2-241/11
21.12.2011 сел. Оржиця
Оржицький районний суд Полтавської області у складі: судді Грузман Т.В., за участі секретаря судового засідання Куцовол Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ нежитлової будівлі в натурі між власниками відповідно до встановлених часток (виділення частки) та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участі третьої особи Лубенського комунального підприємства «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації»про виділ майна в натурі
19.03.2010 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про поділ нежитлової будівлі між власниками за адресою: м.Гребінка вул.Жовтнева, 4 Полтавської області. Заяву мотивувала тим, що перебувала у шлюбі з відповідачем та під час шлюбу було придбано нерухоме майно, яке відповідно до ухвали Гребінківського районного суду від 10.07.2009 року було визнано спільною власністю сторін. За позивачем було залишено 16,5/50 частини будівлі, а за відповідачем 33,5/50 частини будівлі, при цьому судом не було здійснено розподілу між сторонами в натурі. Внаслідок вказаного, відповідач користується більшою частиною будівлі ніж передбачено визнаною судом мировою угодою. Прохає залишити у її власності кімнати «1», «2», «3»та частину кімнати «10», що буде у сукупності становити 16,5/50 частини будівлі.
У подальшому 02.06.2011 року позивач уточнив свої позовні вимоги та прохає залишити за відповідачем кімнати «4», «6», «7», «8», «9», «11», та частину кімнати «10»розміром 34,91 кв.м., що становитеме 33,5/50 частини будівлі. У випадку коли суд вирішить питання розподілу будівлі без поділу кімнати «10», то прохає стягнути з відповідача компенсацію вартості вказаної будівлі у розмірі 12911,70 грн. та вартість зачстини підвального приміщення.
16.06.2011 року позивач звернувся до суду з зустрічним позовом, який обгрунтував тим, що під час шлюбу з позивачем було придбано 33/50 частини нежитлової будівлі за адресою м.Гребінка вул.Жовтнева, 4 . Ухвалою Гребінківського районного суду від 10 липня 2009 року був визначений склад спільного майна. 33/50 частини нежитлової будівлі та земельна ділянка площею 499 кв. м., що знаходиться під будівлею було визнано спільним майном. Під час укладання мирової угоди з позивачем домовились про поділ в натурі 33/50 частини нежитлової будівлі, таким чином, що за кожним залишається та частина приміщення, якою вони на даний час користуються. Підвальне приміщення сторони не використовують. Позивач оспорює право відповідача на приміщення «4», «10», «11»та відмовляється використовувати приміщення котельні (підвалу) «П»вказаним порушивши попередні домовленості. Таким чином, відповідач має право не повертати позивачеві кошти у розмірі 6444грн., що становить вартість земельної ділянки, яка знаходиться під приміщенням, що належить ОСОБА_1 та знаходиться під її частиною (16,5/50) спірної будівлі, за яку ним було сплачено кошти. Прохає поділити в натурі 33/50 частини нежитлової будівлі, що розташована за адресою м.Гребінка вул.Жовтнева, 4 та земельну ділянку за цією ж адресою. Прохає визнати за ним право власності на кімнати «4», «10», «11», та частину підвального приміщення «П» площею 6 кв.м. За позивачем прохає визнати право власності на кімнату «1», «2», «3» та частину приміщення підвалу «П»розміром 14,5 кв.м. За рахунок заборгованих позивачем коштів у розмірі 6444 грн. за її частину земельної ділянки за адресою: м.Гребінка вул.Жовтнева, 4 влаштувати окремий вхід до приміщення підвалу «П». Зобов»язати позивача не чинити перешкоди у виконанні будівельного переобладнання та документального оформлення належної відповідачеві частини приміщення. Визнати за ОСОБА_1 на праві приватної власності та виділити в натурі, як окрему частину земельної ділянки, що знаходиться під їй належною 16,5/50 частиною спірної будівлі. Визнати за відповідачем право приватної власності та виділити в натурі ту частину земельної ділянки, яка знаходиться під належною йому частиною будівлі. Погасити попередній договір купівлі-продажу приміщення нежитлової будівлі площею 144, 4 кв.м.
