Україна
13 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/20651/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 16-15
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Толстолуцької М.М.
при секретарі Перовій В.В.
., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:
Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Карбон» (м. Шахтарськ)
до
Управління Пенсійного Фонду України в м. Шахтарськ та Шахтарському районі (м. Шахтарськ)
про
скасування рішень Управління Пенсійного Фонду України в місті Шахтарськ Донецької області про застосування штрафних санкції та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №628 від 12.10.11р., №629 від 12.10.11р., №630 від 12.10.11р.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю
від відповідача: не з'явився
Вугледобувне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Карбон» звернулось до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в місті Шахтарськ Донецької області про скасування рішень Управління Пенсійного Фонду України в місті Шахтарськ Донецької області про застосування штрафних санкції та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №628 від 12.10.11р., №629 від 12.10.11р., №630 від 12.10.11р.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.12.11р. в адміністративній справі було замінено неналежного відповідача Управління Пенсійного Фонду України в місті Шахтарськ Донецької області, на належного Управління Пенсійного Фонду України в м. Шахтарськ та Шахтарському районі.
Представник позивача у судове засідання підтримав адміністративний позов, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованого листа. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності відповідач суду не надав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд, -
1 листопада 2011 року Вугледобувне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Карбон» звернувся до Управління Пенсійного Фонду України в місті Шахтарськ Донецької області з позовом, який обґрунтовує тим, що ухвалою господарського суду Донецької області від 26.06.06р. порушено провадження у справі про банкрутство відносно позивача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Господарським судом Донецької області ухвалою від 26.12.06 року введена процедура санації Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Карбон». Ухвалою господарського суду від 18.06.08р. продовжено строк процедури санації Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Карбон» до 18.07.08р. Процедура санації 19.08.08р. була продовжена ухвалою господарського суду Донецької області на 1 місяць. Після апеляційного та касаційного оскарження процесуальних документів господарського суду Донецької області ухвалою від 26.08.10р. процедура санації була продовжена до 12.10.10р. та ухвалою від 22.12.10р. продовжено строк процедури санації Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Карбон» до 22.06.12р.
Відповідач у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів застосував до позивача фінансові санкції та нарахував штраф та пеню за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску. Проте, на думку позивача, таке нарахування є неправомірним, оскільки мораторій на задоволення вимог кредиторів діє протягом провадження у справі про банкрутство, то відповідно до частини 4 статті 12 Закону у період дії мораторію неустойка (штраф, пеня) за неналежне виконання зобов'язань не нараховуються.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що Вугледобувне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Карбон» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області, включене до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України за номером 19381513. Позивач взятий на облік як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
15 жовтня 2011 року на адресу позивача надійшли рішення Управління Пенсійного Фонду України в місті Шахтарськ Донецької області на підставі пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 12.10.11р., а саме: рішенням № 628 застосовано штраф в розмірі 683,20 грн. та нарахована пеня у розмірі 255,31 грн. за період з 20.07.11р. по 29.09.11р.; рішенням №629 застосовано штраф у розмірі 72,41 грн. а нарахована пеня у розмірі 19,11 грн. за період з 22.08.11р. по 29.09.11р.; рішенням №630 застосовано штраф у розміні 8 932,25 грн. та нарахована пеня в сумі 3 346,60 грн. за період з 20.07.11р. по 29.09.11р.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Донецької області від 26.06.06р. порушено провадження у справі про банкрутство відносно позивача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Господарським судом Донецької області ухвалою від 26.12.06 року введена процедура санації Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Карбон». Ухвалою господарського суду від 18.06.08р. продовжено строк процедури санації Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Карбон» до 18.07.08р. Процедура санації 19.08.08р. була продовжена ухвалою господарського суду Донецької області на 1 місяць. Після апеляційного та касаційного оскарження процесуальних документів господарського суду Донецької області ухвалою від 26.08.10р. процедура санації була продовжена до 12.10.10р. та ухвалою від 22.12.10р. продовжено строк процедури санації Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Карбон» до 22.06.12р.
