73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"02" вересня 2011 р. Справа № 2-а-2602/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ковбій О.В.,
за участю: секретаря - Склонна Ю.В., < Текст >
позивача - ОСОБА_1
представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні дізнання та досудового слідства прокуратури Херсонської області Кудрявченко Д. про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, зобов"язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку та витрат пов"язаних із слатою судового збору, витрат на захисника,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до прокуратури Херсонської області (далі - відповідач), в якому просить визнати наказ прокурора Херсонської області № 83К від 29.06.2010 р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконним та скасувати його; поновити на посаді заступника прокурора Дніпровського району м.Херсона; внести зміни до трудової книжки та вважати днем звільнення 02.07.2010 року; стягнути середній заробіток за фактично відпрацьовані чотири дні з 29.06.2010 року по 02.07.2010 року; стягнути компенсацію в розмірі середнього заробітку за кожен день вимушеного прогулу з дня незаконного звільнення по день поновлення на роботі за періоди з 29.06.2010 р. по 06.12.2010р. та з 27.04.2011р. по день поновлення на посаді; стягнути витрати пов"язані із сплатою судового збору та витрати на захисника в сумі 5000,00 грн.
Свої вимоги підтримала і пояснила, що при прийнятті наказу про звільнення відповідачем було порушено процедуру звільнення, а саме ст.ст.11, 12 Дисциплінарного статуту прокуратури України, ст.149 КЗпП України, оскільки не відбиралися письмові пояснення з приводу фактів, викладених у наказі № 83К, порушено строки накладення стягнення, необґрунтовано враховано при прийнятті рішення про звільнення стягнення, які погашені. Ігноровано вимоги ч.3 ст.184 КЗпП України, в якій визначено, що одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років роботодавець не має права звільнити за власною ініціативою, викладені в матеріалах службової перевірки факти, які послугували підставою для звільнення, не відповідають дійсності.
Крім того, 29.06.2010 р. о 09 год. звернулася із рапортом про надання відповідно до ст.179 КЗпП України відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 6 років, яка згідно висновку комісії лікарів потребує індивідуального догляду, в прийнятті якого відповідачем було відмовлено без будь-яких пояснень.
В матеріалах службової перевірки та у наказі № 83К, на її думку, викладені факти, які не відповідають дійсності з наступних підстав.
Щодо кримінальної справи № 010065-09 відносно ОСОБА_5, у матеріалах є довідка про те, що в період часу з 02.03.2009 р. ОСОБА_5 знаходився на стаціонарному лікуванні, що унеможливило проведення з останнім слідчих дій, а тому обвинувачення йому не було пред'явлене. У п.18 статистичної картки Ф.1.1 по даній справі слідчим Кобзарь Т.С., помилково зазначено, що досудове слідство зупинено на підставі п.3 ст. 206 КПК України, оскільки 28.07.2009 р. обвинуваченого ОСОБА_5 оголошено в розшук, а досудове слідство по кримінальній справі № 010121-09 зупинено на підставі п.1 ст.206 КПК України, що підтверджується долученими до справи матеріалами. Розшук обвинувачених безпосередньо входить до компетенції органів внутрішніх справ. Жодним нормативним документом та функціональними обов'язками не передбачено здійснення заступником прокурора району розшуку та контролю за діями ОВС по розшуку злочинців. Дана кримінальна справа особисто не витребовувалась, а була надана начальником СВ Дніпровського ВМ ХМВ прокурору району за його вимогою та повернута через два дні. Згідно вхідної та вихідної кореспонденції прокуратури району кримінальна справа № 010121-09 з листопада по 25 грудня 2009 року включно до прокуратури району не надходила. Жодних відміток про отримання справи особисто не має. Не заперечуючи фактів надходження запитів в грудні 2009 року з СУ УМВС України в області до прокуратури Дніпровського району м.Херсона про витребування зазначеної справи, зазначає, що вони розглянуті особисто та за власним підписом підготовлено відповідь, яку передано до канцелярії прокуратури.
Щодо кримінальної справи № 010559-08, порушеної за фактом заволодіння квартирою ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, то зазначена кримінальна справа на предмет законності зупинення досудового слідства особисто не вивчалась, законність зупинення досудового слідства по ній не погоджувала, статистичну картку Ф.1.1 не підписувала, підписував її прокурор району. Твердження про взаємозв'язок зупинення слідства та вбивством ОСОБА_7 взагалі є не коректним і нічим не доведено. За дорученням прокурора району було вивчено матеріали даної справи, в результаті чого встановлено, що закриття провадження по справі є необґрунтованим, а тому 23.04.2009 р. постанова про закриття провадження по справі з підстав п.2 ст.6 КПК України скасована. До зазначеного в матеріалах перевірки факту підробки постанови про порушення кримінальної справи, ніякого відношення не мала, причетність до цих обставин ґрунтується на незрозумілих припущеннях відповідача. По цьому факту 20.01.2010 р. порушено кримінальну справу по факту і до цього часу рішення не прийнято.
По кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_8 правильність кваліфікації перевіряла старший помічник прокурора Партика Л.П. Постанову про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з актом амністії підписував прокурор району. Правильність кваліфікації ОСОБА_8 за ст.296 ч.2 КК України підтверджено судом першої та апеляційної інстанції. Зазначені в наказі прокурора області № 83К від 29.06.2010 р. факти підписання по кримінальній справі № 010113-09 карток Ф.4, які фіксують факт притягнення як обвинуваченого ОСОБА_8, та Ф.1.1 про закриття кримінальної справи на підставі п.4 ст.6 КПК України не відповідають дійсності, оскільки зазначені картки особисто не підписувала. Твердження про те, що по даній кримінальній справі не перевірено законність постанови про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.2 КПК України є безпідставним, оскільки вказані обставини віднесені до посадових об'язків помічника прокурора району. Вказані матеріали не вивчала і висновок про їх відповідність чи не відповідність чинному законодавство не складала.
Крім того, згідно ст.12 Дисциплінарного статуту прокуратури України дисциплінарне стягнення застосовується на протязі 1 місяця з дня виявлення проступку, не враховуючи часу службової перевірки, часу непрацездатності працівника та знаходження його у відпустці, але не пізніше одного року з дня вчинення проступку. На час видання наказу порушення, виявлені у справах за заявою ОСОБА_6 та за обвинуваченням ОСОБА_8, не мають юридичної сили у зв'язку з тим, що сплинув строк притягнення до дисциплінарної відповідальності.
В порушення вимог ст.11 Дисциплінарного статуту прокуратури України та ст.149 КЗпПУ, пояснень щодо всіх фактів, вказаних у наказі, під час проведення службової перевірки ніхто не відбирав, акт службового розслідування для ознайомлення не надавався, про результати службового розслідування не повідомляли. Акт щодо відмови про ознайомлення з висновком службової перевірки складений незаконно, так як перебувала на лікарняному.
Щодо обґрунтування вимог про визнання незаконними дій щодо ненадання відпуски зазначила, що о 8.30 год. 29.06.2010 р. звернулась із рапортом про надання відповідно до ст.179 КЗпП України відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 6 років, в чому було безпідставно, усно відмовлено. На день звільнення мала статус одинокої матері, про що було відомо відповідачу, але в порушення ч.3 ст.184 КЗпП України звільнено.
Представники відповідача в судове засідання не з"явились, надали клопотання про розгляд справи без їх участі. В запереченнях, наданих до суду, про задоволення позову вказали на те, що зазначені в наказі порушення було виявлено у ході службового розслідування. Наказ прокурора Херсонської області №83к від 29.06.2010р. винесено відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру" та Дисциплінарного статуту прокуратури України за результатами службової перевірки за фактами неналежного виконання заступником прокурора Дніпровського району м. Херсона ОСОБА_1 службових обов'язків, допущення грубих порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, наказу Генерального прокурора України №4гн від 19 вересня 2005 року "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання і досудове слідство" під час здійснення нагляду за додержанням законів Дніпровським ВМ ХМВ УМВС України в області при провадженні дізнання та досудового слідства.
Як вбачається з матеріалів службової перевірки відносно ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_5 затримано у порядку ст.115 КПК України 23.02.2009. Він вину у вчиненому злочині визнав повністю, однак в порушення вимог ст. 131 КПК України обвинувачення йому пред'явлено не було, незважаючи на наявність доказів скоєння ним злочину разом з ОСОБА_9 і ОСОБА_10
Оскільки ОСОБА_5 не пред"являлось обвинувачення, судом прийнято рішення про обрання запобіжного заходу, не пов"язаного з обмеженням волі.
Згідно з наявною у справі довідкою, ОСОБА_5 з 05.03.2009 по 26.06.2009 знаходився на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні поліклініки ст.Херсон Одеської залізниці, що стало підставою для зупинення провадження у справі на підставі п.2 ст.206 КПК України. Чи дійсно ОСОБА_5 хворів та чи можливе проведення з ним слідчих дій, працівниками міліції не перевірялося, заступник прокурора району ОСОБА_1 здійснюючи нагляд за дотриманням законодавства під час досудового слідства і в порушення своїх функціональних обов'язків неналежним чином здійснювала такий нагляд, оскільки обставини викладені в постанові не перевірялись, підозрюваний лікування не проходив і тривалий час переховувався від органів слідства.