08.11.2011 року відповідач уточнив свої позовні вимоги та прохає з урахуванням сум, що вказані у мировій угоді, яка була укладена між сторонами та визнана судом, зобов»язати позивача повернути кошти за частку земельної ділянки, яка розташована під 16,5/50 частини будівлі. У випадку розподілу вартості кімнат між сторонами, які знаходяться у користуванні ОСОБА_2 «4», «10», «11», прохає компенсувати їх вартість за рахунок боргу ОСОБА_1 за мировою угодою. Підвальне приміщення прохає залишити за ОСОБА_3 В іншій частині позовні вимоги залишені без змін.
05.12.2011 року відповідач знову уточнив позовні вимоги та вказав, що прохає винести рішення про поділ нежитлової будівлі та спільної земельної ділянки, що знаходиться під нею. Визнати за ОСОБА_1 право власності та виділити в натурі приміщення «1»площею 39 кв.м., «2»площею 18 кв.м., «3»площею 0,7 кв.м. За ОСОБА_2 визнати право власності та виділити йому в натурі приміщення «4»площею 22 кв.м, «10»площею 40,6 кв.м., «11»площею 3,6 кв.м., приміщення «П»площею 20,5 кв.м. Зобов»язати ОСОБА_2 здійснити виплату компенсації за площу 14,5 кв.м. підвального приміщення «П»вартістю 21271,5 грн. з відстрочкою платежу на 3 роки рівними щорічними платежами з урахуванням умов мирової угоди. Визнати за сторонами право власності та виділити в натурі як окремі земельні ділянки, які розташовані під приміщеннями, що передаються у власність сторонам з санітарно-захисною зоною для обслуговування будівлі. Зобов»язати ОСОБА_1 компенсувати коштами вартість земельної ділянки санітарно-захисної зони, яка перейде їй у власність. Зобов»язати позивача повернути вартість земельної ділянки, що перейде їй у власність під приміщеннями «1», «2»та «3»у розмірі 5150,05 грн. з урахуванням індексу інфляції. Зобов»язати позивача не чинити перешкоди у виконанні будівельного переобладнання та документального оформлення поділеного в натурі приміщення 33/50 частини нежитлової будівлі (приміщення кафе «У ОСОБА_4»з підвалом) та земельної ділянки за адресою м.Гребінка вул.Жовтнева, 4.
У судовому засіданні позивач та її представник заявлений позов підтримали з мотивів, що наведені у позовній заяві. Зустрічний позов не визнали через неможливість прирівнювати приміщення 1-го поверху будівлі та підвалу, яким ніхто зі сторін не користується. Інші позовні вимоги залишились без відповідної реакції з боку позивача через їх незрозумілість.
Відповідач та його представник зустрічний позов підтримали, пояснивши, що поскільки судові розгляди справи мають тривалий характер, а позивач має боргові зобов»язання перед відповідачем, то вказану справу слід розглядати в контексті її заборгованостей перед відповідачем. Вважає, що виділ кімнат в натурі має відбутися саме по варіанту, що вказано у зустрічному позові, поскільки перепланування кімнати «10»суперечить попереднім домовленостям між сторонами. Розподіл земельної ділянки має відбутися під час розгляду справи про розподіл будівлі. Первісний позов позивача не визнають через його несправедливість та поскільки він не враховує інтереси відповідача, що пов»язаний з борговими зобов»язаннями сторін, які підтверджує мирова угода укладена між сторонами.
Третя особа -представник КП «Лубенське МБТІ»до суду не з»явився, подавши заяву про розгляд справи без їх участі.
Суд заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог сторін.
Судом встановлено обставини та відповідні правовідносини.
Відповідно до ухвали Гребінківського районного суду Полтавської області від 10 липня 2009 року встановлено, що спільним майном сторін є : 17/50 частини нежитлової будівлі (приміщення кафе «У ОСОБА_4» з підвалом), що розташована за адресою: Полтавська область м.Гребінка вул.Жовтнева, 4 та 33/50 частини нежитлової будівлі (приміщення кафе «У ОСОБА_4»з підвалом), що розташована за адресою: Полтавська область м.Гребінка вул.Жовтнева, 4. Крім того, визнано земельну ділянку розміром 499 кв.м спільним майном подружжя ОСОБА_1. Сторони домовились про розподіл спільного майна подружжя, що за ОСОБА_1 залишається у власності 16,5/50 частини нежитлової будівлі (приміщення кафе «У ОСОБА_4»з підвалом) та земельну ділянку розташовану під 16,5/50 частини будівлі вартістю 6444 грн. За ОСОБА_3 залишається у власності 17/50 частини нежитлової будівлі та 16,5/50 частини нежитлової будівлі. Також ОСОБА_3 належить земельна ділянка під приміщенням нежитлової будівлі, крім частки, що залишається за ОСОБА_1 під 16,5/50 частини будівлі на суму 23056,00 грн. Сторони домовились, що ОСОБА_2 виділено майна на суму 171378 грн., а ОСОБА_1 на суму 88959 грн. Різниця становить 82419 грн. Таким чином, на дану суму зменшуються боргові зобов»язання позивача по кредитним угодам. ОСОБА_2 самостійно погашає боргові зобов»язання перед банками на суму 414588,90 грн., а ОСОБА_1 зобов»язується сплачувати ОСОБА_2 щомісячно по 3000 грн. до погашення суми у розмірі 118400 грн. Таку мирову угоду було визнано судом та закрито провадження по справі. Ухвала набрала чинності.
03.03.2011 року Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім.Бокаріуса було проведено судову будівельно-технічну експертизу № 9644/2200 відповідно до якої визначено варіанти розподілу нежитлової будівлі за адресою: Полтавська область м.Гребінка вул.Жовтнева, 4 та визначено вартість кімнат та будівлі взагалі. Загальна площа приміщення складає 218,7 кв.м. Вартість 1 кв.м. кафе «У ОСОБА_4» становить 2230 грн., вартість 1 кв. м. підвалу (котельні) становить 1467 грн. Експертом запропоновано 3 варіанти розподілу спірної будівлі, як з урахуванням розподілу 33/50 частини приміщення так і всього приміщення кафе.
Жодний із запропонованих експертом варіантів поділу нежитлової будівлі у повній мірі не задовольняє сторони. Клопотань про проведення додаткової експертизи по поділу нежитлової будівлі сторони не заявляли.
Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_5 пояснила, що саме вона виконувала дану судово будівельно-технічну експертизу. Давала відповіді на питання, що були вказані в ухвалі суду. Стосовно поділу земельної ділянки вказала, що для того, щоб визначити кому саме належатиме яка земельна ділянка, треба знати яким чином сторони вирішили питання розподілу будівлі. По 3 варіанту розподілу будівлі, а саме де вказано додаток до експертизи № 15 було допущено помилку та прикладено не вірну сторінку варіанту розподілу будівлі між сторонами, вірний варіант надала у судовому засіданні, де вказано такі варіанти розподілу підвального приміщення, як описано на стор. 22 судової будівельно-технічної експертизи.
Під час розгляду справи позивач прохає здійснити поділ будівлі за 1 варіантом розподілу 33/50 частини нежитлової будівлі. Згідно якого за позивачем залишити кімнати «1»площею 39,0 кв.м, «2»- 18,0 кв.м, приміщення «3»площею 0,7 кв.м., частину кімнати «10»площею 5,79 кв.м., хоча в експертизі зазначається, що їй виділяється частину кімнати «10»розміром 14.5 кв.м, а підвал залишається у власності ОСОБА_2 За відповідачем залишити частину кімнати «10»площею 34,91 кв.м. , кімнату «4»площею 22 кв.м., «5»3,4 кв.м., «6»- з,9 кв.м., «7»- 5,2 кв.м., «8»- 15,3 кв.м., «9»- 40,7 кв.м. та кімнату «11»площею 3,6 кв.м., що в своїй сукупності становитеме 33,5/50 частини будівлі належних йому. Підвальне приміщення, де частка позивача становить 8,67 кв.м. залишити у спільному користуванні із-за неможливості виділення в натурі.
Відповідач вважає, що спірну будівлю слід поділити по 3 варіанту запропонованому експертами за виключення поділу підвалу, який залишити йому. При цьому не здійснювати поділу кімнати «10».
Матеріали справи також містять договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 25.06.2009 року відповідно до якого ОСОБА_1 придбала земельну ділянку розміром 499 квадратних метрів, що знаходиться за адресою м.Гребінка вул. Жовтнева, 4. Продаж її вчинено за 29500 грн. Угоду підписано сторонами та посвідчено приватним нотаріусом Гребінківського районного нотаріального округу ОСОБА_4 25.06.2009 року. ОСОБА_6 відповідно до квитанцій до прибуткового касового ордеру № 24 від 26.06.2009 року сплатив за земельну ділянку 5000 грн., № 27 від 10.07.2009 року - 8770 грн.; та відповідно до платіжних доручень від 10.07.2009 року сплачено 2950 грн., від 24.09.2009 року -3318,75 грн., 18.12.2009 року -3411,99 грн., від 22.03.2010 року -3318,75 грн.; 21.06.2010 року -3560,90 грн. Всього коштів перераховано на загальну суму 30330,39 грн. У платіжних дорученнях вказував, що кошти вносяться за ОСОБА_1
Стосовно поділу земельної ділянки, у судовому засіданні у якості спеціаліста було допитано ОСОБА_7, який працює начальником Гребінківського відділу Держкомзему, який зазначив, що розподіл земельної ділянки між сторонами слід здійснювати після розподілу спірного приміщення.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній … справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь та самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За положеннями ст. ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст. ст. 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
Правовий режим спільної часткової власності визначається гл. 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники мають рівні права. Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Згідно ст.125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. В статті 126 ЗК України вказано, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених ч.2 цієї статті. Відчуження частини земельної ділянки з виділенням її в окрему земельну ділянку здійснюється після отримання її власником державного акта, що посвідчує право власності на сформовану нову земельну ділянку. Відповідно до ст.132 ЗК України угоди про перехід права власності на земельну ділянку підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Враховуючи вищазазначені норми законодавства, суд прийшов до слідуючого висновку. Сторони під час розгляду справи та враховуючи зміст їх позовних вимог не погодились із жодним запропонованим їм експертом варіантом розподілу спірної будівлі. У судовому засіданні встановлено, що підвальне приміщення «П»розміром 20,5 кв.м та східці до нього розміром 5,8 кв.м. не використовуються сторонами взагалі. При розподілі судом вказаного приміщення за варіантами, які було запропоновано експертом та за варіантами обладнання підвалу додатковими східцями, будь-якою із сторін, не буде дотримано принципу справедливості. При проведенні судової будівельно-технічної експертизи, експертом не було враховано, що ОСОБА_1 є власником 1/3 частини будівлі, варіанти розподілу підвального приміщення були здійснені або по варіанту залишення підвалу повністю за якоюсь із сторін, або по Ѕ частині даного приміщення, що протирічить вищезазначеному. Враховуючи умови мирової угоди від 10 липня 2009 року судом встановлено, що все дане приміщення за адресою : м.Гребінка вул.Жовтнева, 4 є у спільній частковій власності сторін. За позивачем згідно ухвали Гребінківського районного суду залишено 16,5/50 частини будівлі, а за відповідачем 17/50 та 16,5/50 частини будівлі, тобто вони мають 16,5 + 17 + 16,5/50 частини приміщення, що в сукупності становить «1». Загальна площа кафе «У ОСОБА_4»згідно висновку експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Бокаріуса № 9644/2200 від 03.03.2011 року становить 218,7 кв.м., загальна площа 1 поверху будівлі становить 192,4 кв.м, а підвального приміщення зі східцями 26,3 кв.м. З огляду на умови, на які погодились сторони під час підписання мирової угоди, з урахуванням того, що підвал не використовується сторонами за призначенням, суд вважає, що його слід залишити у спільному користуванні власників. Також суд вважає не доцільним облаштовувати підвальне приміщення окремими східцями, які також слід залишити у спільному користуванні сторін.
