА_2 стосовно притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 незаконними та скасування постанови серії АХ № 263602 від 13.03.2011 року. На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 13 березня 2011 року, він рухаючись на власному автомобілі НОМЕР_1 в місті Харкові по вулиці академіка Павлова, був зупинений інспектором батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Харкова та ATI ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_2 Інспектор не привітався, відрекомендувався нечітко та нерозбірливо, без дотримання необхідних формальностей, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 5 Закону України «Про міліцію» та пункту 15.5 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо патрульної служби Державтоінспекції МВС. Причиною зупинки, зі слів інспектора, було начеб-то порушення ним пункту 18.1 ПДР, а саме проїзд нерегульованого пішохідного переходу і при цьому не надання дороги пішоходам, які на ньому знаходилися. На його пояснення та зауваження проте, що жодних пішоходів на пішохідному переході не було і жодного порушення він не вчинив, інспектор не звернув жодної уваги. Оскільки він є юридично необізнаною особою в даному питанні, поставив свої підписи в тих місцях, де йому зазначив інспектор, але копії протоколу та постанови він не отримав, хоча і поставив відповідний підпис про це. Під час винесення постанови інспектором не було дотримало вимоги ст. 7, 9. 23, 33, 245, 247, 280 КупАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є скоєння адміністративного правопорушення, а підставою для закриття провадження є відсутність події і складу адміністративного правопорушення. При розгляді інспектором даної адміністративної справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки правопорушення, за яке законом встановлено адміністративну відповідальність.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1, позовні вимоги підтримав в повному об'ємі.
Відповідач інспектор батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ ГУ МВС України в Харківської області ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, не попередивши суд про причини своєї неявки, хоча про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Ленінського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції в судове засідання не з'явився, але від нього надійшла заява, в якій він просить розглядати справу у його відсутність.
Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
У відповідності до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При цьому суд повинен трактувати усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень на користь особи-позивача. Для позивача достатньо вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для цього недоступні. У свою чергу відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов'язку адміністративний суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, на які вказував позивач. Єдиною умовою для цього є повідомлення позивачем мінімально достатньої інформації про такі рішення чи дії (Постанова Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2006 р. у справі № К-7375/06// Єдиний державний реєстр судових рішень № - 263872).
Суд вислухавши пояснення позивача, дослідивши докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно постанови в справі про адміністративне правопорушення АХ № 263602, ОСОБА_1 13 березня 2011 року керував автомобілем НОМЕР_2 по вул. Ак. Павлова, не пропустив пішоходів, що переходили проїзну частину на пішохідному переході, чим порушив п. 18.1 ПДР. Відповідно до зазначеної постанови його було визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 грн.
В своїх поясненнях позивач зазначив, що протокол та постанова в справі про адміністративне правопорушення, постановлені з грубим порушенням норм права. Причиною зупинки, зі слів інспектора, було начеб-то порушення ним пункту 18.1 ПДР, а саме: проїзд нерегульованого пішохідного переходу і при цьому не надання дороги пішоходам, які на ньому знаходилися. На його пояснення та зауваження про те, що жодних пішоходів на пішохідному переході не було і жодного порушення він не вчинив, інспектор не звернув жодної уваги. Оскільки він є юридично необізнаною особою в даному питанні, поставив свої підписи в тих місцях, де йому зазначив інспектор, але копії протоколу та постанови він не отримав, хоча і поставив відповідний підпис про це. Під час винесення постанови інспектором не було дотримало вимоги ст. 7, 9. 23, 33, 245, 247, 280 КупАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є скоєння адміністративного правопорушення, а підставою для закриття провадження є відсутність події і складу адміністративного правопорушення. При розгляді інспектором даної адміністративної справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки правопорушення, за яке законом встановлено адміністративну відповідальність.
Суд приймає до уваги доводи позивача з вказаних приводів, оскільки, будь-яких інших об'єктивних даних, щодо фіксування даного правопорушення за допомогою спеціальних технічних засобів в автоматичному режимі, вищевказана постанова у справі про адміністративне правопорушення не містить.
Відповідно до ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність події і складу правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КпАП України, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, що в свою чергу свідчить про відсутність у інспектор батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ ГУ МВС України в Харківської області ОСОБА_2 правових підстав для винесення постанови серії АХ № 263602 від 13 березня 2011 року про адміністративне правопорушення відносно останнього та їх незаконність.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 кодексу України про адміністративні правопорушення постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що постанова серії АХ № 263602 від 13 березня 2011 року про адміністративне правопорушення є незаконною і підлягає скасуванню, а дії інспектора батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ ГУ МВС України в Харківської області ОСОБА_2 є незаконними.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст.287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 14, 18, 122, 128, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ ГУ МВС України в Харківської області ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ленінський відділ державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про визнання дії інспектора батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ ГУ МВС України в Харківської області ОСОБА_2 стосовно притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 незаконними та скасування постанови серії АХ № 263602 від 13.03.2011 року - задовольнити.
Визнати дії інспектора батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ ГУ МВС України в Харківської області ОСОБА_2, щодо притягнення ОСОБА_1 - незаконними.
Постанову про адміністративне правопорушення серії АХ № 263602 від 13 березня 2011 року складену інспектором батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ ГУ МВС України в Харківської області ОСОБА_2 - скасувати.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_3