№ 0827/2-2910/2011
03 жовтня 2011 року м. Запоріжжя
шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі
головуючого судді Гончар М.С.
при секретарі Мєжиньскій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення, -
19.08.2011 року на адресу суду поштою (конверт а.с.15) надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, в якому зазначала наступне. Їй на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 16.03.1999 року, посвідченого Південно-східним регіональним управлінням Української товарної біржі за р№48359. В зазначеній квартирі зареєстровані та проживають: вона, її донька -ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, неповнолітній онук - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 Окрім вказаних осіб у квартирі проживає без реєстрації відповідач ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_3, якому вона надала усну згоду, деякий час, проживати у квартирі без реєстрації. Проте, після закінчення обумовленого сторонами строку відповідач відмовився звільнити кімнату та виїхати з квартири. Відносини з відповідачем не склалися, він постійно вчинює сварки, висловлюється нецензурними словами та інше. З приводу негативної поведінки відповідача вона неодноразово зверталась до Шевченківського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області із заявою про прийняття заходів до ОСОБА_2 Все ці обставини спричиняють позивачці моральні страждання, вона не має можливості самостійно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. На неодноразові вимоги позивачки виселитися, відповідач не звертає уваги, а навпаки, продовжує проживати у квартирі та створювати неможливі умови для її спокійного проживання. У зв'язку із чим, позивач просила усунути їй перешкоди у здійсненні її права власності шляхом виселення ОСОБА_2 з квартири за адресою: АДРЕСА_2, та стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.
У судовому засіданні 03.10.2011 року позивач ОСОБА_1 та її представник за договором -адвокат (а.с.19-20) ОСОБА_5 позов та викладене у ньому підтримали, просили позов задовольнити, додатково просили допитати в якості свідків по цій справі з'явившихся до суду осіб ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на підтвердження обставин, викладених у позові позивача; на запитання суду додатково пояснили, що десь у 1989 році було розірвано шлюб із батьком відповідача ОСОБА_2; а спірна квартира за адресою: м. Запоріжжя вул. Чарівна б. 135 кв.1, була придбана позивачкою у 1999 році; а тому є особистою приватною власністю позивачки; на час придбання цієї квартири позивачкою, її сину ОСОБА_2 було вже 23 роки; відповідач ОСОБА_2 ніколи не був зареєстрований у цій спірній квартирі; десь 7 років тому відповідач ОСОБА_2 вселився до спірної квартири зі згоди позивачки тимчасово до того часу, як він знайде жінку, роботу та інше житло; оскільки на той час його виселили з чергового гуртожитку; відповідач ОСОБА_2 ніколи не був членом сім'ї позивачки, хоча остання є його матір'ю; він не вів з нею спільного господарства, не надавав грошей на продукти харчування та оплату квартири, хоча займав завжди і займає зараз окрему кімнату площею 15 кв.м. у спірній квартирі; харчувався із холодильнику позивачки без її згоди за її відсутністю; позивачка мешкає в іншій кімнаті площею 13,5 кв.м. разом із своєю дочкою та онуком; позивачка вимушена спати на полу у цій кімнаті; крім того, а відповідач ОСОБА_2 чинить позивачку постійні перешкоди для проживання у спірній квартирі, а саме: постійно утворює сварки, виражається на адресу позивачки голосно нецензурною бранню; підіймає на неї руки, побоїв позивачка не знімала, оскільки соромно, це її син; руйнує спірну квартиру та її обладнання (зриває крани на воду, б'є посуд, вибиває двері, скло тощо), що можуть підтвердити свідки; у зв'язку із чим, вона була вимушена неодноразово вертатись до міліції; відповідача ОСОБА_2, навіть, притягали до адміністративної відповідальності за насилля у сім'ї десь у 2001-2002 роках та накладали стягнення у вигляді арешту, якій він відбував та звідки прибув додому із сифілісом, та позивач вимушена була його ще й лікувала; але надати суду її копію не можуть; позивачка хворіє на сахарний діабет; приймає інсулін; їй противопоказані хвилювання; а через постійну неправомірну поведінку відповідача ОСОБА_2 вона постійно нервує, у неї підіймається рівень цукру; позивач пропонує відповідачу виселитися із квартири у добровільному порядку протягом 4-х останніх років; останній відмовляється, хоча має інше житло -гуртожиток; позивач не силах більше спільно мешкати із відповідачем у спірній квартирі; це порушує її права як власника спірної квартири; оскільки, ОСОБА_1 бажає безперешкодно користуватись та розпоряджатись всією спірною квартирою за адресою: м. Запоріжжя вул. Чарівна б. 135 кв. 1, зокрема використовувати кімнату площею 15,0 кв.м., яку займає відповідач ОСОБА_2, для власного проживання.
Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання по цій справі повторно (12.09.2011 року о 16.00 годині та 03.10.2011 року о 15.00 годині) не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином (а.с. 18 та а.с. 29 відповідно), про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду цієї справи на ці дати не подавав, у зв'язку із чим, суд визнав неповажними причини неявки відповідача ОСОБА_9 у вищезазначені судові засідання.
Проте, 03.10.2011 року через канцелярію відповідач ОСОБА_2 подав суду письмові заперечення на позов позивача (а.с.30), у яких просив у задоволенні позову позивача відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачка приходиться йому матір'ю, остання придбала спірну квартиру, продавши іншу квартиру за адресою: м. Запоріжжя пр. Леніна б. 148 В кв. 3, яку вона отримала раніше у порядку примусового розподілу з його батьком і, та на яку він мав право; він є членом сім'ї позивачки і тому має право користування спірною квартирою; вселився на постійне місце проживання у спірну квартиру з її згоди; наявність усної угоди з позивачем про строкове користування спірною квартирою нічим не підтверджується; раніше він був прописаний у цій квартирі; потім позивачка змусила його виписатися зі спірної квартири; він не порушував права позивачки на користування та розпорядження квартирою; до будь-якої відповідальності через це не притягувався; його позивач почала «притисняти», коли до спірної квартири переїхала проживати його сестра із дитиною через розлучення із своїм колишнім чоловіком; іншого житла він не має.
При вищевикладених обставинах, суд постановив розглядати зазначену справу у даному судовому засіданні за відсутністю відповідача по наявних у справі матеріалах та доказах, при цьому, судом не вбачається підстав для заочного розгляду цієї справи.
Заслухавши позивача, її представника, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов позивача є обґрунтованим і підлягає задоволенню в зв'язку з наступним.
Встановлено, що згідно реєстраційного посвідчення ОП ЗМБТІ від 14.09.2011 року № 13885 (а.с. 7), право власності на квартиру АДРЕСА_3 зареєстровано за позивачем ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 16.03.1999 року засвідченого Південно-східним регіональним управлінням Української товарної біржі № 48359 (копія а.с. 6).
Вищезазначена квартира належить позивачці ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності, оскільки вона її купляла у 1999 році вже після того, як розлучилась із батьком відповідача ОСОБА_2 у 1989 році.
За адресою: АДРЕСА_4, мешкають та зареєстровані: позивач ОСОБА_1; ОСОБА_3- донька позивача, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, -онук позивачки, ІНФОРМАЦІЯ_2 (довідка КП «ВРЕЖО № 3»від 04.08.2011 року, а.с. 8).
Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 у даній квартирі проживає без реєстрації з дозволу позивача ОСОБА_1 з 2004 року, має право на тимчасове користування нею, обумовлено усною угодою сторін (зі слів позивачки - до знаходження іншого житла, роботи, дружини), однак ніколи не був у цій квартирі зареєстрований.
ОСОБА_1 з моменту вселення до вищезазначеної спірної квартири у 2004 році і по час розгляду цієї справи судом ніколи не був членом сім'ї позивачки ОСОБА_1, як власника цієї квартири, хоча остання є його матір'ю.
