Постанова від 22.12.2011 по справі 2а-11101/11/1270

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 грудня 2011 року Справа № 2а-11101/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Матвєєвої В.В.,

при секретарі: Захаровій Ю.О.,

за участю сторін:

прокурора: не з'явився,

представника позивача -

УПФУ в Ленінському районі м. Луганська: ОСОБА_1 (довіреність № 6274/09 від 15.06.2011, дійсна до 15.06.2012),

представника відповідача -

ДВАТ «Шахтопроходка»: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Державного відкритого акціонерного товариства «Шахтопроходка» про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій за списком № 1 у сумі 50602,09 грн., -

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Державного відкритого акціонерного товариства «Шахтопроходка» про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій за списком № 1 у сумі 50602,09 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Державне відкрите акціонерне товариство «Шахтопроходка» зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Державне відкрите акціонерне товариство «Шахтопроходка» станом на 01.04.2011 має заборгованість до Пенсійного фонду України по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 в сумі 50602,09 грн. До теперішнього часу сума заборгованості відповідачем не сплачена.

Прокурор у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та додатково пояснив, що в позові було допущено помилку, а саме невірно зазначено період, за який потрібно стягнути кошти: замість періоду з 01.12.2010 по 31.03.2011 зазначено з 01.12.2010 по 31.12.2010. Просив вважати правильним період з 01.12.2010 по 31.03.2011 та сягнути заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій у сумі 50602,09 грн.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце слухання повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

08.12.2011 та 19.12.2011 на адресу суду повернулися конверти з відміткою про закінчення терміну зберігання (а. с. 85, 93). Відповідно до положень ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до статті 35 КАС України вважається, що юридична особа повідомлена про час та місце слухання справи, якщо судова повістка доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

При цьому, слід враховувати, що відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У зв'язку з тим, що будь-яких відомостей відносно зміни місця реєстрації відповідач державному реєстратору не надав, записи до реєстру не вносились, суд позбавлений можливості повідомити відповідача про розгляд даної справи за іншою адресою.

З огляду на вищезазначене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що Державне відкрите акціонерне товариство «Шахтопроходка» зареєстровано в управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що позивач у період з 01.12.2010 по 31.03.2011 за Списком № 1 сплачував та доставляв пенсіонерам відповідача пільгові пенсії.

Позивачем на адресу відповідачу направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а. с. 10-11, 14, 17-18, 21-22, 27, 31, 34, 37, 44-45, 48, 61, 67-68), що підтверджується поштовими повідомленнями про отримання.

Таким чином, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХП «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

У зв'язку з тим, що відповідач не сплатив позивачу зазначену в розрахунках суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списками № 1 за відповідачем утворилась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01.12.2010 по 31.03.2011 в сумі 50602,09 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а. с. 7-8) та карткою особового рахунку, долученої представником позивача до матеріалів справи (а. с. 97).

Згідно ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) плату до Пенсійного фонду України на покриття витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 1 вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання.

Згідно п, 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІV передбачено, що підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, в тому числі призначених згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом № 1058-ІV.

Відповідно до Закону України від 17.02.2000 № 1461-ІІІ «Про внесення змін до деяких Законів України» з 16.03.2000 відшкодування витрат по пільгових пенсіях здійснюється відповідно до Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97 згідно зі ст. 2 якого, для платників збору об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Таким чином витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Відповідно до ч. 15 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивача звільнено від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 15, 17, 20 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Державного відкритого акціонерного товариства «Шахтопроходка» про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій за списком № 1 у сумі 50602,09 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства «Шахтопроходка» (юридична адреса: 91055, м. Луганськ, вул. Совєтська, 49, код 19073378, р/р 26002001076980 ЛФ КБ «Фінанси та кредит» м. Луганська, МФО 304717) на користь Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська (юридична адреса: 91055, м. Луганськ, вул. Советська, 42, р/р 25606301726 в Обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 304665, код 21792330) заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій за списком № 1 у сумі 50602,09 грн. (п'ятдесят тисяч шістсот дві гривні 09 копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 23 грудня 2011 року.

СуддяВ.В. Матвєєва

Попередній документ
20224862
Наступний документ
20224864
Інформація про рішення:
№ рішення: 20224863
№ справи: 2а-11101/11/1270
Дата рішення: 22.12.2011
Дата публікації: 29.12.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Луганський окружний адміністративний суд
Категорія справи: