Україна
24 травня 2011 р. справа № 2а/0570/7054/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10 год. 50 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Полякової К.В.
при секретарі Федорової Ю.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50 Гвардейської дивізії, 17 адміністративну справу
За участю представників:
позивача Сесікової Л.Ю.
відповідача ОСОБА_2
Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області звернулось до суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 695,46 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010р. № 2461-VI, відповідач - ОСОБА_2, як фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка обрала особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок). Згідно з карткою розрахунку для доплат до мінімального страхового внеску (а.с. 10), у відповідача за період з липня 2010 року по вересень 2010 року сформувалась заборгованість по сплаті єдиного внеску у розмірі 695,46 гривень. В зв'язку з чим позивачем на адресу ОСОБА_2 було направлено повідомлення-розрахунок доплат до мінімального страхового внеску із зазначенням суми, яку необхідно сплатити (а.с. 11). Зважаючи, що станом на 08.04.2011р. суми доплат залишаються не сплаченими позивачем, Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 695,46 грн.
Ухвалою від 06.05.2011 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду 24.05.2011 року.
До початку судового розгляду справи представник позивача уточнила позовні вимоги, просила стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 695,46 грн. (а.с. 23).
Представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, просила суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
В судовому засіданні відповідач позов визнала повністю, про що надала заяву (а.с. 24).
Відповідно до частини 3 статті 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд, -
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.
Згідно зі статтею 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.
Відповідно до статті 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Таким чином - Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієво Донецької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.
Відповідач ОСОБА_2, зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, згідно рішення Виконавчого комітету Єнакієвської міської ради Донецької області від 30.03.2010 року (а.с. 25), перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 31.03.2010 року, що вбачається з довідки УПФУ в м. Єнакієве Донецької області від 14.03.2011 року № 9282/02 (а.с. 15).
З 01 січня 2011 року позивач зобов'язана була здійснювати нарахування та сплату єдиного внеску за умовами та в порядку встановленому Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ».
Відповідно до ч. 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Аналогічні положення містяться в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, відповідно до пп. 8.1. Інструкції стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.
Як вбачається з адміністративного позову, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача як страхувальника заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованих до Пенсійного фонду України за період з липня 2010 року по вересень 2010 року, що підтверджується повідомленням-розрахунком № 886 (а.с. 11).
Таким чином, правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 3 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка була чинною до 01 січня 2011 року, страхувальник зобов'язаний був, зокрема, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Частиною 6 ст. 20 вказаного Закону, яка регулює питання обчислення та сплати страхових внесків, визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
З вищенаведених норм законодавства вбачається, що базовим звітним періодом для таких страхувальників, як відповідач, є квартал.
Відповідач як фізична особа-підприємець за липень, серпень та вересень 2010 року страхові внески до Пенсійного фонду України обчислив та сплатив у фіксованому розмірі.
Між тим, з 17 липня 2010 року - з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08 липня 2010 року № 2461-VI порядок обчислення страхових внесків змінився і їх сплата вже не повинна була відбуватися з фіксованого розміру.
Зміни, що відбулися в законодавстві з питань обчислення страхових внесків для фізичних осіб - підприємців, відповідачем враховані не були, що призвело до заниження суми страхових внесків за базовий період з липня по вересень 2010 року.
Судом встановлено, що за період з липня 2010 року по вересень 2010 року (3 квартал 2010 року) ОСОБА_2 повинна була сплатити мінімальний страховий внесок в сумі 884,46 грн. (по 294,82 грн. щомісяця), однак фактично сплачено лише 189,00 грн. Несплаченими залишилися 695,46 грн., що підтверджується повідомленням - розрахунком № 886 доплат мінімального страхового внеску від 31 грудня 2010 року.
У зв'язку з наведеним та у відповідності до ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 , Пенсійним фондом України в м. Єнакієво Донецької області фізичній особі - підприємцю - ОСОБА_2 і було донараховано страхові внески та складено вимогу про сплату боргу.
Відповідачем дана сума заборгованості не оспорювалась та визнана в повному обсязі.
Аналізуючи вищенаведені норми законодавства та враховуючи обставини справи, суд дійшов до висновку що позивачем правомірно, на підставі даних особового рахунка платника (а.с. 10) на всю суму боргу, яка виникла за третій квартал 2010 року, сформовано вимогу про сплату заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з ч. 12 ст. 20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Частиною 15 ст. 106 Закону визначено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Оскільки відповідач протягом встановленого законом строку суми страхових внесків своєчасно не сплатила, тому, виходячи з вимог законодавства, несплачені суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з липня 2010 року по вересень 2010 року у розмірі 695,46 гривень підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - задовольнити.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області (р/р 256083012021 у ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, ЄДРПОУ 23188360), заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 695 (шістсот дев'яносто п'ять) грн. 46 коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 24 травня 2011 року в присутності представника позивача та відповідача.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строку, встановленого цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя Полякова К.В.