У порушення Інструкції про єдиний облік злочинів статистичну картку про прийняте рішення за ст. 206 п.2 КПК України відносно ОСОБА_11 у ВІТ УМВС не обліковано. Справу фактично було зупинено за ст. 206 п.2 КПК України (у зв"язку із захворюванням обвинуваченого), але на час підписання статистичної картки 30.06.2009 ОСОБА_5 вже не хворів і його необхідно було притягнути в якості обвинуваченого, однак ОСОБА_1, як прокурор повинна була перевірити законність прийнятого рішення у справі та відповідність виставлених статистичних карток, але цього не зробила, в результаті чого ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності тривалий час не було притягнуто.
Посилання позивача на те, що слідство у справі 28.07.2009 зупинено на підставі ст. 206 п.1 КПК України, а обвинуваченого оголошено в розшук у зв"язку з тим, що він за місцем проживання не знаходився, не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1, безпосередньо здійснюючи нагляд за досудовим слідством, достовірно знаючи про те, що кримінальну справу порушено відносно конкретної особи - ОСОБА_5, незаконно, в порушення Інструкції про єдиний облік злочинів 30.06.2009, підписала статистичну картку Ф.1.1 про зупинення досудового слідства на підставі ст. 206 п.3 КПК України, у зв"язку з невстановленням особи, яка скоїла злочин. Згідно з обліками ВІТ УМВС України в Херсонській області вказану статкартку обліковано, у зв'язку з чим фактично ОСОБА_5 не розшукувався, що призвело не тільки до перекручення статистичної звітності, а й до того, що кримінальну справу обліковано ВІТ УМВС України в Херсонській області як нерозкриту. У даному випадку ОСОБА_1 порушено вимоги ч.2 ст. 227 КПК України щодо необхідності скасування незаконної постанови слідчого; ст.29 ч.2 Закону України "Про прокуратуру" щодо завдання прокурора сприяти виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин, в результаті чого ОСОБА_5 тривалий час уникав покарання за вчинення злочину (вироками Дніпровського районного суду м. Херсона ОСОБА_10, ОСОБА_9 засуджено до 9 років позбавлення волі у грудні 2009 року, а ОСОБА_5 - до 7 років позбавлення волі тільки у грудні 2010 року).
Крім того, як пояснив ОСОБА_5, про оголошення його у розшук йому відомо не було, жодного разу він до слідчого не викликався, повістки йому не надходили, місце мешкання не залишав.
В запереченнях зазначено, що досудове слідство у кримінальній справі №010121-09 за обвинуваченням ОСОБА_12 за ст.186 ч.2 КК України з 25.11.2009 по 28.12.2009 у порушення вимог ст.ст.22,120, КПК України не проводилось, вказану кримінальну справу до суду не направлено, статистичну картку Ф.4 у порушення п.19 Інструкції про єдиний облік злочинів у ВІТ УМВС області не обліковано, на що ОСОБА_1 не тільки не відреагувала, а і сприяла цьому. Тільки після втручання працівників СУ УМВС та обласної прокуратури ОСОБА_5 було притягнуто до відповідальності.
Посилання позивачки на те, що вона не мала фізичної можливості надати кримінальну справу №010065-09, яка на той час вже знаходилась у суді (кримінальна справа відносно ОСОБА_10, ОСОБА_9, які разом з ОСОБА_5 скоїли злочин), є необгрунтованим, оскільки нею порушено вимоги п. 4.4.4. Інструкції з діловодства в органах прокуратури України щодо порядку витребування та повернення кримінальних справ лише за підписом прокурора району та п.п. 5.1., 6.1 Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, щодо надання відповідей на отримані запити.
Так, в ході службової перевірки було встановлено, що одразу після затримання ОСОБА_5 працівниками управління карного розшуку УМВС України в Херсонській області до Дніпровського ВМ і його допиту кримінальну справу №010121-09 було витребувано ОСОБА_1, після чого вона знаходилась у неї в порушення вимог ст.233 КПК України більше місяця, у зв'язку з чим працівниками слідчого управління УМВС України в Херсонській області неодноразово справа витребовувалась у ОСОБА_1, яка не тільки не направила її, а і не надала жодної відповіді на 5 запитів. У письмових запитах та при особистому спілкуванні працівники міліції просили направити їм кримінальну справу відносно ОСОБА_5 Тільки після звернення працівників СУ УМВС України в Херсонській області до прокуратури Херсонської області справу було надано до обласної прокуратури 25.12.2010.
Відповідно до розподілу функціональних обов"язків заступник прокурора Дніпровського району міста Херсона ОСОБА_1 здійснювала прокурорський нагляд за досудовим слідством у кримінальних справах, які розслідуються Дніпровським РВ УМВС України в Херсонській області.
Разом з тим, у порушення вимог галузевого наказу Генерального прокурора України №4гн від 19.09.2005 , ч.7 п.23 Інструкції про єдиний облік злочинів ОСОБА_1 не здійснювала нагляд за проведенням досудового слідства у справі №010559-08 за ст. 358 ч.3 КК України, не перевіряла відповідність даних у картках процесуальним документам справи.
