Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
Справа № 1-158/11
06.10.2011
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
в складі
головуючої, судді Куцин В.М.,
при секретарі Кононенко Н. О.
з участю прокурора Сіряк Т. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миргород справу по обвинуваченню
ОСОБА_1 11січня ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, непрацюючого, судимого 17 грудня 2004 року Миргородським міськрайонним судом по ст. 185 ч 5, 69, 187 ч 4, 69, 70 ч 1 КК України до 6 років позбавлення волі; 21.09. 2005 року Апеляційним судом Полтавської області вирок змінено, засуджено по ст. 185 ч 4, 69 КК України до 4 років позбавлення волі; 19.10.2005 року постановою Київського районного суду м. Полтави звільнений по ст. 3 п. «Б»Закону України «Про амністію»від 31.06. 2005 року, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4
в скоєнні злочину передбаченого ст. 185 ч.2 КК України
Повторно 13 березня 2011 року, близько 22 години ОСОБА_1, прибув автомобілем НОМЕР_1 на автодорогу 0-17-209 Миргород-Дібрівка - Клюшниківка на кілометр 2+800 метрів. Тут діючи таємно з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання ОСОБА_1, викрав металеві стояки перильного огородження, а саме три труби діаметром 100мм довжиною 100см вартістю 123 грн. 63 коп., два металеві швелера №120 довжиною 110см вартістю 98 грн. 49 коп., три металеві швелера №80 довжиною 100см вартістю 94 грн. 39 коп., які належали Службі автомобільних доріг у Полтавській області. Після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, тим самим повністю виконавши свій злочинний намір по таємному викраденню чужого майна до кінця, чим завдав Службі автомобільних доріг у Полтавській області, матеріальних збитків на суму 316 грн. 51 коп.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, свою вину в скоєному визнав повністю суду пояснив, що13 березня 2011 року, був на рибалці, близько 11.00 години проїжджаючи через місток, який знаходиться на дорозі Миргород-Дібрівка-Клюшниківка, зупинився по власним потребам і побачив, що одна сторона містка без перила, а друга була з перилами. Це привернуло його увагу і він підійшов ближче, щоб подивитися на перила. Підійшов до перила побачив, що шість стовпчиків було підпиляно. Після того в мене виникло бажання забрати дані стовпчики з собою. Коли повернувся додому, то вирішив, що по стовпчики поїде ввечері як стемніє. Близько 22.00 години, того ж дня ОСОБА_1, на автомобілі, яким керує по дорученню ВАЗ 2106, номерний знак НОМЕР_2 поїхав по стовпчики, які бачив вранці на містку по дорозі Миргород-Дібрівка-Клюшниківка. Приїхавши до мосту, розхитав металеві стовпчики які були вже підпиляні, щоб їх витягнути. Потім поклав до свого автомобіля. Далі поїхав до гаража, який знаходиться за адресою м. Миргород, вул. Боровиковського №356, який належить його батькові ОСОБА_2. В даному гаражі залишив металеві стовпчики Через деякий час приїхали працівники міліції і вилучили вищевказані стовпчики.
Представник потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_3 пояснив, що13 березня 2011 року, на автодорозі Миргород-Дібрівка - Клюшниківка на кілометрі 2+800 метрів, як встановлено слідством. підсудний викрав металеві стояки перильного огородження, що є власністю Служби автомобільних доріг у Полтавській області.
На даний час шкода заподіяна злочином Службі автомобільних доріг у Полтавській області відшкодована тому претензій до підсудного немає
Зважаючи на повне визнання вини підсудним, оскільки учасники судового процесу не заперечували проти цього, встановивши правильність розуміння підсудним положень ст. 299 КПК України та не маючи сумніву в істинності його позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та вважає за можливе при розгляді справи обмежитись допитом підсудного, потерпілого та вивченням даних щодо особи підсудного.
Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, тобто в скоєнні злочину передбаченого ст. 185 ч.2 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який є злочином середньої тяжкості, обставини що пом'якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та особу винного, який характеризується позитивно, в ході досудового слідства повністю відшкодував збитки потерпілому, тому суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відсутні.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без відбування покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, що буде достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів.
Речові докази по справі, які знаходяться в камері схову речових доказів Миргородського МВ УМВС України в Полтавській області: чотири металеві стовпчики та дві металеві труби (а.с.25) необхідно передати ОСОБА_1,зважаючи на повне відшкодування ним збитків потерпілому.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
ОСОБА_1 визнати винним і призначити покарання за ст.185 ч.2 КК України 1(один) рік обмеження волі.
Згідно ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю1 (один) рік .
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу засудженому до набрання вироком чинності залишити підписку про не виїзд.
Речові докази по справі, які знаходяться в камері схову речових доказів Миргородського МВ УМВС України в Полтавській області: чотири металеві стовпчики та дві металеві труби -передати ОСОБА_1
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з часу проголошення через Миргородський міськрайонний суд.
Суддя ОСОБА_4