Факт родинних відносин між сторонами - позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 по цій справі, як рідних матері та сина, визнаний сторонами: позивачкою у судовому засіданні 03.10.2011 року, відповідачем у запереченнях (а.с.30), а тому доказуванню не підлягає в силу ст. 61 ЦПК України.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні не інакше як на підставі доказів сторін.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не був з моменту вселення у 2004 році членом сім'ї позивачки ОСОБА_1 і не є таким на час розгляду цієї справи у суді, оскільки, хоча ї є сином позивачки, однак, не вів з нею спільного господарства, не надавав грошей на продукти харчування та оплату квартири, займав завжди і займає зараз окрему кімнату площею 15 кв. м. у спірній квартирі; харчувався із холодильнику позивачки без її згоди за її відсутністю; позивачка мешкає в іншій кімнаті площею 13,5 кв.м. разом із своєю дочкою та онуком, що підтвердили у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та свідки ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
Відповідач ОСОБА_2 не надав суду будь-яких доказів взагалі на спростування вищезазначеного факту, встановленого судом.
Крім того, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 має інше житло -гуртожиток за адресою: м. Запоріжжя вул. Грязнова, 96 (відмітка СГІРФО від 14.09.2011 року про реєстрацію відповідача за цією адресою на час розгляду справи у суді на копії ухвалі суду, а.с.27).
Відповідач ОСОБА_2 на неодноразові звернення позивачки ОСОБА_1 про виселення не реагує, відмовляється виселятись із вищезазначеної спірної квартири у добровільному порядку.
Разом з тим, відповідач ОСОБА_2 чинить позивачу ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні її права власності квартирою за адресою: АДРЕСА_4, а саме:
- відповідач займав завжди і займає зараз без згоди позивачки окрему кімнату площею 15 кв. м. у спірній квартирі; позивачка вимушена мешкати у меншій кімнаті площею 13,5 кв.м. разом із своєю дочкою та онуком, спати на полу, що підтвердили у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та свідки ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8;
- відповідач харчувався і харчується із холодильнику позивачки без її згоди за її відсутністю, що підтвердили у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та свідки ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8;
- відповідач користується комунальними послугами квартири, за які позивачка ОСОБА_1 вимушена платити самостійно, оскільки відповідач грошей на їх оплату їй не надає та сам самостійно не вносить, що підтвердили у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та свідки ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8;;
- відповідач постійно утворює сварки, погрожує насиллям, виражається на адресу позивачки голосно нецензурною бранню; підіймає на неї руки, побоїв позивачка не знімала, оскільки соромно, це її син, що підтвердили у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та свідки ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8;
- відповідач також руйнує спірну квартиру та її обладнання (зриває крани на воду, б'є посуд, вибиває двері, скло тощо), що підтвердили у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та свідки ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8;
- в зв'язку із чим, позивач була вимушена неодноразово вертатись до міліції із заявами про застосування до відповідача певних заходів впливу (інформація Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькі області, копія а.с.9-10, 22-23), з приводу поведінки ОСОБА_2 у биту проводилась індивідуально-профілактична бесіда (інформація Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькі області, копія а.с.10); зі слів позивачки, відповідача ОСОБА_2, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя, навіть, притягав до адміністративної відповідальності за насилля у сім'ї десь у 2001-2002 роках та накладав стягнення у вигляді арешту, якій він відбував та звідки прибув додому із сифілісом, та позивач вимушена була його ще й лікувала; але надати копії постанови суду вона немає можливості;
- позивачка хворіє на сахарний діабет; приймає інсулін; їй противопоказані хвилювання (довідка лікаря, копія а.с.11); а через постійну неправомірну поведінку відповідача ОСОБА_2 вона постійно нервує, у неї підіймається рівень цукру; позивач не силах більше спільно мешкати із відповідачем у спірній квартирі; це порушує її права як власника спірної квартири.
Відповідач ОСОБА_2 не надав суду будь-яких доказів на спростування вищевикладених обставин, встановлених судом у судовому засіданні по цій справі.
Будь-якого письмового строкового договору найму (оренди) вищезазначеної спірної квартири або її частини ОСОБА_2 із позивачем ОСОБА_1 не укладав; порядок користування спірною квартирою між сторонами за згодою сторін не визначався.
