№ 0827/2-2917/11
03 жовтня 2011 року м. Запоріжжя
шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі
головуючого судді Гончар М.С.
при секретарі Мєжиньскій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на двох дітей, -
19.08.2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому зазначала наступне. Вона перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі з 26.11.1999 року по 16.04.2010 року, шлюб розірваний у судовому порядку, хоча шлюбні відносини подружжя припиненні ще з 20.08.2008 року, вони проживають окремо один від одного. Від цього шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які мешкають разом з нею та перебувають на її утриманні. ОСОБА_2 ухиляється від утримання дітей у добровільному порядку. Відповідач ОСОБА_2 постійно приховує свій дійсний розмір доходів, місцем його роботи є приватне підприємство його матері ПП. ОСОБА_5, розташоване за адресою: м. Запоріжжя вул. Радистів, 58. Коли постало питання про утримання дітей, то відповідач перестав приходити до дітей та бачитись із ними. Таким чином, він відмовився від участі у вихованні дітей. Дохід, який вона отримує, не дає їй можливості повністю забезпечити фізичний. Духовний розвиток дітей, розвиток творчих та пізнавальних здібностей, уподобань дітей і таке інше. Ії неодноразові звернення до відповідача щодо надання матеріальної допомоги на дітей не принесли результату. У зв'язку із чим, посилаючись на ст. 184 ЦК України, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь на утримання двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти за минулий час (за останні три роки) та стягувати у подальшому до досягнення дітьми повноліття на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у твердій грошовій сумі 1.000,0 грн., ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у твердій грошовій сумі 700,0 грн. щомісяця, судові витрати покласти на відповідача.
У судовому засіданні 03.10.2011 року позивач ОСОБА_1 позов та викладене у ньому підтримала, просила позов задовольнити, на запитання суду пояснила, що вона не працює і не в змозі утримувати дітей самостійно, відповідач працює у своєї матері, яка є фізичною особою-підприємцем, та продовжує не надавати їй допомоги на утримання дітей, змінювати свої вимоги будь-яким чином не вважає за доцільне, надати суду розмір та розрахунок аліментів відповідача за минулі три роки не може, як й доказів на підтвердження того, що вона у цей період намагалась стягувати з відповідача аліменти, але це не дало результату; додаткове обґрунтування розміру аліментів на дітей також суду надати не може.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду цієї справи (а.с. 17) відповідач ОСОБА_2 у судове засідання по цій справі 03.10.2011 року не з'явився без поважних причин. Раніше у судовому засіданні по цій справі 13.09.2011 року відповідач ОСОБА_2В надав суду для долучення до матеріалів цієї справи заяву (а.с.15), у якій позов визнав частково у розмірі 30% від його заробітку на двох дітей одночасно щомісяця, надав довідку з місця роботу на підтвердження розміру його доходу у розмірі мінімальної заробітної плати щомісяця (а.с.14).
При вищевикладених обставинах, суд ухвалив розглядати дану справу за відсутністю відповідача на підставі наявних у справі матеріалів та доказів, при цьому, судом не вбачається підстав для заочного розгляду цієї справи.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов позивача підлягає частковому задоволенню у зв'язку з наступним.
Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 26.11.1999 року (відмітка у паспорті сторін, копія а.с.3-4). Шлюб між сторонами розірвано у судовому порядку рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.04.2010 року (копія а.с.6), розірвання шлюбу зареєстровано у органі РАЦС 11.08.2011 року , актовий запис № 185 (свідоцтво про розірвання шлюбу, копія а.с.5).
Від цього шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (свідоцтво про народження І-ЖС № 084782, копія а.с.8) та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. (свідоцтво про народження І-ЖС № 118179, копія а.с.7).
Діти проживають разом із позивачкою ОСОБА_1 та перебувають на утриманні останньої.
У судовому засіданні по цій справі 13.09.2011 року відповідач ОСОБА_2 цей факт визнав.