Так, 14.01.2009 до чергової частини Каховського РВ УМВС надійшло повідомлення про те, що 14.01.2009 близько 08 години на трасі "Запоріжжя-Каховка" в районі Василівської балки в р. Дніпро під мостом знайдено труп невідомого чоловіка і цього ж дня СВ Каховського РВ УМВС порушено кримінальну справу №160013-09 за ч. 1 ст. 115 КК України.
У ході проведення оперативно-розшукових заходів встановлено особу трупа, яким є ОСОБА_6
Встановлено, що 28.11.2008 коли ОСОБА_6 перебував у своїй квартирі, прийшли невідомі і виселили його з квартири. На його заперечення вони пред'явили йому договір купівлі-продажу його квартири, укладений між ОСОБА_13 і ОСОБА_14 По даному факту звернувся 28.11.2008 до Дніпровського ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області із заявою щодо неправомірних дій невстановлених осіб, які без його відома замінили вхідні двері до квартири АДРЕСА_1.
Матеріали перевірки за заявоюОСОБА_6було направлено до прокуратури Дніпровського району м. Херсона для перевірки щодо наявності в діях невстановлених осіб складу злочину.
Заступником прокурора Дніпровського району м. Херсона ОСОБА_1 вказані матеріали було вивчено та направлено до Дніпровського РВ для проведення перевірки в порядку ст. 97 КПК України з встановленням контрольного строку для детального інформування прокуратури району з наданням матеріалів перевірки та вказівкою про витребування матеріалів з БТІ м. Херсона на квартиру, яка належить ОСОБА_6
24.12.2008 СВ Дніпровського ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області порушено кримінальну справу №010559-08 за фактом використання невідомою особою підробленого пенсійного посвідчення на ім'я ОСОБА_6 під час розгляду цивільної справи у Суворовському районному суді м. Херсона. Відповідно до матеріалів цієї справи встановлено, ніби ОСОБА_6 уклав мирову угоду з ОСОБА_13, по якій останній став її власником. Особи, які скоїли злочин, а саме підробили посвідчення, заволоділи житлом та по підробленому посвідченню представляли інтереси ОСОБА_6 в судовому засіданні, були встановлені, на що ОСОБА_1 не відреагувала, а навпаки, після порушення вказаної кримінальної справи відносно невстановлених осіб прокурорський нагляд за станом досудового слідства здійснювала неналежним чином, що призвело до незаконного зупинення провадження по справі на підставі ст. 206 п.3 КПК України (коли не встановлено особу, яка скоїла злочин).
Крім того, ОСОБА_1 погодилась з постановою слідчого про закриття вказаної кримінальної справи, у зв'язку з чим осіб, які незаконно заволоділи квартирою ОСОБА_6, встановлено не було. В подальшому, ОСОБА_6, після звернення до правоохоронних органів про заволодіння житлом було вбито.
Згідно з книгою обліку статистичних карток прокуратури району, статистичну картку Ф.1.1 на закриття кримінальної справи №010559-08 обліковано, однак за даними ВІТ УМВС області вказана кримінальна справа значилась як зупинена на підставі ст. 206 п.3 КПК України, що також залишилося поза увагою ОСОБА_1
Неналежний прокурорський нагляд за досудовим слідством у вказаній кримінальній справі з боку заступника прокурора району ОСОБА_1 підтверджується і тим, що згідно зі статистичним звітом СВ Дніпровського ВМ ХМВ УМВС області, а саме довідками про рух кримінальних справ за 2008-2009 роки, кримінальна справа №010559-08 значиться лише у довідках за січень, лютий 2009 року як залишок незакінчених кримінальних справ на кінець місяця, тобто вказану кримінальну справу як порушену, зупинену чи закриту у звітах не обліковано і фактично приховано.
Відповідач вважає, що заступником прокурора Дніпровського району м. Херсона ОСОБА_1 порушено вимоги ч.7 п.23 Інструкції про єдиний облік злочинів щодо перевірки відповідності даних у картках процесуальним документам справи, прокурорський нагляд за досудовим слідством у вказаній кримінальній справі не здійснювався, досудове слідство у справі не проводилось, заходи щодо встановлення місця знаходження ОСОБА_6 не вживалися, а працівниками міліції з матеріалів справи вилучено копію підробленого пенсійного посвідчення на ім'я ОСОБА_6 та інші документи, які вказували на наявність в діях встановлених під час перевірки осіб - ОСОБА_15, ОСОБА_16 складу злочину, передбаченого ст. 190 ч. 5 КК України. Лише за втручання УМВС та прокуратури області вказану кримінальну справу було прийнято до провадження працівниками СУ УМВС в області та об'єднано з кримінальною справою за фактом вбивства ОСОБА_17, а у подальшому ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 пред'явлено обвинувачення та 31.03.2010 направлено до суду.