Доводи відповідача ОСОБА_2 в обґрунтування невизнання позову позивачки у повному обсязі, викладені у його письмових запереченнях на позов (а.с.30) про те, що позивачка придбала спірну квартиру, продавши іншу квартиру за адресою: м. Запоріжжя пр. Леніна б. 148 В кв. 3, яку вона отримала раніше у порядку примусового розподілу з його батьком і, та на яку він мав право; він є членом сім'ї позивачки і тому має право користування спірною квартирою; вселився на постійне місце проживання у спірну квартиру з її згоди; наявність усної угоди з позивачем про строкове користування спірною квартирою нічим не підтверджується; раніше він був прописаний у цій квартирі; потім позивачка змусила його виписатися зі спірної квартири; він не порушував права позивачки на користування та розпорядження квартирою; до будь-якої відповідальності через це не притягувався; його позивач почала «притисняти», коли до спірної квартири переїхала проживати його сестра із дитиною через розлучення із своїм колишнім чоловіком; іншого житла він не має, не підтверджені доказами взагалі, а тому не приймаються судом до уваги.
Встановлено, що із-за систематичного порушення правил проживання з боку ОСОБА_2 неможливо для позивача ОСОБА_1 мешкання з останнім у одній квартирі за адресою: АДРЕСА_5, при цьому, заходи запобігання і суспільного впливу виявилися безрезультатними.
В силу положень ст. 157 ЖК УРСР, навіть, члени сім'ї власника квартири ОСОБА_1, хоча, як встановлено, ОСОБА_2 не належить до такових, можуть бути виселені у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу (через систематичне порушення правил співжиття). Виселення здійснюється у судовому порядку без надання іншого житлового приміщення.
Згідно ст. 116 ЖК УРСР якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематичним порушенням правил соціалістичного гуртожитку роблять неможливим для інших мешкання з ними в одній квартирі або в одному будинку, а заходи запобігання і суспільного впливу виявилися безрезультатними, виселення винних на вимогу наймача або інших заінтересованих осіб здійснюється без надання іншого житлового приміщення.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно із ст. 383 ЦК України власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання.Встановлено, що позивач ОСОБА_1 бажає на час розгляду цієї справи у суді безперешкодно користуватись та розпоряджатись всією спірною квартирою за адресоюм. Запоріжжя вул. Чарівна б. 135 кв. 1, зокрема використовувати кімнату площею 15,0 кв.м., яку займає відповідач ОСОБА_2, для власного проживання.
Відповідач ОСОБА_2 чинить позивачу ОСОБА_1 перешкоди у цьому та відмовляється їх усунути у добровільному порядку (заперечення а.с.30).
При вищевикладених обставинах, суд вважає за необхідне усунути перешкоди у здійсненні права власності ОСОБА_1 шляхом виселення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, з квартири за адресою: м. Запоріжжя вул. Чарівна б. 135 кв. 1, без надання іншого житлового приміщення.
Крім того, в силу ч. 1 ст. 88 ЦПК України на користь позивача, як сторони чиї позовні вимоги задоволено у повному обсязі, з відповідача підлягають стягненню понесені нею документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі судового збору 08,50 грн. (квитанція а.с. 1), витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 37,0 грн. (квитанція а.с. 2), а всього 45,50 грн.
Керуючись ст. ст.157, 116 ЖК УРСР, ст. ст. 383, 321, 319, 391 ЦК України, ст. ст. 3, 10-11,88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Усунути перешкоди у здійсненні права власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, шляхом виселення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, з квартири за адресою: 69071 м. Запоріжжя вул. Чарівна б. 135 кв. 1, без надання іншого житлового приміщення.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, мешкає за адресою: 69071 м. Запоріжжя вул. Чарівна б. 135 кв. 1, зареєстрованого за адресою: 69000 м. Запоріжжя вул. Грязнова, 96 (гуртожиток) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, вихователя дитячого садочку № 281, яка мешкає та зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 Чарівна б. 135 кв. 1, понесені судові витрати у вигляді судового збору 08,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 37,0 грн., а всього 45,50 грн. (сорок п'ять гривень п'ятдесят копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в той же строк з моменту отримання копії цього рішення.
Суддя М.С. Гончар