73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
08 вересня 2011 р. Справа № 2-а-4333/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації до Головного управління юстиції у Херсонській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу,
встановив:
Управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації (далі - позивач, Управління) звернулось до суду із адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Херсонській області (далі - відповідач, ГУЮ) про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ Косенка С.В.; скасування постанови старшого державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ Косенка С.В. від 27 липня 2011 року про накладення штрафу у розмірі 680,00грн.
Вимоги обгрунтовані тим, що Постановою від 27.07.2011 р. старшого державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ Косенка С.В. накладено штраф у розмірі 680,00 грн. за невиконання рішення Білозерського районного суду Херсонської області щодо проведення нарахування та доплати щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_2
Вважає, що Управління не є суб'єктом господарювання, а фінансується виключно з державного бюджету. Щорічна допомога на оздоровлення, постраждалим від наслідків аварії на ЧАЄС фінансується та виплачується з Державного бюджету через Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. Згідно статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період починається 01 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Виплати допомоги за минулі роки на підставі судових рішень не передбачені в державному бюджеті на поточний рік. У разі примусового виконання постанови ВДВС в районі можуть мати непередбачувані наслідки, неприборкані емоції, гнів та соціальна напруга окремих категорій населення, так як примусове виконання зазначеного рішення можливе тільки за рахунок поточних виплат, визначених державним бюджетом на поточний рік. Виконання рішення можливе тільки, передбачивши їх у державному бюджеті на зазначені виплати минулих років.
Позивач до суду надав листа про розгляд справи без участі представника Управління, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача до суду надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судом встановлено, що на виконанні у підрозділі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області знаходилося виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2-А-736/10, виданого Білозерським районним судом Херсонської області 03.03.2011 року про зобов"язання УПСЗН Білозерської райдержадміністрації Херсонської області провести ОСОБА_2 нарахування та виплату недоотриманих сум на оздоровлення за 2007-2009 роки відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з чотирьох мінімальних заробітних плат на час їх виплат за відповідний період з урахуванням проведених виплат рахунок коштів Державного бюджету України.
Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов"язковими до виконання на всій території України.
Частина 2 статті 19 Конституції України зазначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження".
На підставі викладеного, питання примусового виконання рішень регулюється Законом України "Про виконавче провадження", який є спеціальним законом.
Відповідно до положень частини першої статті 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Оскільки виконавчий документ повністю відповідав вимогам статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", тому правомірно був прийнятий до виконання державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області, при цьому, відкриття виконавчого провадження у судовому та позасудовому порядках не оскаржувалося.
30.03.2011 року на підставі заяви стягувача та ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, боржнику надано строк на добровільне виконання рішення суду.
Відповідно до вимог частини 1 статті 89 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У ході примусового виконання даного рішення встановлено, що боржником у наданий йому строк на добровільне виконання рішення не виконано, державним виконавцем винесено постанову від 27.07.2011 року про накладання штрафу на боржника у розмірі 680,00 грн.
Відповідно до частини 2 статті 89 Закону України "Про виконавче провадження", у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Частиною 3 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Станом на 27.07.2011 року рішення також не було виконано, тому на виконання вище зазначених вимог державним виконавцем винесено постанову про накладання штрафу у розмірі 680,00 грн.
15.08.2011 року державним виконавцем до Прокуратури Білозерського району Херсонської області направлено подання про притягнення УПСЗН Білозерської РДА до кримінальної відповідальності.
Цього ж дня державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яку 19.08.2011 року направлено сторонам виконавчого провадження.
Крім того, суд зазначає, що позивачем не вказано жодної норми Закону України "Про виконавче провадження", яку порушив державний виконавець, виносячи постанову про накладання штрафу.
Виходячи з вищевикладеного, суд не вбачає порушення прав позивача з боку відповідача щодо накладення штрафу, тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 19, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
У задоволенні позовних вимог Управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації до Головного управління юстиції у Херсонській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення штрафу - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ковбій О.В.
кат. 11.5