Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
15.06.2011 р. № 2а-2941/11/1470
м.Миколаїв
12:00
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Мавродієвої М.В., суддів Біоносенко В.В., Мельника О.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Богзи Н..А.,
представників позивача: ОСОБА_1 -дов. №78 від 20.01.2011,
представників відповідача: ОСОБА_2 - дов. №428/9/10-00 від 17.01.2011,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв", вул. Громадянський спуск, 1,Миколаїв,54002
доДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, вул. Г.Петрової, 2-А,Миколаїв,54029
провизнання нечинними рішення про застосування фінансових санкцій від 30.03.2011 №0000022303 та №0000012303,
Позивач звернувся до суду з позовом про визнати нечинними податкових повідомлень-рішень від 30.03.2011 №0000022303 та №0000012303.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам чинного законодавства та застосовані за порушення, які позивачем не вчинялись.
Відповідач позовні вимоги не визнав, у запереченняз проти позову (а.с.118-122) зазначив, що рішення ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва прийнято у відповідності до чинного законодавства. Пеня за порушення термінів розрахунків за експортними операціями та штраф за неподання декларації застосовано у повній відповідності до вимог ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 №185/94-ВР (зі змінами та доповненнями) (надалі -Закон №185/94-ВР).
Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.
Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».
У судовому засіданні 15.06.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.
В період з 25.02.2011 по 03.03.2011 ДПІ у Заводському районі було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за експортним контрактом №2/НН від 04.05.2009 з нерезидентом-фірмою Steel Holding AGo»(Ліхтенштейн).
За наслідками зазначеної перевірки було складено акт №754/220-20/32655926 від 12.03.2011 (а.с.72-79), яким було встановлено, що позивачем порушено:
- ст.1 Закону №185/94-ВР в частині порушення 180-денного терміну розрахунків за експортним контрактом №2/НН від 04.05.2009 з нерезидентом "Euro Steel Holding AGo" (Ліхтенштейн);
- п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»(із змінами та доповненнями) (надалі -Декрет №15-93) та ст.1 Указу Президента України від 18.06.1994 №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних коштів, що незаконно знаходяться за її межами»(із змінами та доповненнями) (надалі - Указ №319/94) в частині не надання до ДПІ за місцем реєстрації декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами. Граничний термін подання декларації - 20.02.2011.
На підставі акту перевірки, 30.03.2011 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення: №0000022303, яким позивачу нарахована пеня за порушення термінів розрахунків за експортними операціями в сумі 0,3% за кожен день прострочення у сумі 4933926,92 грн. та №0000012303, яким позивачу нарахована штрафна санкція у сумі 170,0 грн. за неподання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами
Не погодившись з винесеними ДПІ податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що між позивачем та компанією-нерезидентом «Euro Steel Holding AGo»було укладено зовнішньоекономічний контракт №2/НН від 04.05.2009 (а.с.25-28). Відповідно до умов зазначеного контракту позивач продав, а компанія Holding AGo» купила товар (металобрухт). Компанія el Holding AGo»не провела своєчасного розрахунку з позивачем за отриманий товар по контракту і станом на 30.09.2010 заборгованість компанії Holding AGo»перед позивачем за контрактом складала 1845328,95 доларів США, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків (а.с.57).
В свою чергу, резидент України - ВАТ «Запорізький Втормет»(правонаступником якого є ПАТ «Запорізький Втормет») та компанія teel Holding AGo»уклали контракт №ЗР/9 від 18.02.2008 (а.с.34-37). Відповідно до умов зазначеного контракту ВАТ «Запорізький Втормет»продав, а компанія Holding AGo»купила товар (металобрухт). ВАТ «Запорізький Втормет»отримав від компанії eel Holding AGo»по контракту №ЗР/9 від 18.02.2008 попередню оплату (валютну виручку) на свій валютний рахунок, що підтверджується листом ПАТ «Запорізький Втормет»(а.с.186) та листом ПАТ «Банк Форум»(обслуговуючий банк) (а.с.193). У зв'язку із ринковою ситуацією, підприємство здійснило поставку товару по ціні, нижче запланованої, і повинно було повернути валютні кошти на адресу компанії-нерезидента. Станом на 30.09.2010 заборгованість ВАТ «Запорізький Втормет»перед компанією Holding AGo»за вищезазначеним контрактом склала 1643570,40 доларів США, що підтверджується актом звірки №1 від 01.10.2010 (а.с.58).