Твердження позивачки про відсутність доказів, що підтверджують її вину щодо неналежного прокурорського нагляду за досудовим слідством у кримінальній справі №010113-09 за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч.3 ст.289 КК України, не відповідають фактичним обставинам справи.
Так, 14.08.2008 СВ Дніпровського ВМ ХМВ УМВС порушено кримінальну справу №010318-08 за фактом вчинення групою невідомих осіб хуліганських дій відносно ОСОБА_22 за ч.2 ст.296 КК України.
26.03.2009 слідчим СВ Дніпровського ВМ ХМВ УМВС ОСОБА_23 порушено кримінальну справу №010113-09 за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом, що належить ОСОБА_22, за ч.3 ст.289 КК України.
За результатами розслідування кримінальної справи №010113-09 заступником начальника СВ Дніпровського ВМ ХМВ УМВС ОСОБА_24 28.04.2009 винесено постанову про її закриття на підставі п.2 ст.6 КПК України, у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_8 складу злочину, передбаченого ч.3 ст.289 КК України.
У кримінальній справі №010318-08 заступником начальника СВ Дніпровського ВМ ХМВ УМВС ОСОБА_24 29.04.2009 пред'явлено остаточне обвинувачення ОСОБА_8 за ч.2 ст.296 КК України (вчинення хуліганських дій відносно ОСОБА_22 за попередньою змовою групою осіб) та дану кримінальну справу згідно зі ст.6 п.4 КПК України направлено до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності внаслідок акту амністії. Крім того, з вказаної кримінальної справи ОСОБА_24 матеріали відносно невстановлених осіб за ч.2 ст.296 КК України виділено та направлено до Дніпровського ВМ ХМВ УМВС для перевірки і прийняття рішення у порядку ст.97 КПК України.
Твердження позивачки про те, що статистичні картки у вказаній кримінальній справі підписувались не нею, а прокурором району, не відповідає дійсності.
Так, кримінальна справа №010113-09 містить постанову про її закриття на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_8 складу злочину, передбаченого ч. 3 ст.289 КК України.
При цьому заступником прокурора Дніпровського району м.Херсона ОСОБА_1 законність вказаної постанови не перевірено та підписано статистичну картку не на закриття кримінальної справи за ч.3 ст.289 КК України, а на зміну підстав до її порушення з ч.3 ст.289 КК України на ч.1 ст.289 КК України (Ф. 1).
Більш того, статистична картка Ф.1 (про зміну кваліфікації злочину з ч.3 ст.289 КК України на ч.1 ст.289 КК України) підписана 13.04.2009 від імені начальника Дніпровського ВМ ХМВ УМВС Аккуратова О.І. неуповноваженою особою - заступником начальника СВ ОСОБА_24 та заступником прокурора Дніпровського району міста Херсона ОСОБА_1, у графі "слідчий" підпис відсутній.
Крім цього, у статистичних картках Ф.Ф. 1, 4 та 1.1 у кримінальній справі №010113-09 викладені неправдиві відомості про зміну 26.03.2009 підстав до порушення кримінальної справи на ч.1 ст.289 КК України, пред'явлення 26.03.2009 обвинувачення ОСОБА_8 за ч.1 ст.289 КК України та направлення 29.04.2009 кримінальної справи до суду для закриття на підставі п. 4 ст. 6 КПК України.
Статистичні картки Ф.4 та Ф.1.1 дійсно підписані прокурором Дніпровського району міста Херсона ОСОБА_26., однак перед наданням документів на підпис прокурору району вони вивчаються безпосередньо працівниками прокуратури району, які відповідають за вказану ділянку роботи. У даному випадку згідно з функціональними обов'язками відповідальність за організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ покладено на заступника прокурора району -ОСОБА_1
Також за результатами перевірки за виділеними матеріалами з кримінальної справи №010113-09 04.05.2009 Дніпровським РВ ХМУ УМВС винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст.6 КПК України. Законність зазначеної постанови заступником прокурора Дніпровського району м.Херсона ОСОБА_1 не перевірено і лише після витребування вказаних матеріалів прокуратурою області, 12.05.09 нею дану постанову скасовано без одночасного порушення кримінальної справи, незважаючи на те, що у матеріалах перевірки містились достатні дані, які вказували на ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України.
Після надходження вказаних матеріалів 13.05.2009 прокуратурою області порушено кримінальну справу №500057-09 відносно невстановлених осіб за фактом хуліганських дій, вчинених щодо ОСОБА_22, за ч.2 ст.296 КК України. Проведення досудового слідства у вказаній справі доручено СУ УМВС в області.