Згідно із ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини визнані сторонами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені та кожен з подружжя проживає окремо один від одного, при цьому позивач зазначала у своєму позові про стягнення аліментів, що з 20.02.2008 року (а.с.1), проте, рішенням суду про розірвання шлюбу по справі № 2-2024/11 (копія а.с.6), яке набрало законної сили, встановлено, що з березня 2009 року.
Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки повинні утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно із ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Однак, встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не надавав з 19.08.2011 року (дати звернення позивача з позовом до суду а.с.1) та не надає на час розгляду цієї справи у суді у добровільному порядку матеріальну допомогу ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2
При цьому, встановлено, що відповідач ОСОБА_2 працює збиральником меблів у своєї матері - ФЛП ОСОБА_6 із зазначенням у офіціальних документах мінімального розміру заробітної плати на місяць (довідка а.с.14), має нерегулярний, мінливий дохід.
Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
В силу ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Позивач ОСОБА_1 наполягала на визначенні розміру аліментів саме у твердій грошовій сумі 1.000,0 грн. на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та 700,0 грн. на дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісяця.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.
Встановлено, що неповнолітнім дітям ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, 13 і 10 повних років відповідно.
Згідно із ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», яка є чинною на час розгляду цієї справи у суді прожитковий мінімум для дитини у віці: від 6 до 18 років складає 1022,0 грн. з 01.10.2011 року.
В силу ст. 141 СК України кожен із батьків зобов'язаний забезпечити половину від цього прожиткового мінімуму, тобто по 511,0 грн. (розрахунок: 1022,0 грн./ 2 особи).
Суд вважає при вищевикладених обставинах, вимоги позивача у частині розміру аліментів на дітей обґрунтованими у тій частині, що не перевищує 511,0 грн. на кожну дитину окремо з дачі подачі позову до суду 19.08.2011 року.
В решті вимоги позивача є необґрунтованими і не ґрунтуються на законі.
Так, позивач ОСОБА_1 також просила стягнути з відповідача аліменти на дітей за минулі три роки, при цьому не зазначаючи ні конкретної дати для підрахунку трьох років, ні конкретного розміру цих аліментів, ні належного обґрунтування для їх стягнення з відповідача, оскільки, як було встановлено судом раніше шлюбні відносини між сторонами по цій справі були припинені з березня 2009 року, а це менше ніж три роки до дати звернення до суду по цій справі (19.08.2011 року).
Крім того, згідно із ст. 191 ч. 2 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні не інакше як на підставі доказів сторін.
Позивач ОСОБА_1 не надала суду будь-яких належних переконливих доказів того, що вона до 19.08.2011 року вживала будь-яких заходів щодо одержання аліментів з відповідача ОСОБА_2, але не могла їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні по цій справі 13.09.2011 року факту ненадання їм матеріальної допомоги на дітей позивачу до 19.08.2011 року (подачі позову до суду по цій справі) не визнав.
ОСОБА_2, як відповідач, у судовому засіданні 13.09.2011 року визнав позивачки частково, у частині розміру аліментів - 30% від його заробітку у розмірі мінімальної заробітної плати тощо на двох дітей одночасно щомісяця (заява відповідача а.с.14), або 491,64 грн. (розрахунок: 819,40 грн. мінімальної заробітної плати відповідача *30% /100%).
Якщо поділити цей розмір на 2 дитини, то на кожну прийдеться по 245,82 грн.
Згідно із ч. 2 ст. 183 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Звідси, розмір аліментів 245,82 грн. на одну дитину є меншим за мінімальний розмір аліментів, передбачений ст. 183 ч.2 СК України.
З 01.10.2011 року прожитковий мінімум на 1 дитину відповідача складає 1022,0 грн. Таким чином, мінімальний розмір для одної дитини відповідача на час розгляду цієї справи складає 306,60 грн. грн. (розрахунок: 1022,0 грн. *30%/100%).
