73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
20 жовтня 2011 р. Справа № 2-а-4752/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі Херсонської області до Відділу державної виконавчої служби Каланчацького районного управління юстиції Херсонської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі Херсонської області (далі - позивач, УПФУ в Каланчацькому районі) звернулося з позовом до відділу державної виконавчої служби Каланчацького районного управління юстиції Херсонської області (далі - відповідач, ВДВС Каланчацького РУЮ), в якому просить визнати бездіяльність протиправною та зобов'язати вчинити певні дії.
Свої вимоги мотивує тим, що під час ознайомлення 08.09.2011 р. з матеріалами виконавчого провадження № 23253104 виявлено порушення державним виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, на підставі вимоги про сплату боргу № Ф-138 від 12.11.2010 р. на суму 866,46 грн. 14.12.2010 р. державним виконавцем відкрито виконавче провадження на надано боржнику строк для добровільного виконання до 21.12.2010 р. Однак станом на вересень 2011 року боржником сума заборгованості не сплачена. Вказує на бездіяльність державного виконавця, яким не було здійснено перевірку майнового стану боржника за фактичним місцем проживання, порушено строки здійснення виконавчого провадження, які перевищують шестимісячний строк проведення виконавчих дій, також державним виконавцем не було винесено постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Представник відповідача надав до суду заперечення на позовну заяву, в яких просить відмовити в задоволенні позову, оскільки державним виконавцем не порушено жодної з норм Закону України "Про виконавче провадження". Державним виконавцем були направлені запити про наявність зареєстрованого за боржником майна та відкритих рахунків. 01.09.2011 року ним було винесено постанову про приєднання виконавчого документу до зведеного виконавчого провадження про стягнення із ПП ОСОБА_1 недоїмки із страхових внесків на користь УПФУ, також 13.09.2011 р. здійснено вихід за місцем проживання боржника де боржнику залишено виклик на 19.09.2011 р. до ВДВС Каланчацького РУЮ. Проте, станом на 19.09.2011 року боржник до ВДВС не з'явився.
Від представників позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що на підставі заяви управління Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі Херсонської області про примусове виконання вимоги про сплату боргу від 12.11.2010 р. № Ф-138 про стягнення з ПП ОСОБА_1 боргу у сумі 866,46 грн., державним виконавцем 14.12.2010 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику строк для добровільного виконання до 21.12.2010 р.
У зв'язку з тим, що боржником у встановлений строк виконавчий документ не виконано, 21.12.2010 р. державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 86,65 грн.
04.02.2011 р. державним виконавцем направлено запити до Каланчацького БТІ, МВ РЕР смт. Каланчак при ВДАІ УМВС України Херсонської області, Держтехнагляду по Каланчацькому району, відділу Держкомзему Каланчацького району та до банківських установ.
01.09.2011 року державним виконавцем було винесено постанову про приєднання виконавчого документу до зведеного виконавчого провадження про стягнення із ПП ОСОБА_1 недоїмки із страхових внесків на користь Управління Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі .
13.09.2011 р. державним виконавцем здійснено вихід за місцем проживання боржника з метою перевірки майнового стану та складено акт про неможливість перевірити майновий стан боржника у зв'язку з відсутністю боржника та членів її родини вдома. Боржнику залишено виклик на 19.09.2011 року до відділу ДВС Каланчацького РУЮ.
19.09.2011 року боржник до ВДВС не з'явився.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Положеннями ст.2 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі - державні виконавці).
Згідно ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу.
Статтею 5 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Відповідно до ст.24 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Згідно з вимогами ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 401 цього Закону.
Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.
Як вбачається з матеріалів справи виконавче провадження по виконанню вимоги управління Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі Херсонській області № Ф-138 від 12.11.2010 р. було відкрито 14.12.2010 р. Боржником у встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання - до 21.12.2010 р., виконавчий документ не виконано.
04.02.2011 р. державним виконавцем з метою встановлення майна боржника та відкритих рахунків зроблено запити до Каланчацького БТІ, МВ РЕР смт. Каланчак при ВДАІ УМВС України Херсонської області, Держтехнагляду по Каланчацькому району, відділу Держкомзему Каланчацького району та до банківських установ, на які отримано відповіді 28.02.2011 р., 22.02.2011 р., 28.02.2011 р., 02.03.2011 р., 25.02.2011 р., 16.02.2011 р. про відсутність майна та відкритих рахунків.
Після отриманих відповідей державним виконавцем протягом 6 місяців не вчинялося будь-яких заходів примусового виконання рішення, визначених ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин), згідно якої заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на майно боржника; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Лише 13.09.2011 р., тобто, більш, ніж через 6 місяців після отримання відповідей, державним виконавцем здійснено вихід за місце проживання боржника та складено акт про неможливість перевірити майновий стан боржника у зв'язку з відсутністю його та членів родини за місце проживання.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про бездіяльність державного виконавця щодо не вжиття заходів примусового виконання вимоги управління Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі № Ф-138 від 12.11.2010 р., оскільки державним виконавцем порушено як строки здійснення виконавчих дій, визначені ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин), так і не вжито заходи примусового виконання вимоги, які передбачені ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин).
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання державного виконавця усунути порушення, то вони не підлягають задоволенню, оскільки порушення строків проведення виконавчих дій та бездіяльність державного виконавця щодо не вжиття заходів примусового виконання вимоги про сплату боргу вже допущено державним виконавцем і їх усунути вже неможливо, так як це є фактом, що вже має місце.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги стосовно визнання неправомірними рішень та дій державного виконавця, оскільки позивачем не зазначено, які саме рішення чи дії ним оскаржуються. Зі змісту позовних вимог слідує, що предметом позову є саме бездіяльність державного виконавця щодо не вжиття заходів примусового виконання вимоги управління Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 122, 158-163, 167, 181 КАС України, суд -
постановив:
Позов управління Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Каланчацького районного управління юстиції Херсонської області щодо не вжиття заходів примусового виконання вимоги управління Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі № Ф-138 від 12.11.2010 р.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Василенко Г.Ю.
кат. 11.5