08.12.2011
Справа № 2-2533\2011р.
07 грудня 2011 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя
у складі: головуючого судді Кучерук І.Г.
при секретарі Латій В.О.
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, про поділ спільного майна, в якому вказав, що в період з 2005 року по 2011 рік перебував із відповідачкою у зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу було придбано квартиру АДРЕСА_1. Просить суд припинити право спільної сумісної власності подружжя на спірну квартиру, визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1, стягнути з нього на користь відповідачки вартість 1/2 частки квартири у розмірі 136000 грн., які позивачем попередньо внесено на депозитний рахунок суду.
Позивач ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує. Відповідач ОСОБА_2 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає та згодна з компенсацією в 136000 грн. в рахунок її 1\2 частки у квартирі АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 197 ч.2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надані докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно до ст. 10, 11 ЦПК України сторони повинні довести ті обставини на які вони посилаються як на підставу своїх вимог; суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі зареєстрованому 15.01.2005 року відділом РАЦС Хортицького районного управління юстиції м. Запоріжжя, актовий запис №12. Рішенням Хортицького райсуду м. Запоріжжя від 06.05.2011 року, шлюб між сторонами розірвано.
В період шлюбу, 18.08.2005 року, відповідно до копії договору купівлі-продажу, ОСОБА_1 придбав квартиру АДРЕСА_2, вартість якої на час розгляду справи складає 272000 грн., що сторонами не оспорюється. Договір купівлі-продажу посвідчений нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_3 та зареєстрований у реєстрі за №4941.
Відповідно до ст. 60,63,66,68 Сімейного кодексу України майно набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку; дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, якщо інше не встановлено домовленістю між ними; подружжя має право домовитися між собою про порядок користування майном; розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно набуте за час шлюбу.
Згідно до ст. 368, 372 ЦК України майно набуте подружжям за час шлюбу є їхньою спільною сумісною власністю; у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.
Таким чином, вказана квартира АДРЕСА_2, являється об'єктом права спільної сумісної власності сторін у справі у рівних частках.
Згідно ст. 364, 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, зокрема якщо спільне володіння і користування майном є неможливим. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна є неможливим, співвласник має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Позивачем ОСОБА_1 на депозитний рахунок ТУДСА в Запорізькій області внесено 136000 грн. (квитанція № 38 від 28.11.2011 р.).
Відповідно до ч. 2 ст. 365 ЦК України, суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Відповідачка ОСОБА_2 у своїй заяві до суду вказала, що на заперечує проти визнання за позивачем право власності на всю квартиру та стягнення на її користь вартості 1\2 частини квартири у розмірі 136000 грн. та таким чином виявила свою згоду з припиненням її права на частку у спільному майні подружжя у вигляді квартири.
Таким чином, суд приходить до висновку про можливість припинення права ОСОБА_2 у спільному майні, оскільки спільне володіння і користування сторонами цією квартирою є неможливим та не відповідає позиції сторін.
Керуючись ст.10, 11, 57-61, 197 ЦПК України, ст. 364, 365, 368, 372 ЦК України, ст. ст. 60, 63, 66, 68, 70 Сімейного Кодексу України, суд
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 136000(сто тридцять шість тисяч) грн. вартості 1/2 частки у спільному майні - квартирі АДРЕСА_2, зобов'язавши ТУДСА в Запорізькій області виплатити ОСОБА_2 136000 (сто тридцять шість тисяч) гривень внесені, згідно квитанції № 38 від 28.11.2011 р., ОСОБА_1 на депозитний рахунок ТУДСА в Запорізькій області.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 в цілому.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів.
Суддя: