Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого
Земляного В.В.,
суддів
Присяжнюк Т.І., Пошви Б.М.
прокурора
Кравченко Є.С.
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 30 травня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 та касаційним поданням прокурора на вирок Березівського районного суду Одеської області від 16 січня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28 вересня 2004 року щодо ОСОБА_1
Вироком Березівського районного суду Одеської області від 16 січня 2004 року засуджено:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого у 1986 році за ст. 15, ч. 1 ст. 218; ч. 3 ст. 206, ст. 207, ст. 41 КК РФ на 5 років 5 місяців позбавлення волі;
у 1992 році - за ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 140, ст. 42 КК України на 3 роки позбавлення волі;
у 1998 році - за ч. 3 ст. 142 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна,
- за ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 28 вересня 2004 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено:
перекваліфіковано його дії з ч. 2 ст. 186 КК України на ч. 1 ст. 186 КК України і призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
В решті вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
За вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, будучи особою, раніше судимою за розбій, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, 23 червня 2002 року приблизно о 1 годині у сквері, розташованому поблизу залізничного вокзалу пасажирської станції Березівка Одеської залізничної дороги, за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, застосовуючи до ОСОБА_2 насильство, яке не є небезпечне для її здоров'я та життя, відкрито викрав її майно на загальну суму 275 грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить переглянути вирок, мотивуючи тим, що судове слідство проведено неповно та за порушенням норм кримінально-процесуального законодавства, а вирок не грунтується на доказах, зібраних у матеріалах справи. Крім того, порушує питання про притягнення до відповідальності судді, який постановив вказаний вирок.
У касаційному поданні прокурор просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд, мотивуючи тим, що апеляційний суд помилково перекваліфікував дії ОСОБА_1 з ч. 2 на ч. 1 ст. 186 КК України, оскільки органами досудового слідства та судом першої інстанції правильно встановлено, що до потерпілої ОСОБА_2 було застосоване насильство. Крім того, апеляційний суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 має не погашену та не зняту судимість.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання прокурора, а касаційну скаргу засудженого просив залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги та подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання прокурора підлягає задоволенню, а скарга засудженого підлягає задоволенню частково.
Як вбачається із матеріалів справи органами досудового слідства ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, вчинене повторно.
Перевіряючи данні обставини, суд першої інстанції дійшов аналогічного висновку.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, апеляційний суд, розглянувши апеляцію засудженого ОСОБА_1, перекваліфікував його дії з ч. 2 ст. 186 КК України на ч. 1 ст. 186 КК України, тобто як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
Однак з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відкрито викрав майно ОСОБА_2 застосовуючи до неї насильство, яке не є небезпечне для її здоров'я та життя.
Крім того, ОСОБА_1 має не зняту і не погашену судимість.
Не врахувавши вказаних обставин апеляційний суд, на думку колегії суддів, кваліфікуючи дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 186 КК України, дійшов помилкового висновку.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, при розгляді апеляційним судом апеляції засудженого ОСОБА_1 апеляційний суд допустив порушення вимог ст. 377 КПК України.
Відповідно до вимог вказаного закону в ухвалі апеляційного суду повинні бути проаналізовані і співставлені з наявними у справі і додатково поданими матеріалами всі доводи апеляцій і на кожний з доводів дана вичерпна відповідь. У висновках ухвали повинні бути посилання на відповідний матеріальний або процесуальний закон. Ухвала, що не містить висновків з питань про доведеність або недоведеність обвинувачення, не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Як вбачається із матеріалів справи, поза увагою апеляційного суду залишилися без відповіді питання, викладені в апеляції засудженого, а саме щодо неповноти та необ'єктивності досудового та судового слідства.
Тому таке рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд.
При новому апеляційному розгляді справи суду необхідно врахувати вищенаведене, дослідити всі зібрані у справі докази, ретельно перевірити доводи скарги засудженого та прийняти законне та обгрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Касаційне подання прокурора задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28 вересня 2004 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд.
Земляной В.В. Присяжнюк Т.І. Пошва Б.М.