Для двох дітей відповідача -613,20 грн. (розрахунок: 306,60 грн. * 2 дитини).
Згідно із ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ч. 2 ст. 184 СК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 184 СК України якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого ч. 2 ст. 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі ризниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
ОСОБА_2, як батько, який мешкає окремо від дітей, ухиляється від надання матеріальної допомоги позивачу ОСОБА_1 на їх утримання у добровільному порядку.
Відповідач ОСОБА_2 не надав суду належних доказів того, чому саме суд має визначити розмір аліментів на його дітей - 30% від його заробітку у розмірі мінімальної заробітної плати тощо на двох дітей одночасно щомісяця, тобто менший, навіть, за мінімальний розмір аліментів, визначений ч. 2. ст. 182 СК України, станом на розгляд цієї справи останній складає 306,60 грн. на кожну дитину окремо, і чому держава має утримувати дітей замість їх батька.
Так, відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд має враховувати:
1) стан здоров'я дитини та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я і матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідач ОСОБА_2 не надав суду доказів того, що:
- він має будь-які захворювання чи інвалідності, які перешкоджають йому працювати та влаштуватись на більш оплачувану роботу, чи працювати додатково;
- він має інших дітей, непрацездатну дружину, батьків тощо;
- мають місце інше обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення судом цієї справи по суті.
Доводи відповідача ОСОБА_2 про те, що він отримує щомісяця мінімальну заробітну плату при вищевикладених обставинах, не спростовують його обов'язку сплачувати аліменти на дітей у належному обсязі.
Позивач ОСОБА_1 не в змозі самостійно утримувати двох дітей з 19.08.2011 року, оскільки не працює.
Згідно із ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.
Встановлено, що позов було подано позивачем до суду 19.08.2011 року (а.с.1).
При вищевикладених обставинах, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісяця у твердій грошовій сумі у розмірі 511,0 грн. на кожну дитину окремо, починаючи з дати звернення до суду -19 серпня 2011 року і до досягнення дітьми повноліття; в решті задоволення позовних вимог позивача -відмовити.
Крім того, в силу ст. 88 ЦПК України у разі часткового задоволення позову позивача, який звільнений від сплати судових витрат при подачі позову про стягнення аліментів, ці витрати підлягають стягненню у дохід держави з відповідача, а саме судовий збір у сумі 51,0 грн. (мінімальний розмір) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 120,0 грн. (тверда сума), а всього 171,0 грн.
Позивач та у своєму позові та у судовому засіданні не просила допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Проте, суд вважає за необхідне на підставі п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 180-182, 184, 191 СК України, ст. ст. 10, 11, 81, 88, 209, 212, 214-215, 218, 367 п. 1 ч. 1 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, збиральника меблів ФЛП ОСОБА_6, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 Вороніна б. 11 кв. 83, мешкає за адресою: 69120 м. Запоріжжя вул. Куйбишева б. 470 кв. 2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, не працює, яка мешкає та зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7 б. 31 кв. 105, аліменти на утримання неповнолітніх дітей -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісяця у твердій грошовій сумі у розмірі 511,0 грн. (п'ятсот одинадцять гривень нуль копійок) на кожну дитину окремо, починаючи з дати звернення до суду -19 серпня 2011 року і до досягнення дітьми повноліття.
В решті задоволення позовних вимог -відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, збиральника меблів ФЛП ОСОБА_6, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 Вороніна б. 11 кв. 83, мешкає за адресою: 69120 м. Запоріжжя вул. Куйбишева б. 470 кв. 2, у дохід держави судовий збір у сумі 51,0 грн. (п'ятдесят одна гривня) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 120,0 грн. (сто двадцять гривень), а всього 171,0 грн. (сто сімдесят одна гривня).
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а відповідачем у той самий строк -з дня отримання копії цього рішення.
Суддя М.С. Гончар