у кримінальних справах у складі:
Головуючого
Синявського О.Г.
суддів
Вус С.М., Пекного С.Д.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 червня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Київського районного суду м. Донецька від 11 жовтня 2004 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше сім разів судимого,
засуджено :
за ст. 185 ч. 3 КК України на 5 років позбавлення волі;
за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі;
за ст. 309 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначено покарання на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України ОСОБА_1 призначено покарання на 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України ОСОБА_1 призначено остаточне покарання 5 років 10 місяців позбавлення волі.
За ст. 357 ч. 3 КК України ОСОБА_1 виправдано за недоведеністю його участі у вчиненні злочину.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 19 квітня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
ОСОБА_1 засуджено за те, що він 4 квітня 2003 року, близько 2 години, проникнувши до гаражу, що поблизу будинку АДРЕСА_1, звідки викрав належне ОСОБА_2 майно на загальну суму 820 гривень.
Цього ж дня, близько 21 години, ОСОБА_1, поблизу будинку АДРЕСА_2, відкрито заволодів майном ОСОБА_3 на загальну суму 400 гривень.
Крім цього, ОСОБА_1 придбав, перевозив та зберігав без мети збуту наркотичний засіб - ацетильований опій, вагою сухого залишку 0, 247 г, який у нього виявили та вилучили 8 квітня 2003 року працівники міліції.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 зазначає, що суд неправильно встановив фактичні обставини справи, оскільки інкримінованих йому злочинів він не вчиняв. Вважає, що визнавальні показання давав під тиском з боку правоохоронних органів. Просить вирок щодо нього скасувати.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені інкримінованих йому злочинів, за обставин, викладених у вироку, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів.
Так, під час досудового слідства, ОСОБА_1 детально розповідав про обставини вчинених ним злочинів, детально описував, що саме викрав та при яких обставинах у нього працівники міліції вилучили наркотичний засіб.
Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили показання засудженого про обставини злочинів, кількість викраденого ним майна.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що купували у засудженого майно, яке було викрадене у потерпілих. При цьому ОСОБА_1 вказував, що ці речі належіть йому.
Свідок ОСОБА_6 показав, що коли привозив ОСОБА_1 та ще інших осіб на Київський район м. Донецька, то його машину зупинили працівники міліції. У цей час засуджений намагався позбутися наркотиків. Він також, на пропозицію працівників міліції, був у якості понятого при вилученні у ОСОБА_1 наркотичних засобів.
Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 також підтвердили, що були присутні при вилученні працівниками міліції у засудженого наркотичних засобів. При цьому ОСОБА_1 намагався вилити даний засіб з шприца.
Посилання засудженого ОСОБА_1 на застосування до нього під час досудового слідства погроз та фізичного тиску, були предметом розгляду як суду першої так і апеляційної інстанцій і визнані безпідставними.
Даний висновок суду сумнівів не викликає.
Суд повно дослідив обставини справи, дав зібраним доказам належну оцінку і правильно застосував матеріальний закон.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли скасування постановлених щодо ОСОБА_1 судових рішень, не встановлено.
Призначене судом покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та даним щодо особи засудженого.
Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів Верховного Суду України,
відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженому ОСОБА_1.
Судді :