Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
27.05.2011 р. Справа № 2а-2674/11/1470
м.Миколаїв
10:00
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Богзи Н.А.,
представника позивача: ОСОБА_1 -дов. №7/9/10-023 від 04.01.2011,
представника відповідача: ОСОБА_2 - дов. №314 від 08.02.2011,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24/2,Миколаїв,54030
доГоловне Управління юстиції України в Миколаївській області, вул. 8 Березня, 107,Миколаїв,54029
провизнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Миколаївській області ОСОБА_2 від 28.02.2011 ВП №23869242 про стягнення виконавчого збору в сумі 1360,0 грн,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Миколаївській області ОСОБА_2 від 28.02.2011 ВП №23869242 про стягнення виконавчого збору в сумі 1360,0 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що постановою про відкриття виконавчого провадження позивача зобов'язано здійснити дії, на вчинення яких у нього відсутні повноваження, проте позивачем вчинені всі можливі заходи для виконання рішення суду; відповідачем порушено ст.89 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавчий збір стягується з боржника тільки в разі невиконання рішення суду без поважних причин, а позивачем були здійснені всі можливі заходи щодо виконання рішення суду та його вина відсутня.
Відповідач надав заперечення проти позову, просить в позові відмовити, оскільки позивач не виконав рішення суду в добровільному порядку. Всі дії державного виконавця вчинені у відповідності до приписів Закону України «Про виконавче провадження», тому підстави для визнання протиправною та скасування постанови 28.02.2011 відсутні.
Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.
Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».
27.05.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.
У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24.01.2011 державним виконавцем була прийнята постанова (а.с.7) про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа виданого 03.12.2010 Окружним адміністративним судом м.Києва по справі №2а-927/09/2670 про зобов'язання ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва відмінити анулювання реєстрації Миколаївської філії ДП «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України, як платника податку на додану вартість, скасувати акт №21 про анулювання реєстрації латника податку на додану вартість від 14.01.2009 та видати Миколаївській філії ДП «Інформаційний центр»свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Постановою державного виконавця позивача було зобов'язано добровільно виконати рішення суду у 7-денний строк з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.
Позивач у позовній заяві зазначає, що постанова по відкриття виконавчого провадження отримана ним 28.01.2011.
Листами від 02.02.2011 та 21.02.2011 (а.с.10, 13) позивач повідомив відповідачу, що виконати постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.01.2011 неможливо, оскільки відповідно до наказу ДПА України №978 від 22.12.2010 формування та ведення Реєстру платників податку на додану вартість здійснює центральний орган державної податкової служби -Державна податкова адміністрація України. Підставою для анулювання реєстрації є рішення, яке набрало законної сили, яке надсилається на виконання Державній податковій адміністрації. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2010 позивач не отримував.
Як вбачається з позовної заяви та пояснень представників сторін, 28.02.2011 державний виконавець прийняв постанову про накладання на позивача штрафу у розмірі 340,0 грн. за невиконання рішення суду, а 25.03.2011 державний виконавець прийняв постанову про накладання штрафу в сумі 680,0 грн., оскільки станом на 25.03.2011 рішення суду боржником не виконано, документальне підтвердження повного виконання рішення суду не надано.
25.03.2011 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 1360,0 грн. у зв'язку з невиконанням рішення суду, у визначений для добровільного виконання строк.
Не погоджуючись з винесеною постановою позивач оскаржив її до суду.
Дослідивши вимоги та заперечення сторін, надані ними докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 №606-XIV (надалі -Закон №606-XIV) передбачає, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено,своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно ч.1 ст.28 Закону №606-XIV, у разі невиконання боржником рішення немайнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.
Визначений у постанові державного виконавця розмір виконавчого збору відповідає вимогам ч.1 ст.28 Закону №606-XIV.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що він не виконав рішення суду з поважних причин, оскільки всі дії зазначені у виконавчому листі повинні виконуватись Державною податковою адміністрацією України, а не ДПІ у Центральному районі
Суд вважає посилання позивача на ст.89 Закону недоречним, оскільки вказана стаття стосується відповідальності боржника у вигляді штрафів за невиконання рішення суду без поважних причин. Стаття ж 28 Закону №606-XIV не передбачає таких виключень при стягненні виконавчого збору, як невиконання рішення з поважних причин.
Що стосується посилання позивача на неможливість виконати судове рішення, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №606-XIV, сторонами у виконавчому провадженні є стягувач та боржник. Боржник є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Відповідачем у справі №2а-927/09/2670 визначена ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва, і рішення суду про зобов'язання виконати певні дії стосуються саме ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва.
ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва, як сторона у справі №2а-927/09/2670, з дня отримання 28.01.2011 постанови про відкриття виконавчого провадження до винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 25.03.2011, користуючись своїми процесуальними правами, мала можливість вжити заходи по отриманню постанови апеляційного суду та направити її на виконання у Державну податкову адміністрацію України.
В листі ДПА України від 03.03.2011 №6097/7/29-2017 зазначено, що постанова суду від 04.11.2011 оскаржується в касаційному порядку позивачем, тому вважає, що внесення змін до Реєстру може бути здійснено після завершення розгляду справи в суді касаційної інстанції.
Згідно зі ст.254 КАС України постанови або ухвали суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення. Постанова Київського апеляційного адміністративного суду була прийнята 04.11.2011 та складена в повному обсязі 08.11.2010. Таким чином постанова Київського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили та підлягає обов'язковому виконанню.
Позивач подав касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного адміністративного суду, але доказів відкриття касаційного провадження, ухвалу про зупинення виконання рішення суду позивач суду не надав, тому станом на день розгляду справи у суду немає доказів відкриття касаційного провадження.
Згідно зі ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість рішень суду.
Відповідно до ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідач довів належними засобами доказування правомірність його постанови про стягнення виконавчого збору від 25.03.2011. та дотримання вимог ст.2 КАС України при її прийнятті.
Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст.11, 71, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя М.В. Мавродієва
Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України
та підписана суддею 30 травня 2011 року.