Дата документу 22.12.2011 Дело № 4-541/11
07 листопада 2011 року Ленінський районний суд м.Запоріжжя у складі
головуючого судді Козлової Н.Ю.
при секретарі Васильєвої Ю.В.
за участю прокурора Сілаєва М.С.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого Прокуратури Запорізького району м.Запоріжжя ОСОБА_3 про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.
ОСОБА_2 звернувся до Ленінського районного суду м.Запоріжжя зі скаргою на постанову старшого слідчого Прокуратури Запорізького району м.Запоріжжя ОСОБА_3 про порушення кримінальної справи у його відношенні за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.
В скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що в порушення вимог ст. 94 та ч.І ст. 98 КПК України ст. слідчим прокуратурі Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_3 в постанові не вказано достатніх підстав для порушення кримінальної справи проти нього.
Ст. слідчим прокуратури було зазначено, що приводом до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, але не зазначено саме під час якої перевірки, за якими даними, було безпосереднє виявлення ознак злочину та які саме достатні дані, вказують на наявність ознак злочину передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.
У постанові відсутні жодні данні, які б свідчили про те, що є підстави для ствердження про наявність у діях ОСОБА_2 ознак злочину. Таким чином, скаржник вважає, що порушення проти нього кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, проведено з порушення вимог ст. 94 та ч. 1 ст. 98 КПК України, без відповідних на то підстав та базується лише на хибному тлумаченні слідчим норм матеріального та процесуального права України, просить суд скасувати постанову старшого слідчого Прокуратури Запорізького району м.Запоріжжя ОСОБА_3 про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.
У судовому засіданні заявник та його адвокат, наполягаючи на доводах, вказаних у скарзі, пояснювали суду, що об'єктивна сторона злочину, в якому його обвинувачують, полягає в виданні розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації № 1209 від 13.07.2010р. Слідством встановлено, що ОСОБА_2 виконував обов'язки заступника начальника відділу Держкомзему у Запорізькому району. Посаду голови Запорізької районної державної адміністрації він ніколи не займав. Крім того, одним із необхідних елементів складу злочину, передбаченого ст. 364 ч.2 КК України, є спричинення тяжких наслідків. В даному випадку слідчим зазначено, що вчинення викладених ним в постанові дій обумовило вибуття із державної власності земельної ділянки. Але, відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України розпорядження землями державної власності в межах, визначених Земельним кодексом, належить до повноважень місцевих державних адміністрацій, то вибуття із державної власності земельної ділянки на території Долинської сільської ради, про яке йде мова в оскаржуваній постанові слідчого, можливе тільки внаслідок відповідного рішення голови Запорізької районної державної адміністрації. За таких обставин ОСОБА_2 вважає, що він взагалі не є суб'єктом злочину, описаного в постанові, тому її слід скасувати як помилково винесену.
Прокурор у судовому засіданні проти скарги заперечує, стверджує, що для відміни постанови у суду не має підстав, кримінальна справа порушена на законних підставах.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення заявника, його адвоката та прокурора, суд дійшов до такого висновку.
У відповідності до ст..236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Стаття 98 КПК України передбачає порушення кримінальної справи прокурором або органом дізнання при наявності поводів та підстав вказаних в ст.. 94 КПК України.
При наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.
Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
В постанові про порушення кримінальної справи повинні бути вказані підстави про порушення кримінальної справи, статтю кримінального закону, за ознаками якого порушується справа, а також його подальше направлення, тобто підстави для порушення кримінальної справи за ч.2 ст.364 КК України, що передбачає відповідальність за скоєння даного злочину.
З наданих до суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_2, виконуючи обов'язки заступника начальника відділу Держкомзему у Запорізькому районі, займаючи посаду на час відпустки заступника начальника відділу Держкомзему у Запорізькому районі ОСОБА_4 , у період з 07.06.2010 року по 07.07.2010 року, будучи посадовою особою, діючи навмисно, в інтересах третіх осіб, а саме громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, в супереч інтересам служби, достовірно знаючи про перебування на земельній ділянці, орендованій ТОВ „Агрофірма „Хортиця”, за рахунок якої надано у власність громадянам земельні ділянки, об”єктів нерухомості, підготував розпорядження голови Запорізької районної Державної адміністрації № 1209 від 13.07.2010 року „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства громадянам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 загальною площею 17.3000 га, на території Долінської сільської ради, що обумовило незаконне вибуття із державної власності безоплатно земельної ділянки загальною площею 17.3000 га, із земель сільськогогосподарського призначення, вартість якої становить 10 806 698 гривень у приватну власність вказаних вище осіб, які не були власниками будівель та споруд, розташованих на земельних ділянках. В подальшому, вищезазначені громадяни здійснили відчуження земельних ділянок на користь власника будівель та споруд ОСОБА_13, шляхом укладання договорів купівлі - продажу.
Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи наявність передбачених ст. 94 КГЖ України приводів для порушення кримінальної справи - безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину, а також передбачені цією статтею підстави - достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, суд дійшов до висновку, що кримінальна справа порушена обґрунтовано, а виявлення усіх обставин по справі, у тому числі питання усіх винних осіб, можливо тільки в рамках порушеної кримінальної справи.
Керуючись ст.236-7, 236-8 КПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого Прокуратури Запорізького району м.Запоріжжя ОСОБА_3 про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в Апеляційному суді Запорізької області протягом семи днів з часу її проголошення.
Судья: Козлова Н. Ю.