Відповідно до ст.ст.520-523 ЦК України ВАТ «Запорізький Втормет», позивач та компанія Holding AGo» уклали договір про переведення боргу №011010 від 01.10.2010 (а.с.50,51). Зазначеним договором передбачено, що ВАТ «Запорізький Втормет»передає свій борг по контракту №ЗР/9 від 18.02.2008 у сумі 1643570,40 доларів США, а позивач приймає зазначений борг, та стає новим боржником по контракту №ЗР/9 від 18.02.2008. В матеріалах справи міститься повідомлення компанії Holding AGo»про згоду на переведення боргу (а.с.52).
Після прийняття зазначеного боргу у Позивача на підставі ст.ст.510, 520 ЦК України виникло зобов'язання сплатити компанії el Holding AGo»1643570,40 доларів США. Враховуючи факт існування заборгованості компанії Holding AGo»перед позивачем у сумі 1845328,95 доларів США по контракту №2/НН від 04.05.2009, позивачем було прийнято рішення про припинення зобов'язань шляхом проведення взаємозаліку.
Позивач та компанія «Steel Holding AGo», керуючись ст.601 ЦК України, ст.ст.202, 203, 377 ГК України, уклали 01.10.2010 угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с.53). Відповідно до умов зазначеної угоди зобов'язання за контрактом №2/НН від 04.05.2009, по якому позивач є кредитором компанії Holding AGo»на суму 1845328,95 доларів США, та зобов'язання за контрактом №ЗР/9 від 18.02.2008 по якому позивач є боржником компанії Holding AGo»на суму 1643570,40 доларів США припиняються на суму 1643570,40 доларів США. Після підписання угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог непогашена заборгованість компанії Holding AGo»по контракту №2/НН від 04.05.2009 перед позивачем склала 201758,55 доларів США, що підтверджується актами звірки взаєморозрахунків №2 від 01.10.2010 (а.с.59) та №3 від 02.12.2010 (а.с.107).
Як вбачається з листа №200/бек від 19.10.2010 направленого на адресу ДПІ у Заводському районі ПАТ «Банк Форум»(банк, який здійснював валютний контроль за контрактом №2/НН від 04.05.2009) (а.с.54), після проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, позивач 18.10.2010 надіслав до ПАТ «Банк Форум»документи, на підставі яких було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог, для зняття з валютного конторою експортної операції. В свою чергу ПАТ «Банк Форум», у відповідності до п.5.8 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління Національного банку України №136 від 24.03.1999, повідомив ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва про факт зняття з контролю операції резидента на підставі документів про припинення зобов'язань за цією операцією шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами.
18.02.2008 резидент України - ЗАТ «Вторинні ресурси»(правонаступником якого є ПАТ «Вторинні ресурси») та компанія Holding AGo»уклали контракт №1-8/В (а.с.82-85). Відповідно до умов зазначеного контракту ЗАТ «Вторинні ресурси»продав, а компанія Holding AGo» купила товар (металобрухт). ЗАТ «Вторинні ресурси»отримав від компанії Holding AGo»по контракту №1-8/В від 18.02.2008 попередню оплату (валютну виручку) на свій валютний рахунок, що підтверджується листом ПАТ «Вторинні ресурси»(а.с.189) та листом ПАТ «Банк Форум»(обслуговуючий банк) (а.с.193). У зв'язку із ринковою ситуацією, підприємство здійснило поставку товару по ціні, нижче запланованої, і повинно було повернути валютні кошти на адресу компанії-нерезидента. Станом на 03.12.2010 заборгованість ЗАТ «Вторинні ресурси»перед компанією Holding AGo»за вищезазначеним контрактом склала 249245,87 доларів США, що підтверджується актом звірки №11 від 03.12.2010 (а.с.106).
Відповідно до ст.ст.520-523 ЦК України ЗАТ «Вторинні ресурси», позивач та компанія «Steel Holding AGo»уклали договір про переведення боргу №031210 від 03.12.2010 (а.с.98,99). Зазначеним договором передбачено, що ЗАТ «Вторинні ресурси»передає свій борг по контракту №1-8/В від 18.02.2008 у сумі 201758,55 доларів США, а позивач приймає зазначений борг, та стає новим боржником по контракту №1-8/В від 18.02.2008. В матеріалах справи міститься повідомлення компанії Holding AGo»про згоду на переведення боргу (а.с.100).
Після прийняття зазначеного боргу у Позивача на підставі ст.ст.510, 520 ЦК України виникло зобов'язання сплатити компанії el Holding AGo»201758,55 доларів США. Враховуючи факт існування заборгованості компанії Holding AGo»перед позивачем у сумі 201758,55 доларів США по контракту №2/НН від 04.05.2009, позивачем було прийнято рішення про припинення зобов'язань шляхом проведення взаємозаліку.