. З урахуванням того, що позивач на даний час користується кімнатами «1», «2», «3»загальною площею 57,7 кв.м., а відповідач користується кімнатами «4», «5», «6», «7», «8», «9»та «10» загальною площею 131,1 кв.м., то такий варіант слід залишити як прийнятний. Переобладнання кімнат для такого користування здійснювати немає потреби, поскільки сторони на даний час користуються вищепереліченими кімнатами за їх призначенням. Стосовно дверного прорізу між кімнатами «1»та «10», слід зазначити, що він підлягає закладенню ОСОБА_1, для якої такий варіант розподілу будівлі є прийнятним та який вона зазначає в уточненій позовній заяві. При цьому суд враховує, що площа 1 поверху спірного приміщення становить 192,4 кв.м., з них 1/3 частина повинна належати ОСОБА_1 площею 64,13 кв.м., а ОСОБА_2 належить 2/3 частини першого поверху, що становить -128,27 кв.м. Таким чином, позивач користується меншою площею приміщення, а приміщення відповідача є більшими ніж повинно бути при справедливому розподілі будівлі.
На даний час у власності та користуванні позивача знаходиться 57,7 кв.м. першого поверху, а у відповідача -131,1 кв.м. площі першого поверху. Площу приміщення першого поверху, що є не достатньою до розміру 64,13 кв.м. слід компенсувати грошовими коштами, зобов»язавши ОСОБА_2 сплатити ОСОБА_1 різницю. (64,13 кв.м. -57,7 кв.м. = 6,43 кв.м. х 2230 грн. (вартість 1 кв.м приміщення 1 поверху кафе «У ОСОБА_4»( стор. 13 висновку експерта)=14338,90 грн.
Суд вважає неспроможними мотиви позивача та відповідача щодо визначення частки позивача та відповідача у підвальному приміщенні, поскільки, як зазначено вище, вказане приміщення слід залишити у спільному користуванні власників. Отже, визнавати за ними право на певні частки є не коректним.
Стосовно визнання права власності на земельну ділянку за адресою: м.Гребінка вул.Жовтнева, 4 Полтавської області, то суд вважає, що з огляду на те, що угода про її придбання не пройшла державної реєстрації та на дану земельну ділянку відсутній Державний акт на право власності на неї, то і розподілу між сторонами вона не підлягає через не виконання сторонами положень ст. 126, 132 ЗК України.
Позовні вимоги позивача про зобов»язання позивача не чинити перешкоди у здійсненні будівельного переобладнання приміщення кафе «У ОСОБА_4», суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, поскільки відповідачем не наведено належних доказів того, що позивач чинить перешкоди у користуванні спірним приміщенням. Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Так як, таких доказів у судовому засіданні наведено не було, то вимоги у цій частині є необгрунтованими.
Згідно з вимогами ст.84 ЦПК України витрати з оплати правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 27 квітня 2006 року "Граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ", згідно з якою, якщо компенсація сплачується іншою стороною, граничний розмір не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Згідно зі ст.12 Закону України "Про адвокатуру" оплата допомоги адвоката здійсню-ється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою та адвокатом. Разом з тим суд може, враховуючи обсяг допомоги адвоката й витрачений ним час, зменшити розмір відшкодування цих витрат.