Спірним в даній справі є питання про те, чи правомірно відповідачем застосовані фінансові санкції та пеня взагалі та з огляду на приписи частини 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України від 14 травня 1992 р. «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Господарським процесуальним кодексом України (далі -ГПК), іншими законодавчими актами України.
Закон містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Відповідно до абзацу шостого статті 1 Закону України №2343 кредитор -юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види.
Зазначеною правовою нормою встановлено два види кредиторів, зокрема конкурсні кредитори -кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника, та поточні кредитори -кредитори за вимогами боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до статті 1 Закону України №2343 термін “мораторій на задоволення вимог кредиторів” (далі мораторій) визначено як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Згідно з частиною першою статті 11 та частиною четвертою статті 12 Закону України №2343 мораторій вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Згідно з частиною сьомою статті 12 Закону України №2343 дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство. Тому треба враховувати, що дія мораторію триває протягом усього строку провадження у справі про банкрутство, включаючи усі його процедури, за винятками, передбаченими Законом України №2343.
Згідно з абзацом четвертим частини четвертої статті 12 Закону України №2343 протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Пунктом 30 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року «Про судову практику в справах про банкрутство» передбачено, що відповідно до норм законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які регулюють питання відповідальності за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків, вимоги щодо їх стягнення визнаються безспірними, а самі ці вимоги підтверджуються документами обліку страхових внесків, що складаються цільовими страховими фондами з відповідних видів страхування.
Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредитором у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.
Згідно ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Управління Пенсійного фонду України в місті Шахтарську Донецької області рішенням від 12.10.11р. за №№628, 629, 630 застосувало до Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Карбон» штраф в розмірі 683,20 грн. та нарахувало пеню у розмірі 255,31 грн.; штраф у розмірі 72,41 грн. а нарахувало пеню у розмірі 19,11 грн.; штраф у розмірі 8 932,25 грн. та нарахувало пеню в сумі 3 346,60 грн. за періоди відповідно з 20.07.11р. по 29.09.11р., з 22.08.11р. по 29.09.11р. та з 20.07.11р. по 29.09.11р.
Оскільки фінансові санкції та пеня застосовані до боржника за зобов'язання, які виникли після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, вони підлягають сплаті.
Крім вищезазначеного, мораторій не поширюється на задоволення вимог кредиторів арбітражним керуючим у процедурах санації, мирової угоди та ліквідації. Частиною третьою статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено: заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією, або до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до затвердження господарським судом мирової угоди, або до дня винесення ухвали про відмову у визнанні боржника банкрутом. Частиною шостою цієї ж статті Закону визначено: дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону. У позові Вугледобувним підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Карбон» зазначено, що на підприємстві було введено процедуру санації та ухвалою господарського суду Донецької області від 22.12.10р. продовжено строк процедури санації до 22.06.12р.
Таким чином, фінансові санкції до порушника платіжної дисципліни були застосовані (12.10.11р.) вже в процедурі санації, коли заходи щодо забезпечення вимог кредиторів (мораторій) припинили свою дію.
Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги посилання позивача на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, оскільки відповідно до ч.4 ст.12 та абз.24 ст.1 Закону України №2343 мораторій не звільняє від сплати штрафу (пені) за невиконання зобов'язань обов'язкових платежів, які виникли після введення мораторію.
Згідно із вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.
Керуючись Конституцією України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 158, 160-163, 167, 188, 255, 257 КАС України, суд -
Позов Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Карбон» до Управління Пенсійного Фонду України в місті Шахтарськ Донецької області про скасування рішень Управління Пенсійного Фонду України в місті Шахтарськ Донецької області про застосування штрафних санкції та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №628 від 12.10.11р., №629 від 12.10.11р., №630 від 12.10.11р. - залишити без задоволення.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 13 грудня 2011 року.
Повний текст постанови складений 19 грудня 2011 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Толстолуцька М.М.