Позивач та компанія «Steel Holding AGo», керуючись ст.601 ЦК України, ст.ст.202, 203, 377 ГК України, уклали 03.12.2010 угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с.101). Відповідно до умов зазначеної угоди зобов'язання за контрактом №2/НН від 04.05.2009 по якому позивач є кредитором компанії Holding AGo»на суму 201758,55 доларів США, та зобов'язання за контрактом №1-8/В від 18.02.2008 по якому позивач є боржником компанії Holding AGo»на суму 201758,55 доларів США припиняються на суму 201758,55 доларів США. У п.2 угоди сторони зафіксували відсутність у сторін будь-яких претензій (а.с.101).
Як вбачається з листа ПАТ «Банк Форум»№25/бек від 17.01.2011 (а.с.102), після проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, позивач 05.01.2011 надіслав до ПАТ «Банк Форум»документи, на підставі яких було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог, для зняття з валютного конторою експортної операції. В свою чергу ПАТ «Банк Форум», у відповідності до п.5.8 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління Національного банку України №136 від 24.03.1999, повідомив ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва про факт зняття з контролю операції резидента на підставі документів про припинення зобов'язань за цією операцією шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами.
У акті перевірки та запереченнях проти позову відповідач, в обґрунтування свого висновку про порушення позивачем ст.1 Закону №185/94-ВР, посилається на те, що здійснення уступки вимоги між резидентами при здійсненні експортно-імпортних операцій у сфері ЗЕД суперечить вимогам Закону №185/94-ВР.
При цьому, відповідачем не надано суду доказів оскарження у судовому порядку договорів про переведення боргу №011010 від 01.10.2010 та №031210 від 03.12.2010, як таких, що не відповідають вимогам ст.203 ЦК України, та визнання їх судами недійсними.
Таким чином, акт перевірки містить необґрунтовані дані, а також суб'єктивні припущення перевіряючих, які не підтверджені доказами, що суперечить п.2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №327 від 10.08.2005.
Статтею 601 ЦК України передбачено припинення цивільно-правового зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Приписами ст.602 ЦК України встановлені випадки, у яких не допускається зазначений залік. При цьому, ст.602 ЦК України, ст.1 Закону №185/94-ВР, а також норми спеціального законодавства, яке регулює відносини у сфері зовнішньоекономічної діяльності, не передбачає недопустимість припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги.
Таким чином, заліки зустрічних однорідних вимог від 01.10.2010 та 03.12.2010 між позивачем та компанією «Steel Holding AGo»є юридичними фактами, наслідками яких є припинення зобов'язання нерезидента перед позивачем за експортним контрактом №2/НН від 04.05.2009 на суму 1845328,95 доларів США.
Суд також погоджується з посиланням позивача на чисельну судову практику з цього питання (а.с.142-167). Різними судовими інстанціями неодноразово зазначалось, що Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не містить заборони для припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, тому припинення зобов'язань між резидентом та нерезидентом шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не суперечить чинному законодавству України.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується, крім інших, на презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідач не довів належними засобами доказування правомірність прийняття ним податкового повідомлення-рішення №0000022303 від 30.03.2011 та дотримання вимог ст.2 КАС України при його прийнятті.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000022303 від 30.03.2011 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.9 Декрету Кабінет Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»№15-93 від 19.02.1993 (надалі -Декрет №15-93), валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.
Згідно п.2 ст.16 Декрету №15-93, до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету,
застосовується штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.
Визнавши за позивачем наявність дебіторської заборгованості у розмірі 1845328,95 доларів США, а відтак недекларування позивачем зазначеної суми в декларації про валютні цінності, доходи та майно за відповідний квартал, відповідач, податковим повідомленням-рішенням №0000012303 від 30.03.2011, застосував до позивача штрафні санкції у сумі 170,0 грн. за неподання декларації про валютні цінності, доходи, майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами.
Висновок суду про відсутність у позивача дебіторської заборгованості та порушення останнім термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, одночасно означає, що відсутні і підстави для застосування до позивача штрафних санкцій у зв'язку з порушенням суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності порядку декларування валютних цінностей.
За вказаних обставин, позовні вимоги в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000012303 від 30.03.2011 також підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.11, 71, ч.1 ст.94, ст.ст.98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000022303 від 30.03.2011 в повному обсязі.
3. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000012303 від 30.03.2011 в повному обсязі.
4. Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв» (вул.Громадянський спуск, 1, м.Миколаїв, 54002) понесені ним судові витрати у сумі 6,80 грн. з Державного бюджету України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Головуючий Суддя Мавродієва М.В.
Суддя Мельник О.М.
Суддя В.В. Біоносенко
Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України
та підписана колегією суддів 17 червня 2011 року.