На підставі Законів України "Про Державний бюджет України" передбачено наступний розмір мінімальної заробітної плати: з 01.01.2010 року по 01.04.2010 року -869 грн.; з 01.04.2010 року по 01.07.2010 року -884 грн.; з 01.07.2010 року по 01.10.2010 року -888 грн.; з 01.10.2010 року по 01.12.2010 року -907 грн.; з 01.12.2010 року 01.01.2011 року -922 грн.; з 01.01.2011 року по 01.04.2011 року -941 грн. з 01.04.2011 року по 01.10.2011 року - 960 грн., з 01.10.2011 року по 01.12.2011 року - 985 грн., з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року - 1004 грн. Вказані положення слід врахувати при обчисленні вартості роботи адвоката по даній справі. При цьому суд враховує, що правову допомогу адвокат надавав на протязі 13 год. 30 хв., приймавши участь у судових засіданнях. З урахуванням журналів судових засідань та з огляду на розмірі мінімальної заробітної плати до відшкодування підлягають кошти у розмірі 5204,33 грн. Стосовно співбесіди, підготовки, виготовлення та подання цивільного позову, про що зазначено у розрахунку кількості та вартості послуг, наданих адвокатом ( а.с 244 т.1), керуючись ст. 12 Закону України «Про адвокатуру»суд вважає, що необхідно зменшити розмір відшкодування даних витрат, як за 2 години роботи з урахуванням 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи, тобто 347 грн. х 2 год. = 694 грн.
Всього підлягає до відшкодування : 5204,33 грн. + 694 грн. = 5898 грн.33 коп., з урахуванням того, що позовні вимоги позивача задоволені не повністю, то до стягнення з ОСОБА_2 підлягає 4718,66 грн.
Частиною 1 статі 88 ЦПК України передбачено, що стороні на користь, якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З огляду на те, що суд вважає, що позовні вимоги сторін підлягають до часткового задоволення, то відповідно до вказаного підлягають розподілу між сторонами судові витрати. Витрати, щодо проведення експертизи, які були понесені сторонами ОСОБА_2 у сумі 3010 грн. та ОСОБА_1 у розмірі 1470,72 грн. слід залишити за сторонами, поскільки висновки експертизи є для них неприйнятними та суд позбавлений можливості зробити висновок про те наскільки сторони його використали при обгрунтуванні розміру позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 5-11,60, 61, 88, 209,212-215,218 ЦПК України на підставі ст. 15, 319, 358, 364, 391, гл.26 ЦК України, ст. 125, 126, 132 ЗК України, ст. 12 Закону України «Про адвокатуру», суд,-
Позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Поділити нежитлову будівлю за адресою м.Гребінка вул.Жовтнева, 4 Полтавської області та виділити в натурі ОСОБА_8 у власність кімнати «1»розміром 39,0 кв.м., «2»розміром 18,0 кв.м, «3»- розміром 0,7 кв.м.
Підвальне приміщення «П»розміром 20,5 кв.м. та східці до нього розміром 5,8 кв.м залишити у спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 14338 грн. 90 коп., витрати на послуги адвоката у розмірі 4718 грн.66 коп., судовий збір у розмірі 1132 грн. 66 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в суді у розмірі 96 грн. Всього підлягає до стягнення 20286 грн. 22 коп.
В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.
Позов ОСОБА_2 задоволити частково.
Виділити в натурі ОСОБА_2 у власність кімнати «4»розміром 22,0 кв.м., «10» розміром 40,6 кв. м., «11»розміром 4,8 кв. м. за адресою: м.Гребінка вул.Жовтнева, 4 Полтавської області.
Зобов»язати ОСОБА_1 закласти дверний проріз між кімнатами «1»та «10».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 438 грн. 53 коп.. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді у розмірі 24 грн. Всього підлягає до стягнення 462 грн. 53 коп.
В іншій частині позову ОСОБА_2 відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Т.В.Грузман