Рішення від 31.03.2011 по справі 2-480/11

Справа № 2-480/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2011 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого -судді Дзюба М.В.

при секретарі - Петрухіной Т.Л.

з участю позивачки ОСОБА_1,

представника відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просила суд стягнути з відповідачки на його користь у відшкодування заборгованості за договором позики від 05.01.2010 року суму боргу з урахуванням інфляції та 3% річних -18093,67 гривень та понесені судові витрати.

В суді позивачка підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити в повному обсязі. Суду пояснила, що вона позичила відповідачці грошову суму -2000 доларів США, що становило на той час 16000 гривень, які вона відмовляється повертати. Просила стягнути борг за договором позики в гривневому еквіваленті -16000 гривень, інфляцію та 3% річних від простроченої суми.

Представник відповідачки за довіреністю ОСОБА_2 позов визнала частково, визнавши сам факт позики та суму боргу за договором позики, а також факт її неповернення відповідачкою. Належного обґрунтування своїх заперечень не навела, посилаючись на те, що така позиція відповідачки ОСОБА_3, інтереси якої вона уповноважена представляти.

Вислухавши сторони та дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими та задовольняє позов частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст..1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти чи інші речі, які визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Так, судом встановлено, що 05.01.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір позики, за яким ОСОБА_3 позичила у ОСОБА_1 грошову суму -2000 доларів, що еквівалентно 16 000 гривень.

Згідно ст..526, 527 ЦК України зобов'язання повинно бути виконано належним чином та відповідно з умовами договору та вимог Цивільного кодексу. Боржник повинен виконати свої обов'язки, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням вимог, визначених змістом зобов'язання.

Так, судом встановлено, що відповідачка взяті на себе зобов'язання за угодою позики не виконала та запозичені грошові кошти не повернула, а тому з неї на користь позивачки підлягає стягненню сума позики в гривневому еквіваленті -16 000 гривень.

Стосовно стягнення інфляції та 3% річних від простроченої суми, то у задоволенні цієї частини позовних вимог суд відмовляє, оскільки відповідно до п.6 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яким передбачено що до приведення законодавства у відповідність із цим законом, застосуванню підлягають закони та інші нормативно-правові акти в частині, що не суперечить цьому закону, надання грошових коштів у позику є фінансовою послугою. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено законом. В інших випадках надання грошових коштів на умовах позики зі сплатою процентів не допускається. Таким чином, оскільки діючим законодавством не передбачено можливості виділення фізичним особам грошових коштів під відсотки, то ці позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст..88 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - судовий збір в сумі 160 гривень та витрати за ІТЗ в сумі 120 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст..10, 58-60, 212-215, 224-225 ЦПК України, ст..526-527, 1046-1050 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування боргу за договором позики від 05.01.2010 року -16000 (шістнадцять тисяч) гривень та судові витрати -судовий збір в сумі 160 гривень і витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 гривень, а всього разом 16 280 (шістнадцять тисяч двісті вісімдесят) гривень.

На рішення може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: Дзюба М. В.