Справа № 2-а-717/11
15.03.2011 року м. Маріуполь
Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого -судді Дзюба М.В.
при секретарі - Петрухіной Т.Л.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про визнання недійсною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
В лютому 2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати винесену відносно нього постанову АН №896234 від 11.02.2011 року про притягнення його до відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В суді позивач підтримав позов, просив його задовольнити в повному обсязі та скасувати винесену відносно нього постанову від 10.11.2010 року про притягнення його до відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП, провадження по справі закрити. В обґрунтування посилався на те, що 11.02.2011 року, рухаючись по пр.Будівельників, після здійснення повороту з пр.Леніна на пр.Будівельників, він проїзждаючи зупинку громадського транспорту, побачив як загорівся датчик гальмової рідини в автомобілі, внаслідок чого був вимушений здійснити зупинку для перевірки технічного стану автомобіля. Зупинившись в «заїзному кармані»таким чином, щоб не перешкоджати руху інших транспортних засобів, він увімкнув аварійну сигналізацію та перевіряв стан авто та переконався в тому, що автомобіль технічно справний, після чого хотів продовжити рух. Однак до нього підійшов інспектор, який в подальшому склав протокол та виніс постанову.
Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 проти позову заперечував, посилаючись на те, що у зв'язку із порушенням позивачем вимог правил дорожнього руху , а саме п. 15.9.е, він склав щодо нього протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову, якою притягнув його до адміністративної відповідальності за ст..122 ч.1 КУпАП. При цьому застосувалась фотозйомка та відео фіксація, та на фотографіях видно, що автомобіль припаркований саме на посадочному майданчику для зупинки міського транспорту. Доказами вчинення правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення та надані фотокартки. Просив розглянути справу за його відсутності з урахуванням його заперечень та наданих доказів.
Суд, вислухавши позивача та дослідивши докази і письмові матеріали справи, вважає позовні вимоги необґрунтованими та у задоволенні позову відмовляє з наступних підстав.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Постановою АН №896234 від 11.02.2011 року на ОСОБА_1 за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень. Тою ж постановою його визнано винним в тому, що він 11.02.2011 року, о 14 годині 40 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснив стоянку на посадковому майданчику маршрутних транспортних засобів, ближче ніж 30 метрів, чим порушив вимоги п.8.4.в, 15.9.е ПДР України.
За п.15.9 е ПДР України зупинка заборонена ближче 30 метрів від посадочних майданчиків маршрутних транспортних засобів.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст..122 ч.1 КУпАП доведена протоколом про адміністративне правопорушення АН1 №484856 від 11.02.2001 року, та наданими фотокартками, на яких ображений автомобіль ЗАЗ 110558, припаркований саме на посадочному майданчику для зупинки міського транспорту та маршрутних транспортних засобів по пр.Будівельників в м.Маріуполі.
Таким чином, суд вважає, що подія правопорушення мала місце, в діях позивача є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а його вина у його скоєнні доведена протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою на те посадовою особою та відповідає вимогам ст..256 КУпАП, та наданими фотокартками, які узгоджуються із викладеними в протоколі відомостями та які суд відносить до показань засобів фотозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху і відповідно до ст..251 КУпАП України приймає як доказ.
Посилання позивача на наявність технічної несправності автомобіля суд вважає безпідставним та до уваги не приймає, оскільки по-перше, такий факт не доведений в суді; по-друге, увімкнення начебто позивачем аварійної сигналізації спростовується фотокартками, на яких видно, що аварійна сигналізація на автомобілі позивача не вмикалась; по-третє, позивач мав реальну можливість зупинитись для перевірки технічного стану свого авто проїхавши посадочний майданчик та зупинитись на спеціально обладнаному місці для стоянки чи зупинки, розташованому далі.
Інших переконливих доводів та доказів в їх обґрунтування, які би ставили під сумнів справжність викладених фактів в складених щодо позивача уповноваженою посадовою особою ДПС протоколі та постанові, суду не надано.
У зв'язку з викладеним, підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП, у суду не має та у його задоволенні суд відмовляє.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10, 11, 61-163 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови АН №896234 від 11.02.2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст..122 ч.1 КУпАП -відмовити.
Постанова є остаточною, набуває чинності з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя: Дзюба М. В.