Україна
20 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/21268/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 15 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Полякової К.В.
при секретарі Карлюк М.О.
За участю сторін від:
позивача: ОСОБА_1 (дов. № 01-1799 від 23.05.2011 р),
відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Костянтинівської міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі Костянтинівського міського центру зайнятості - робочий органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 5663,7 грн.,-
Костянтинівська міжрайонна прокуратура звернулась до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Костянтинівського міського центру зайнятості - робочий органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 5663,7 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.05.2010 до Костянтинівського міського центру зайнятості - робочий органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за сприянням у своєму працевлаштуванні на роботу звернулась ОСОБА_2 (далі по тексту відповідач). На час подачі заяви про надання статусу безробітного, ОСОБА_2 вказала, що вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує. 07.06.2010 відповідачу надано статус безробітного та розпочата виплата по безробіттю. У період з 07.06.2010 по 03.03.2011 ОСОБА_2 нарахована допомога по безробіттю на загальну суму 5862,09 грн., яка перерахована на її особистий рахунок НОМЕР_3 ЗАТ КБ «Приватбанк» Костянтинівської філії. Після закінчення строку виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_2, як безробітна, направлена центром зайнятості на оплачувальні громадські роботи де вона була зайнята у період з 01.04.2011 по 30.04.2011, з 05.05.2011 по 31.05.2011, з 06.06.2011 по 10.06.2011. За вказаний період відповідач з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття отримала заробітну плату у загальному розмірі 2877,28 грн. Проте, за результатами перевірки обґрунтованості виплат матеріального забезпечення на підставі отриманих відповідей від Державної податкової адміністрації та акту № 88 від 02.09.2011 встановлено, що ОСОБА_2 за період з 05.11.2010 по 06.11.2010 працювала на підприємстві ТОВ «Дружківська Харчова Фабрика». Таким чином, відповідачем безпідставно отримано матеріальну допомогу по безробіттю з 05.11.2010 по 03.03.2011 у сумі 2786,42 грн. та заробітну плату за виконані громадські роботи у сумі 2877,28 грн. 15.09.2011 ОСОБА_2 направлена претензія та наданий строк для повернення незаконно отриманих коштів у сумі 5663,7 грн. у добровільному порядку. Однак, заборгованість відповідачем не сплачена. На підставі викладеного, просив стягнути на користь Костянтинівського міського центру зайнятості - робочий органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття 5663,7 грн., що складається з безпідставно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 2786,42 грн. та заробітної плати за оплачувальні громадські роботи у сумі 2877,28 грн. (а.с. 2-4).
Відповідачем подано заперечення на адміністративний позов, в обґрунтування яких зазначено, що нею за період з 13.05.2011 по 29.06.2011 отримано заробітну плату за виконані громадські роботи у сумі 1526,00 грн. Заробітну плату за червень 2011 вона взагалі не отримувала, тому вважала безпідставним стягнення з неї сум виплаченої заробітної плати за оплачувальні громадські роботи у сумі 2877,28 грн. (а.с. 27).
Відповідно до частини 1 статті 60 КАС України, у випадках, встановлених законом, прокурор може звернутися до суду з адміністративним позовом про захист прав, свобод і інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, пояснивши, що із заробітної плати за оплачувальні громадські роботи, виплаченої ОСОБА_2, відповідно до Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» сплачувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 36,3 відсотка, тому відповідачем отримана заробітна плата у розмірі з урахуванням відрахування з неї сум єдиного внеску. Заробітну плату за червень 2011 ОСОБА_2 перераховано Фондом на особовий рахунок відповідача на картку в Укрсіббанку, що підтверджується відповідним платіжним дорученням. В іншому дала аналогічні пояснення тим, що викладені в позовній заяві. Просила позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 47). 19 грудня 2011 до суду через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява відповідача про розгляду справи без її участі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року № 803-ХІІ (надалі - Закон № 803-ХІІ) для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (надалі - Закон № 1533-ІІІ) для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, створюється Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Відповідно до статті 12 Закону № 1533-ІІІ виконавча дирекція Фонду та її робочі органи уповноважені, зокрема, контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводити розслідування страхових випадків та обґрунтованість виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.
