Справа № 2-а-883/11
18.03.2011 м. Маріуполь
Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Дзюба М.В.,
при секретарі Петрухіной Т.Л.
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати відносно нього постанову АН №993186 від 22.02.2011 року про притягнення його до відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
В суд позивач не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій заявлені вимоги підтримав повністю та просив його адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Письмових заперечень проти позову та доказів в обґрунтування правомірності дій суб'єкта оскарження суду не надав. Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими та задовольняє позов з наступних підстав.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Постановою АН №993186 від 22.02.2011 року на ОСОБА_1 за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень. Тою ж постановою його визнано винним в тому, що він, керуючи мікроавтобусом ГАЗ 2752 держномер АН 3618 СН, в смт.Володарське, на вул..Пушкіна, скоїв зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», чим порушив п.8.4.в ПДР України.
Як встановлено судом, позивач працює водієм виїзної бригади швидкої медичної допомоги, 22.02.2011 року перебував на роботі та здійснював виїзд терміновий виклик, що підтверджується відповідним подорожнім листом та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, який до того ж має відповідну кольорографічну схему, розпізнавальні знаки тощо.
За п.3.1 ПДР України водії оперативних транспортних засобів за умови необхідності можуть відступати від вимог розділу 8 ПДР України.
Відповідно до ч.1,2,4 ст.71 КАС України кожна сторона має довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, окрім випадків, встановлених ст..72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок по доведенню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Суб'єкт владних повноважень зобов'язаний надати суду всі наявні в нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази по справі.
На підставі ст..138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення проти них, або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при винесенні судового рішення по справі. Для встановлення цих обставин в судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які приймають участь у справі, пояснення свідків, досліджуються письмові та речові докази, в тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.
Оскільки відповідно до ст. 71 ч. 2 КАС України обов'язок доведення правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача, суд приходить до висновку про те, що відповідач не довів перед судом правомірності своїх дій, хоча про невизнання провини правопорушником інспектору ДПС було відомо ще під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, однак жодних дій щодо збору доказів на підтвердженні вини особи він не вжив.
За таких умов суд вважає можливим скасувати постанову АН 993186 від 22.02.2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП, із подальшим закриттям провадження по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10, 11, 70, 71, 161-163, 167 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову АН №993186 від 22.02.2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та провадження по справі закрити.
Постанова є остаточною, набуває чинності з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя: Дзюба М. В.