При перевірці законності прийнятого рішення 07.08.2009 прокуратурою області постанову СВ Дніпровського РВ ХМУ про закриття кримінальної справи №010113-09 за ч.3 ст.289 КК України та постанову Дніпровського РВ ХМУ про відмову у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_8 за ч.2 ст.146 КК України скасовано та 12.08.2009 СУ УМВС відносно ОСОБА_8 порушено кримінальну справу №010276-09 за ч. 2 ст. 146 КК України.
На підставі зібраних доказів ОСОБА_8 24.12.2009 пред'явлено обвинувачення за ст.ст.146 ч.2, 289 ч.3 КК України. Досудове слідство у справі закінчено, 01.07.2010 кримінальну справу у порядку ст.232 КПК України прокуратурою області направлено до суду .
Таким чином, досудове слідство у кримінальній справі №010113-09 відносно ОСОБА_8 за ч.3 ст. 289 КК України проведено з грубим порушенням вимог ст.22 КПК України, а заступником прокурора району ОСОБА_1 у порушення вимог п.8.1 галузевого наказу Генерального прокурора України №4гн від 19.09.2005 та ч.2 ст.227 КПК України незаконну постанову про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_8 за ст.289 ч.3 КК України не скасовано, статистичну картку ф.1.1 на закриття кримінальної справи не обліковано. Крім того, 13.04.2009 ОСОБА_1 необґрунтовано, у порушення вимог ч.7 п.23 Інструкції про єдиний облік злочинів не перевірено відповідність даних у картках процесуальним документам справи та підписано статистичну картку Ф.1 про зміну підстав порушення кримінальної справи зі ст. 289 ч.3 на ст. 289 ч.1 КК України (у матеріалах кримінальної справи постанова відсутня), у зв'язку з чим нею порушено вимоги ст.29 ч.2 Закону України "Про прокуратуру" щодо завдання прокурора сприяти виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин.
Так, кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_8 за ст. 289 ч.1 КК України, яким фактично вчинено злочини, передбачені ст.ст.146 ч.2, 289 ч.3 КК України, направлено до суду за ст. 6п.4 КПК України для звільнення останнього від кримінальної відповідальності у зв'язку з амністією, а в подальшому судом кримінальну справу закрито, обвинуваченого звільнено від кримінальної відповідальності.
Вищезазначені грубі та систематичні порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, галузевого наказу Генерального прокурора України №4гн від 19.09.2005, Закону України "Про прокуратуру", Інструкції про єдиний облік злочинів стали можливими через неналежний нагляд з боку заступника прокурора Дніпровського району міста Херсона ОСОБА_1, у якої неодноразово з даних питань відбиралися письмові пояснення, в тому числі у ході службового розслідування.
ОСОБА_1 систематично упродовж проведення службового розслідування та після нього знаходилася на лікарняних. Пояснення щодо здійснення нагляду за проведенням досудового слідства у кримінальній справі відносно ОСОБА_8 ОСОБА_1 могла надати після ознайомлення її з висновком службового розслідування. Однак від ознайомлення з ним вона відмовилася, що підтверджується актом від 25.05.2010.
Щодо рапортів про надання декретної відпустки, зазначають, що вони не відповідали вимогам чинного трудового законодавства, так як було невірно сформулювано підстави для надання відпустки.
Заслухавши пояснення сторін і свідків, дослідивши наявні у справі письмові докази, суд приходить до висновку про не обгрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в липні 2004 року було призначено на посаду заступника прокурора Дніпровського району м.Херсона.
Наказом прокурора Херсонської області № 83К від 29.06.2010 р. ОСОБА_1 звільнено із посади заступника прокурора Дніпровського району м.Херсона та з органів прокуратури на підставі ч.1 ст.8, п.5 ст.9 Дисциплінарного статуту прокуратури України.
Як вбачається з оскаржуваного наказу, підставою для його прийняття стало неналежне виконання службових обов"язків, допущення грубих порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, наказу Генерального прокурора України № 4 гн від 19.09.2005 р. "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання і досудове слідство" під час здійснення нагляду за додержанням законів Дніпровським ВМ ХМВ УМВС України в області при провадженні дізнання та досудового слідства у кримінальних справах за обвинуваченням ОСОБА_5, ОСОБА_8 та за заявою ОСОБА_6, не принциповість реагування на порушення законності.
Відповідно до вимог ст.ст.1,3 Дисциплінарного статуту прокуратури України Генеральний прокурор України та підлеглі йому прокурори здійснюють вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів. Важливою передумовою успішного виконання покладених на прокуратуру функцій є компетентність та особиста дисципліна прокурорів і слідчих прокуратури.
На підставі ст. 48 Закону України "Про прокуратуру" Дисциплінарний статут встановлює порядок заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту прокуратури України передбачено, що прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, у разі необхідності може призначити службову перевірку, що і було зроблено у даному випадку. Порядок проведення службових перевірок в органах прокуратури визначено Інструкцією про порядок проведення службового розслідування в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 21.02.2001 №69к.