Судом встановлено, що 31 травня 2010 ОСОБА_2 звернулась до Костянтинівського міського центру зайнятості з заявою про надання їй статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю.
ОСОБА_2 разом з заявою про надання статусу безробітної (а.с. 6) до центру зайнятості подано документи відповідно до ст. 3 Закон № 803-ХІІ, на підставі яких працівником Костянтинівського міського центру зайнятості із застосуванням автоматизованої системи заповнено персональну картку відповідача № 523012610053100001 (а.с. 8).
Згідно витягу з наказу від 07.06.2010 № НТ100607 (а.с. 9) ОСОБА_2 з 07.06.2010 надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю.
Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю, згідно ч.4 ст. 22 Закону № 1533-ІІІ не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.
Проте, оскільки ОСОБА_2 звільнена з останнього місця роботи за угодою сторін, що підтверджується трудовою книжкою, яка мається в матеріалах справи (а.с. 57), відповідно до п.1 ч.5 ст. 31 Закону № 1533-ІІІ, тривалість виплати допомоги по безробіттю відповідачу скорочена на строк 90 календарних днів, що вбачається з витягу з наказу від 04.03.2011 № 110304 (а.с. 9).
Таким чином, ОСОБА_2 отримала за період з 07.06.2010 по 03.03.2011 допомогу по безробіттю у сумі 5862,09 грн. (а.с. 10).
Згідно ч.2 ст. 19 Закону № 803-ХІІ, Державна служба зайнятості має право направляти безробітних громадян за їх бажанням на оплачувальні громадські роботи, фінансування яких, в розумінні ч. 2 ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є видом соціальних послуг.
Порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт, визначено Положенням про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2008, № 839 (далі по тексту Положення).
Згідно п. 3 Положення, оплачувальні громадські роботи організовуються для осіб, які не мають роботи.
Особи, зареєстровані як безробітні, відповідно до п.5 Положення, залучаються до оплачуваних громадських робіт на строк, що сумарно не перевищує 180 календарних днів у межах календарного року.
Відповідно до п.9 Положення, для проведення оплачуваних громадських робіт (незалежно від джерел їх фінансування) між міським, районним, районним у місті або міськрайонним центром зайнятості (далі - місцевий центр зайнятості) та роботодавцями укладається договір про організацію та проведення оплачуваних громадських робіт.
Фінансування оплачуваних громадських робіт, згідно п.14 Положення, може проводитися за рахунок коштів, зокрема, Фонду (в частині організації таких робіт для безробітних). Кошти на організацію оплачуваних громадських робіт із зазначених у пункті 14 джерел фінансування можуть бути використані для: виплати основної та додаткової заробітної плати, визначеної відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України "Про оплату праці", сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності осіб, зайнятих на оплачуваних громадських роботах.
За безробітними у період участі в оплачуваних громадських роботах зберігається виплата допомоги по безробіттю у розмірах і в строки, встановлені законодавством.
Пунктом 19 Положення передбачено, що участь особи, визнаної в установленому порядку безробітною, в оплачуваних громадських роботах за направленням центру зайнятості для забезпечення її тимчасової зайнятості до вирішення питання працевлаштування на підходящу роботу не є підставою для позбавлення її статусу безробітного, крім випадків, передбачених абзацом другим цього пункту.
Судом встановлено, що згідно з договором про спільну діяльність щодо організації оплачувальних громадських робіт від 01 лютого 2011 № 32-11, ОСОБА_2, будучи зареєстрованою як безробітна, брала участь в оплачувальних громадських роботах в період з 01.04.2011по 29.04.11, з 05.05.2011 по 31.05.2011 та з 06.06.2011 по 10.06.2011 року (а.с. 11).
За вказаний період Фондом з коштів, витрачених на організацію оплачувальних громадських робіт, виплачено ОСОБА_2 заробітну плату та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 2877,28 грн. перераховану на картку відповідача в ПриватБанку, що підтверджено платіжними дорученнями від 05.05.2001 № 879, від 13.05.2011 № 1002, від 20.05.2011 № 1091, від 03.06.2011 № 1204, від 14.06.2011 № 1345 та на картку відповідача в Укрсіббанку, що підтверджується платіжним дорученням від 20.06.2011 № 1390 (а.с. 63-72).
Згідно витягу з наказу від 22.06.2011 № НТ110622 (а.с. 9 звор. бік), ОСОБА_2 знята з обліку у зв'язку з працевлаштування безробітної в Комунальну установу «Цетральна районна лікарня» (а.с. 8 звор. бік).
02 вересня 2011 головним спеціалістом відділу взаємодії з роботодавцями ОСОБА_3 за участю керівника відділу кадрів ТОВ «Дружківська харчосмакова фабрика» ОСОБА_4 в результаті перевірки страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що ОСОБА_2 під час перебування на обліку у Костянтинівському міському центрі зайнятості працювала в ТОВ Дружківська харчосмакова фабрика» з 05.11.2011 по 06.11 2011 року, що зафіксовано актом № 88 від 02.09.2011 року (а.с. 12).
15 вересня 2011 Костянтинівським міським центром зайнятості на адресу відповідача направлено претензію (вих. № 07-4497) з пропозицією добровільно сплатити за період з 05.11.2010 по 03.03.2011 суму матеріального забезпечення у розмірі 5663,7 грн. (а.с. 16).
Між тим, на момент звернення позивача до суду та розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена.
Відповідно до статті 2 Закону № 1533-ІІІ (в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
На підставі пункту «б» частини 3 статті 1 З Закону № 1533-ІІІ в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.
Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону № 703-ХІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
У відповідності до ч. 3 ст. 36 Закону № 803-ХІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно з п. 6.14 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. № 307, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.12.2000р, за № 915/5136, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Таким чином, з встановлених під час розгляду справи обставин вбачається, що з боку ОСОБА_2 не повернуті безпідставно отримані суми допомоги по безробіттю у розмірі 2786,42 гривень за період з 05.11.2010 по 03.03.2011 року, а також заробітна плата за оплачувальні громадські роботи у сумі 2877,28 грн., що разом складає 5663,7 грн. Відповідачем, також, не надано доказів щодо сплати суми заборгованості на час розгляду справи.
Доводи відповідача щодо не отримання нею коштів за червень 2011 за виконані оплачувальні громадські роботи що є підставою для відмови у задоволенні позову, спростовуються наданим суду платіжним дорученням від 20 червня 2011 № 1390, згідно якого, ОСОБА_2 на її особовий рахунок НОМЕР_2 в Укрсіббанку, нарахована заробітна плата за договором № 32-11 від 01.02.2011 за виконані громадські роботи (а.с. 69-70).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Костянтинівського міського центру зайнятості - робочий органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю за період з 05.11.2010 по 03.03.2011 у сумі 2786,42 грн. та заробітної плати за оплачувальні громадські роботи у сумі 2877,28 грн., що разом складає 5663,7 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 94, 158-164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Костянтинівської міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі Костянтинівського міського центру зайнятості - робочий органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 5663,7 грн. - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_1) на користь Костянтинівського міського центру зайнятості - робочий органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на розрахунковий рахунок 37174300901058, одержувач: УДК м. Костянтинівка у Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 23119554, безпідставно отриману допомоги по безробіттю у сумі 2786 (дві тисячі сімсот вісімдесят шість) гривень 42 копійки та заробітну плату за оплачувальні громадські роботи у сумі 2877 (дві тисячі вісімсот сімдесят сім) гривень 28 копійок, що разом складає 5663 (п'ять тисяч шістсот шістдесят три) гривні 70 копійок.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України, проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 20 грудня 2011 року у присутності представника позивача.
Повний текст постанови виготовлено 22 грудня 2011 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Полякова К.В.