Справа №2/0534/1639/2011
19 грудня 2011 року Микитівський районний суд міста Горлівки Донецької області в складі: головуючого судді Каліуш О.В., при секретарі Тарасовій Н.В., за участю позивача ОСОБА_1, представника третьої особи ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Микитівському районі м. Горлівки про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я,
Звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я професійним захворюванням -хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології, друга стадія, помірний перебіг, легенева недостатність першого - другого ступеню в сумі 12 000 грн., посилаючись на те, що з 01.04.1991 року по 06.10.1995 року він працював на шахті «Комсомолець»ВО «Артемвугілля» на посаді гірничого робітника очисного забою з повним робочим днем під землею. З 01.07.2001 року по 07.10.2005 р. він працював на «шахті ім. В.І. Леніна» ВО «Артемвугілля» гірничим майстром з повним робочим днем під землею, та з 10.10.2005 року по 26.05.2008 р. працював на ДП «шахта ім. Ю.О. Гагаріна»на різних посадах з повним робочим днем під землею.
Внаслідок небезпечних, важких і шкідливих умов у нього розвинулось професійне захворювання. Починаючи з 2008 року у зв'язку з загостренням болі у легенях, він щорічно амбулаторно та стаціонарно приймає курс медикаментозної терапії. Після проходження лікування в клінічній лікарні професійних захворювань м. Донецьк йому поставлений діагноз -хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології, друга стадія, помірний перебіг. Легенева недостатність першого -другого ступеню, хвороба професійна.
Згідно з актом форми П-4 від 15 травня 2008 року розслідування хронічного професійного захворювання проведено розслідування хронічного професійного захворювання: хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології, друга стадія, помірний перебіг. Легенева недостатність першого -другого ступеню. Хвороба професійна.
Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК від 25.05.2008 р. йому первинно встановлено третя група інвалідності з причини професійного захворювання.
26 липня 2011 року він був звільнений з Державного підприємства «шахта ім. Ю.О. Гагаріна», у зв'зку з невідповідністю виконуємій роботи внаслідок стану здоров'я, яке суперечить продовженню цієї роботи за ч. 2 ст. 40 КЗпП України, як інвалід третьої групи.
Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК від 26.05.2010 р. йому вдруге встановлена третя група інвалідності з причини професійного захворювання.
Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 26.05.2010 р. йому встановлено 40 % стійкої втрати працездатності.
Вищевказана професійна хвороба у нього розвилась внаслідок нехтування адміністрацією гірничих підприємств своїм обов'язком по створенню безпечних умов праці.
Згідно з ч. 1 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і не шкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і не шкідливих умов праці покладається на власника або уповноваженого ним органу. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовується працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Таким чином, саме на відповідача закон покладає обов'язки по забезпеченню належних умов праці. Як вбачається з даного акту, відповідач не виконав свої обов'язки з охорони праці.
Відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України, ст. 1167 ЦК України вважає, що на його користь має бути стягнуто відшкодування моральної шкоди. Моральна шкода полягає в тому, що він переживає та морально страждає у зв'язку з ушкодженням його здоров'я, в порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного образу життя, в порушенні відносин з оточуючими людьми, що потребує від нього додаткових зусиль для організації його життя. Він зазнає фізичного болю, у нього обмежена рухова активність. Він зазнає фізичного болю у легенях при фізичному навантаженні, змінах погодних умов, які в період загострень бувають нестерпними. Хвороба на ґрунті професійного захворювання прогресує і не відомо, як в подальшому вплине на стан його здоров'я. Його турбує слабкість, віддишка та швидка втомлюваність, що порушує його спокій та відпочинок. Все це негативно відобразилось на його характері, взаємостосунках з оточуючими. Його рухома активність обмежена, він змушений відмовитись від активного відпочинку з сім'єю, мало уваги приділяє облаштуванню побуту, сім'ї. Всі турботи по будинку лягли на плечі сім'ї. Моральні страждання пов'язані з фізичним станом та полягають у постійному душевному хвилюванні, оскільки він переживає за стан свого здоров'я, яке є для нього значною цінністю, психологічному хвилюванні, оскільки він став інвалідом, втратив 40 % своєї працездатності, його не залишає відчуття провини перед сім'єю, оскільки він не може матеріально забезпечити свою родину. З годувальника він перетворився на утриманця, що принижує його гідність.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», передбачено, що оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними в дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються. Чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови та порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду. В даному випадку Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008 р. у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту «б» підпункту 4 пункту 3 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», пункту 1, абзацу третього пункту 11, розділу 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»(справа про страхові виплати). Конституційний суд в п. 5 мотивувальної частини роз'яснив, що право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та ст. 237-1 КЗпП України, їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам ст. 22 Конституції України.
Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Таким чином, правовою нормою, яка передбачає відшкодування моральної шкоди, спричиненої у зв'язку з виконанням трудових відносин є ст. 237-1 КЗпП України. Однак відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. У відповідності зі ст. 23 ЦК України моральна шкода, може, зокрема, полягати у фізичному болю та стражданнях, які особа потерпіла у зв'язку з каліцтвом та іншим ушкодженням здоров'я. У п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. зазначено, що ушкодження здоров'я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності заподіюють йому моральні та фізичні страждання.
Моральну шкоду у зв'язку з професійним захворюванням -хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології, друга стадія, помірний перебіг. Легенева недостатність першого -другого ступеню він оцінює в 12 000 грн.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених в позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача ДП «шахта ім. Ю.О. Гагаріна», будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, відомостей про причини неявки не надав, тому суд, на підставі ч.4 ст. 169 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній доказів (постановляє заочне рішення).
Представник третьої особи ВДФССНВ в Микитівському районі м. Горлівки за довіреністю ОСОБА_2, в судовому засіданні проти заявлених вимог не заперечував.
Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч. 4 Закону України «Про охорону праці»державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України -відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 10.10.2005 року по 26.05.2008 року перебував у трудових правовідносинах з ДП «Шахта ім. Гагаріна», де працював на різних посадах з повним робочим днем під землею. За даними трудової книжки ОСОБА_1 має стаж в умовах впливу шкідливих факторів 11 років 4 місяці.
Висновком МСЕК від 26 травня 2008 року ОСОБА_1 первинно була встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 40% у зв'язку з професійним захворюванням: хронічне обструктивне захворювання легенів. ОСОБА_1 визнаний інвалідом ІІІ групи. Даний відсоток втрати професійної працездатності підтверджений висновком МСЕК від 26 травня 2010 року.
Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання № 17 від 14 травня 2008 року причиною захворювання ОСОБА_1 є тривалий та багаторазовий вплив вугільного пилу значних концентрацій.
З пояснень позивача вбачається, що у зв'язку з роботою ОСОБА_1 в шкідливих умовах праці, він отримав професійне захворювання, що потягло стійку втрату працездатності, у зв'язку з чим він переніс та проводжує переносити моральні страждання, тому що загублено значну частину нормальних життєвих функцій організму, тривалий час змушений лікуватися у зв'язку з отриманим професійним захворюванням та його наслідками, відчуває при цьому фізичні болі у легенях, при фізичних навантаженнях, змінах погодних умов, які в період загострень бувають нестерпними. Він фактично позбавився можливості в повному обсязі реалізувати своє право на труд, позбувся стабільного заробітку, перетворився з годувальника та утриманця, що спричиняє йому сильний душевний біль.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»- моральна шкода може складатися, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного способу життя, при настанні інших негативних наслідків.
Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 8.10.2008р. № 20-рп/2008, потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання мають право на підставі ст.237-1 КЗпП України на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Досліджені судом докази свідчать про те, що ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням позивачем трудових обов'язків, заподіює йому моральні та фізичні страждання, обмежує його можливості вести активний спосіб життя, у зв'язку з чим висновком МСЕК встановлені відповідні обмеження, тому суд вважає доведеним факт заподіяння позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди.
Розглядаючи та вирішуючи питання про розмір відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, суд враховує: ступінь втрати позивачем професійної працездатності -40%, тяжкість вимушених змін у його можливій подальшій трудовій діяльності та життєвих стосунках, неможливість відновити втрачене здоров'я, потребу в постійному підтриманні стану свого здоров'я та проходження курсів лікування у медичних закладах, та, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку про часткове задоволення позову у вигляді одноразового відшкодування в розмірі 7800,00 грн.
За таких обставин, позов слід задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 209, 214 - 215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково, стягнути з Державного підприємства «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна»на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, моральну шкоду, завдану стійкою втратою працездатності, у вигляді одноразового відшкодування у розмірі 7800 (сім тисяч вісімсот) грн. 00 копійок.
Стягнути з Державного підприємства «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна»судовий збір на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України у розмірі 94 (дев'яносто чотири) грн.10 копійок.
Встановити строк для ознайомлення сторін з повним рішенням -23 грудня 2011 року, відклавши до цього строку складання повного рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто Микитівським районним судом м. Горлівки за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: О.В. Каліуш