Згідно з п. 12 вказаної Інструкції особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право у будь-який час взяти у ньому участь, пояснювати факти, робити заяви, подавати відповідні документи, порушувати клопотання про витребування і долучення до матеріалів перевірки нових документів, вимагати додаткового вивчення пояснення осіб, причетних до цієї справи, та документів, знайомитися після закінчення службового розслідування із затвердженим висновком і оскаржувати його у порядку, встановленому Дисциплінарним статутом прокуратури України.
Проаналізувавши пояснення позивачки, дослідивши письмові докази по справі, заперечення відповідача, суд вважає, що обставини викладені у висновку службової перевірки, щодо неналежного здійснення прокурорського нагляду за дотриманням законодавства під час досудового слідства, мали місце.
Аналіз виявлених порушень, дає підстави не прийняти до уваги пояснення позивачки, що картки не підписувала, справу не витребовувала, постанови про порушення кримінальних справ, їх зупинення, закриття не перевіряла, що підписи на постановах та картках прокурора району, оскільки відповідно до посадових обов'язків саме ОСОБА_1 здійснювала нагляд за дотриманням законодавства під час досудового слідства і незалежно від того, що на певних документах є підпис прокурора, це не звільняє її від відповідальності за неналежний прокурорський нагляд. В силу специфіки роботи прокуратури та вимог законодавства, дійсно тільки прокурор може підписувати чи погоджувати певні дії, але висновок щодо правомірності прийнятого рішення органом досудового слідства вона зобов'язана була надати прокурору району в усній чи письмовій формі. Вбачаючи в діях слідчих органів явні порушення законодавства, позивачка, як заступник прокурора і взагалі як працівник правоохоронних органів, зобов'язана була прийняти міри до недопущення таких порушень.
Позиція позивачки є неприйнятною, оскільки вона є позицією не заступника прокурора району та особи, що відповідає за нагляд за дотриманням законодавства в сфері розслідування кримінальних справ, а позицією простого спостерігача за очевидними порушеннями процесуального законодавства під час розслідування кримінальних справ в чому і вбачається її бездіяльність.
Суд вважає, що порушення процесуального законодавства слідчим Баштецьким як по справі щодо підробки документів та заволодіння житлом ОСОБА_6, так і по справі відносно ОСОБА_8 є наскільки очевидними, що їх не помітити їх та не прийняти міри реагування є неможливим.
Суд погоджується з висновком прокуратури, що неналежне виконання своїх обов'язків зі сторони ОСОБА_1 стало однією з причин розвитку подій таким чином, що було вбито ОСОБА_6, після заволодіння його житлом злочинним шляхом.
Що стосується висновків службової перевірки по іншим кримінальним справам, то суд вважає їх обґрунтованими і такими, що підтверджують грубі порушення зі сторони позивачки при виконанні своїх службових обов'язків та стали підставою для її звільнення.
ОСОБА_1, знаючи, що відносно неї проводиться службова перевірка, про що свідчать наданні нею пояснення по кримінальних справах за обвинуваченням ОСОБА_5 та за фактом заволодіння квартирою ОСОБА_6, ходом цієї перевірки не цікавилася. При цьому, як зазначено вище, надання особою, відносно якої проводиться перевірка, пояснень - це її право, а не обов"язок відібрання їх у неї посадовою особою, яка проводить перевірку.
Твердження ОСОБА_1 про те, що при винесенні наказу прокуратурою області враховано дисциплінарні стягнення, які були вжиті відносно неї у 2006 та 2008 роках, не відповідають дійсності, оскільки у наказі прокурора Херсонської області про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади та органів прокуратури, як приклад систематичного невиконання нею службових обов'язків, зазначалося про те, що на неї упродовж 2006-2008 років накладалися дисциплінарні стягнення, а не як підстава для її звільнення.
Посилання ОСОБА_1 на не ознайомлення з висновком службового розслідування також є безпідставними, оскільки висновок їй надавався 25.05.2010р. у приміщенні прокуратури Дніпровського району м.Херсона, після виходу з лікарняного, про що вона повідомила прокурора району, що підтверджено допитаними у якості свідків співробітниками прокуратури ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_26, які підтвердили, що ОСОБА_1 знаходилася на робочому місці з 9 до 15 години.
В судовому засіданні позивачкою цей факт не спростовувався.
Однак при наданні висновку про результати службової перевірки ОСОБА_1 відмовилася від ознайомлення з ним, про що складено акт від 25.05.2010 року.
Безпідставними є доводи ОСОБА_1 про те, що прокуратурою області при її звільненні порушено вимоги ст.184 КЗпП, оскільки відповідно до вимог ч.2 ст.147 та ст.147-1 КЗпП порядок звільнення з органів прокуратури регулюється Законом України "Про прокуратуру" та Дисциплінарним статутом прокуратури України.
Статтею 8 Дисциплінарного статуту прокуратури України встановлено, що дисциплінарні стягнення до прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовується за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.
Згідно з вимогами ст. 10 Дисциплінарного статуту такі дисциплінарні стягнення, як догана, пониження в посаді, звільнення мають право застосовувати прокурори областей.
Право вибору конкретного виду стягнення належить безпосередньо прокурору, який вирішує питання про накладення стягнення, при цьому до звільненню необов'язково передує догана.
З аналізу норм Закону України "Про прокуратуру", Дисциплінарного статуту прокуратури України, вбачається, що визначення ступені тяжкості проступку, визнання конкретних дій проступком, порушенням службової дисципліни працівником прокуратури, надано право прокурору, який має повноваження прийому та звільнення з органів прокуратури.
Оскільки діяльність органів прокуратури згідно зі ст. 4 Закону України "Про прокуратуру", спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань, то у відповідності зі ст. 19 Конституції України ці органи, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною 3 ст.48 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що за порушення закону, неналежне виконання службових обов'язків чи скоєння ганебного вчинку прокурори і слідчі несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України, який затверджується Верховною Радою України.
Згідно зі ст. 9 Дисциплінарного статуту прокуратури України прокурор області може застосувати такі види стягнень: догана або звільнення, при цьому до звільнення необов'язково передує догана.
Відповідно до наказу прокурора Дніпровського району м.Херсона про розподіл функціональних обов"язків між оперативними працівниками прокуратури Дніпровського району на заступника прокурора Дніпровського району м. Херсона ОСОБА_1 покладено здійснення прокурорського нагляду за додержанням законів при провадження дізнання, досудового слідства у кримінальних справах, які розслідуються Дніпровським РВ УМВС України в Херсонській області, при порушенні кримінальних справ, проведення у встановлені законом строки досудового слідства, а також законністю прийняття процесуальних рішень про зупинення та закриття кримінальних справ.
Проведеною службовою перевіркою відносно ОСОБА_1 встановлено ряд грубих та систематичних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, галузевого наказу Генерального прокурора України №4гн від 19.09.2005, Закону України "Про прокуратуру", Інструкції про єдиний облік злочинів, функціональних обов"язків заступника прокурора району, які стали підставою для прийняття прокурором області рішення про накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді -звільнення.
Посилання ОСОБА_1 на те, що сплинули строки притягнення її до дисциплінарного стягнення не відповідає дійсності, оскільки службова перевірка була проведена протягом 2 місяців, стягнення накладено після виходу її з лікарняного.
Щодо не розгляду прокуратурою області її рапортів про надання відпустки по догляду за дитиною судом встановлено наступне.
29.06.2010р. до відділу кадрів прокуратури області звернулася ОСОБА_1 з рапортом про надання їй декретної відпустки. Оскільки зазначений рапорт не відповідав вимогам чинного законодавства його не було прийнято та одночасно роз"яснено ОСОБА_1 про необхідність написання рапорту з правильним формулюванням підстав для надання відпустки. Однак, ОСОБА_1 не погодившись з наданим роз"ясненням, направила вказаний рапорт до прокуратури області через кур"єрську службу Укрпошти.
Інший рапорт ОСОБА_1 з цього ж питання з урахуванням роз"ясень прокуратури області надійшов о 15.50, а саме після підписання прокурором області наказу про її звільнення.
Суд вважає, що незалежно від часу подачі заяви про відпуску, при наявності акта службової перевірки по якому не прийнято рішення та за наявності підстав для звільнення за порушення викладені в акті, керівник має право з урахуванням всіх обставин визначити яке йому необхідно прийняти рішення, щодо результатів службової перевірки. Надання відпуски, яку вимагала позивачка фактично унеможливлювало застосування до неї заходів дисциплінарного стягнення. Таким чином, дії прокурора щодо черговості розгляду надійшовших до нього результатів службової перевірки та заяви ОСОБА_1 є обґрунтованими.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо внесення змін до трудової книжки та вважати днем звільнення 02.07.2010 року, суд виходив з наступного.
Відповідно до п.п. 2.4 Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Міністерства праці України, Мінсоцзахиста, Мінюста від 29.07.1993 № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Оскільки в оскаржуваному наказі днем звільнення зазначено 29.06.2010 року, в трудовій книжці відповідачем правомірно вказано - 29 червня 2010 року.
Відповідно до положень ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, крім іншого, перевіряють, чи прийняті вони з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167, 256 КАС України, суд -
постановив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Прокуратури Херсонської області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, зобов"язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку та витрат пов"язаних із сплатою судового збору, витрат на захисника - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12 вересня 2011 р.
Суддя Ковбій О.В.
кат. 12.3